Підприємець Семенюк В.П., який за часів Януковича незаконно отримав право власності на земельну ділянку в Тойкуті Ковельського району, знову почав на ній будівництво. Знаючи, що ділянка знаходиться на місці розстрілу євреїв - він не зупинився, викинув кістки з могил...

Тойкут - це колишнє містечко Несухоїжі, в якому тривалий час проживала єврейська громада. У 1942 році близько 2000 євреїв були розстріляні гітлерівцями. У радянський час могильні плити вивезли з кладовища на будівництво ферм. У 1990-х роках єврейська громада поставила на місці розстрілу капличку та пам'ятний знак. Територія отримала статус пам'ятки історії місцевого значення.

І це все рівно не зупинило підприємця. Кістки він частково викинув з могил, частково "прикопав" назад.

Готуємо матеріали для прокуратури.

Прес-центр ДП "ВОЛИНСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ"

Інформація про те, що на території Радошинского піщаного кар'єру було поховання кількох загиблих солдатів Австро-Угорської імперії надходила від численних старожилів села Радошин. У 1914-16 роках в цьому місці велися бойові дії - у 1914 наступали війська Австро-Угорщини, в 1916 - Російська Імператорська Армія в ході Брусилівського прориву.

Під час ексгумаційних робіт 28 липня 2014 року на території Радошинського піщаного кар'єру експедицією ДП «Волинські старожитності» були виявлені сліди людських поховань. За розміщення окремих кісток, наявності залишків трун, а також враховуючи рівні проміжки між могилами і їх розміщення в одному ряду по лінії північ-південь можна зробити висновок, що це було кладовище з окремими похованнями, а не братською могилою.

Нажаль, всі поховання були знищені технікою, а наявність одиничних кісток на території ділянки свідчить повне руйнування основної частини поховань під час знесення верхнього шару грунту. Це робить неможливим повне дослідження могильника і встановлення історичної приналежності скелетів.

Всі поховання належали дорослим людям, однак враховуючи відсутність будь-якого супровідного матеріалу неможливо встановити чи є поховані солдатами Австро-Угорської армії. По залишках трун, які не перегнили в піщаному грунті можна сказати, що поховання є не старше XIX століття.

Однак ніяких відомостей про наявність кладовища в цих місцях немає, а враховуючи існування старого кладовища в іншій частині села, можна зробити висновок, що найбільш вірогідною версією походження ексгумованих останків можна вважати загиблих у боях військових часів Першої чи Другої світових воєн. Національну приналежність встановити поки що неможливо.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

ДП "Волинські старожитності", які входять до ВГО "Союз "Народна Пам'ять", спільно із Радою Охорони Пам'яті Боротьби і Мучеництва та Волинським краєзнавчим музеєм продовжують дослідження на городищу Володимирі-Волинському і, де поруч із залишками замка Казимира Великого XIV ст. відбувалися масові розстріли громадян польської національності.

Цього року пошуковцями виявлено поховальну яму №6, розмірами 5,5х6,2 м, в якій знайдені і ексгумовані більш 500 цівільних і військових осіб польської національності. Серед супровідних матеріалів виявлено польські військові ґудзики до мундира, підкови до військових польських чоботів, католицькі іконки, 9 золотих монет.

Про те, що злочин здійснила НКВС свідчить велика кількість (більше 70) гільз від пістолета ТТ. Нелюди розстрілювали і жінок, і дітей в потилицю, опісля добивали прикладами і засипали тіла вапном.

У могилі відсутній анатомічний уклад тіл, масово потрощені черепа — дивитися на все це навіть професійному археологу важко.

Але вже на сьогоднішній день можна з впевненістю сказати, що, як і у попередні роки, виявлено жертви НКВС. Не євреїв, розстріляних УПА чи нацистами, а саме поляків. Архіви, на жаль, про цю страшну трагедію мовчать.

Пошук буде продовжено.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Бондар О.М. Чернігів: місто і фортеця у ХIV — XVIII століттях. — К.: Видавець Олег Філюк, 2014. — 202 с.

