Віднині у Путивлі є вулиця Олега Сухобокова (1937—2008) — видатного українського археолога-славіста, доктора історичних наук, дослідника історії цього літописного міста.

Нещодавно вийшов друком черговий, 22-й, випуск «Кам’яної доби України», який є періодичним виданням відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України. Він присвячений 80-річному ювілею старшого наукового співробітника відділу, доктора історичних наук Олександри Кротової, спеціалісту з верхнього палеоліту степів Східної Європи.

Основні факти біографії та дані про наукові здобутки ювілярки викладено у статті Н. Михайлової. У ній до результатів півстолітньої наукової діяльності О. Кротової віднесено такі надбання як: низка відкритих та досліджених верхньопалеолітичних пам’яток Південного Сходу України, її внесок у систематизацію та узагальнення археологічних матеріалів доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я, розробку їх культурно-хронологічної періодизації та створення моделей адаптації груп мисливців до змін природного середовища в регіоні за доби верхнього палеоліту.

27 жовтня 2022 року в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності відбулася зустріч з Мареком Лемішем, науковим співробітником Національного інституту спадщини. «Документуючи війну. Охорона культурної спадщини постконфліктних територій як частина сучасних стабілізаційних операцій. Польські військові контингенти в Іраку та Афганістані 2003—2012».

У заході взяли участь представники Міністерства культури та інформаційної політики України, Інституту археології НАН України, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ВГО «Спілка археологів України» тощо.

З днем народження, Заповіднику!

29 вересня виповнюється 96 років від дня заснування історико-культурного державного заповідника, сьогодні відомого як Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». В день народження прийнято дарувати подарунки. Ось що в мене.

Сьогодні, 19 вересня 2022 року на єврейському цвинтарі у Берліні був похований Яків Петрович Гершкович. Народився 21 серпня 1953 року в Києві. Перші кроки в археології зробив ще у шкільні роки — відвідував гурток археології Київського Палацу піонерів. Навчався на історичному факультеті Ташкентського Державного Університету, який закінчив з відзнакою в 1977 році. Того самого року почав працювати на посаді лаборанта в Інституті археології АН УРСР (згодом НАН України). Змінювалися посади (до 1986 р. лаборант, потім молодший та науковий співробітник, з 1999 — старший науковий, із 2017 — провідний), але установа стала місцем його роботи на все життя.

Із сумом повідомляємо, що 8 вересня 2022 року, пішов у засвіти голова правління ВГО «Спілка археологів України» Яків Петрович Гершкович, доктор історичних наук, невтомний польовик, який присвятив життя дослідженням археологічних пам’яток доби бронзи, щирий колега, люблячий чоловік, батько і дідусь.

Від імені спільноти висловлюємо щирі співчуття родині та друзям.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

9.09.2022

Друзі! Поки ще рік не закінчився, на нашому сайті можна скачати і роздрукувати собі самостійно календар на 2022 рік.

Науковий архів Інституту археології НАН України та Спілка археологів України підготували «етнографічний» календар до 175-річчя з дня народження українського археолога, антрополога та етнографа Хведора Вовка (1847—1918).

З історичною перемогою, дорогі друзі!

Закон таки перемагає. Експонати з виставки у Нідерландах повертаються в Україну. Члени правління Спілки Олександр Малишев, кандидат юридичних наук, і Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури з питань євроінтеграції, вже другий день діляться зі ЗМІ коментарями.

Спілка об’єднує різних людей: за віком, статусом, уподобаннями та ін. Це нас тільки збагачує, а ще те, що ми утворюємо цілу мережу. Миколаївський підрозділ — активна частина нашої мережі. Його члени керують і беруть участь в археологічних експедиціях на пам’ятках:
- Дикий Сад,
- Березань,
- Ольвія,
- Вікторівка 1,
- Чорноморка.

То як насправді має виглядати туристичний маршрут археологічними пам’ятками? Як зробити маршрут не про золото, а про скіфів? У Нікополі цими вихідними відкрили інсталяцію пекторалі до дня міста. Її одразу внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільшу з усіх інсталяцій пекторалей. День міста відзначено, увагу громадськості привернуто, але мета інсталяції — дещо інша. Цей арт-об’єкт організатори бачать як перспективну точку в туристичних маршрутах скіфськими місцями.

Заступницею міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції призначено Катерину Чуєву. Вітаємо колегу та покладаємо на неї великі надії!

До її повноважень будуть входити питання культурної спадщини. Зокрема: формування та реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Великих успіхів!

Новиною на своєму порталі ділиться Міністерство mkip.gov.ua

Якщо ви ще залишаєтеся у Львові після дитячих заходів з археології, зайдіть на площу Ринок. Там, у найцентрішому центрі міста можна побачити, що знайшли археологи Львівщини, де знайшли і що це все означає. Стендова виставка Бюро спадщини інформує мешканців і туристів про результати археологічних робіт за останні півтора століття. Прогулюючись вулицями, можна дізнатися про минуле міста трипільських часів. Навіть не заходячи в музеї. Хоча виставка дає відомості, де на живо можна ознайомитися зі знахідками.

Хмельницький осередок представляємо у розпалі археологічних жнив. Спілчани активно займаються музейною, пам’яткоохоронною, викладацькою, науковою і просвітницькою діяльністю.

І зараз керівник підрозділу Павло Нечитайло звітує просто з поля. Експедиція під його керівництвом роботами цього року в м. Городок виявила поселення VII ст. до н. е. під дзвіницею костелу св. Анни. Справжнім успіхом є відкриття залишків замку ХІІІ—ХІV ст., мур від якого зображений на гербі сучасного міста cutt.ly

Вже 30 років Незалежної України! Вітаємо, друзі! Вітаємо з тим, що нам пощастило жити в саме в цей час, комусь діждатись, а комусь народитись в часи Незалежності. Що ми, де б не бували, є представниками надзвичайно цікавої країни. Що ми, археологи, історики, музейники, освітяни, досліджуємо і продовжуємо відкривати історію нашої країни. Що ми продовжуємо справу наших предків і маємо, що передати наступним українцям. Горді з