Монографія присвячена проблемі топографічно-просторового розвитку Чернігова в пізньосередньовічний та ранньомодерний періоди існування міста – від монголо-татарського погрому в середині ХІІІ ст. до ліквідації Чернігівської фортеці наприкінці ХVІІІ ст. та кардинального перепланування вуличної системи історичної частини Чернігова. Книга буде корисною для істориків, археологів, краєзнавців, студентів та всіх небайдужих до історії українського містобудування.

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Полин С.В. Скифский Золотобалковский курганный могильник V–IV вв. до н. э. на Херсонщине. — К.: Издатель Олег Филюк, 2014. — 776 с.

Монография посвящена публикации и анализу материалов раскопок скифского курганного могильника конца V–IV вв. до н. э. у с. Золотая Балка Нововоронцовского района Херсонской области, исследованного Херсонской археологической экспедицией Института археологии АН УССР в 1978–1982 гг.

В научный оборот вводится информация по 12 скифским курганам, в числе которых пять курганов скифской знати разного уровня высотой от 1,3 м до 6,0 м и семь курганов ря-дового населения. Дается подробное описание раскопок курганов и исследованных в них объектов, описание и сравнительный анализ находок. На базе современных разработок скифские курганы Золотобалковского могильника датируются в пределах конец V — третья четверть IV вв. до н. э. На этой основе определено место курганов Золотобалковского могильника в кругу скифских памятников Северного Причерноморья.

Особое внимание уделено датировке скифских степных курганов на основе греческого керамического импорта. Привлечены практически все известные на сегодняшний день находки из скифских курганов степного Северного Причерноморья. На сегодняшний день учтено 909 скифских погребений, датированных по греческой керамике.

Книга будет полезна для дальнейших исследований скифских древностей и написания обобщающих работ по древней истории Украины, учебников, пособий, чтения лекций.

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Ще в листопаді 2013 р. під час прогулянки по Байковому кладовищу ми звернули увагу на те, що робітники кладовища, нажаль, не прибирають могилу М.Я. Рудинського, через що вона заросла кущами.

14.06.2014 р. ще раз було оглянуто могилу М.Я. Рудинського та вирішено провести прибирання.

21.06.2014 р. Ярослав Володарець-Урбанович та Мар’яна Авраменко вирізали кілька кущів, вирвали бур’ян та помили камені могильних плит. Відтепер, до могили є доступ, видно барельєф та всі підписи на камені.

У ході прибирання було з’ясовано, що обеліск на могилі Марії Рудинської провалюється. Необхідний ремонт.

На околицях села Гончарівка проходять археологічні розкопки
Далі >>

Внимание!

Родственники, коллеги и ученики проводят сбор средств на сооружение памятника выдающемуся археологу, доктору исторических наук, профессору Харьковского Национального университета имени В.Н.  Каразина, почетному гражданину города Харькова Борису Андреевичу ШРАМКО (17 января 1921 — 8 июля 2012).

Просим откликнуться всех неравнодушных!
Карта Приват банка 5168 7420 1586 9682
Телефон для справок +380501330637.

Нещодавно експедицією ДП «Волинські старожитності» завершено дослідження на ділянці гр. Н. в селі Рованці Луцького району. У складі експедиції працювали О.Златогорський, М. Вашета, Т. Верба, В. Затворніцький, Р. Фурманюк.

На ділянці внаслідок роботи скрепера було виявлено поховання невідомого часу, внаслідок чого власником ділянки до робіт було запрошено працівників «Волинських старожитностей». В ході досліджень виявлено об’єкт Х-XІ ст. та  40 різночасових поховань, в більшості своїй безінвентарних, похованих за християнським звичаєм. Найбільш цікавими були три з них, що мали супровідний інвентар.

Поховання №5 виявлено у західній частині розкопу, кістяк випростаний на спині з випростаними руками, орієнтований головою на захід опущено в материк на 0,3 м. У верхніх шарах поховання на рівні тазу та ніг було виявлено деталі кінської збруї та тваринні кістки, очевидно, коня. Також безпосередньо на похованні було виявлено деталі поясного набору (42 предмети) та три монети білого металу, попередньо інтерпретовані як куфічні дирхеми ХІІІ-ХІV ст.

Поховання №12 виявлено в західній частині розкопу, кістяк випростаний на спині з руками складеними на животі, орієнтований головою на захід, опущено в материк на 0,2 м. На північ від черепа було виявлено дві посудини Х-ХІ ст., одна з них, імовірно, східного походження.

Поховання № 19 також виявлено в західній частині розкопу, кістяк випростаний на спині з випростаними руками, орієнтований головою на захід, опущено в материк на 0,2 м. На північ від черепа було виявлено посудину ХІ ст., з клеймом у вигляді тризуба на денці.

Решта поховань інвентарю не мали, проте велика кількість була похована в деревяних трунах, частина з них збережені, що дозволяє припускати їх датування XVII-XIX ст. Тими ж таки похованнями було знищено об’єкт № 1, збережена частина якого мала округлий черінь діаметром близько 1 м. Серед виявлених матеріалів в об'єкті - фрагменти кераміки Х-ХІ ст.

Таким чином в ході робіт було виявлено невідомі раніше могильник Х-ХІ ст., ХІІІ-XIV ст., кладовище  XVII-XIX ст. та об’єкт періоду давньоруської держави. Цікавим матеріалом є виявлений інвентар поховань, куфічні дирхеми східного походження. Можливо, що археологи натрапили на невідомий могильник половців, які загинули в середньвічну добу десь під Луцьком і були поховані у Рованцях. Письмові джерела принаймні про це мовчать. Але самі знахідки вже дозволяють говорити про активні зв’язки Волинської землі з сусідніми державами.

Прес-центр ДП "Волинські старожитності"

Інститут археології НАН України за ініціативи та активної участі Правління ВГО «Спілка археологів України» (САУ) звернулося із зверненням до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України) з проханням вжити вичерпних заходів для збереження об’єктів археологічної спадщини в процесі розробки проектів землеустрою для потреб будівництва.

Мінрегіон України врахував внесені нами пропозиції в повному обсязі, що відображено у відповідному документі (лист № 7/14-5128 від 29.04.2014 - подається нижче).

САУ висловлює вдячність відповідальним особам Мінрегіону України за патріотичну, державну позицію у справі збереження наших історичних скарбів і закликає інші керівні державні установи, зокрема Держземагенство України, взяти цю позицію за взірець.

Звертаємося до всіх членів САУ уважно вивчити документ Мінрегіону України, вимагати врахування його положень відповідними проектними організаціями.

Просимо повідомляти Правління САУ про факти ігнорування чиновниками вимог Мінрегіону України.

Голова правління САУ Д.Н. Козак

Під час огляду пам’ятки археології національного значення городища Водяне (ранній залізний вік, скіфська культура, розвинуте середньовіччя, роменська культура № 2259 (638)), яка розташована на території Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, членами Харківського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» були виявлені значні руйнації цієї пам’ятки. На території городища скіфського часу була незаконно побудована бурова. Під час земляних робіт був знищений культурний шар городища. Тоді як проведення будь-яких земельних робіт на території пам’ятки археології національного значення є грубим порушенням пам’яткоохоронного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону археологічної спадщини», та Закону України «Про охорону культурної спадщини».

У вересні 2010 р. під час огляду членами САУ були зафіксовані порушення та руйнування культурного шару на городищі слов’янського та давньоруського часів. Місцевою владою планувалось провести «реконструкцію» пам’ятника, але без жодних археологічних робіт чи навіть консультацій.

Під час проведення археологічного огляду співробітниками САС, влітку 2013 р. були зафіксовані порушення культурного шару Чугуївського городища (салтово-маяцька культура, новий час).

Членами САУ, навесні 2013 р. в центрі Харкова на вул. Короленка, були зафіксовані порушення культурного шару (козацький час).

Під час проведення археологічної експертизи взимку 2012 р., співпрацівниками Слобідської археологічної служби були виявлені значні порушення насипу великого скіфського кургану Турецька Могила, грейдером.

Під час проведення огляду Верхньосалтівського городища салтово-маяцької культури – пам’ятника національного значення, восени 2013 р., співпрацівниками Слобідської археологічної служби були виявлені багато чисельні порушення культурного шару. На території городища стоять, та з’являються нові будинки, активно ведеться господарська діяльність. Представлені фотографії відображають лише частину порушень. Зазначимо, що більша частина пам’ятки вже знищена.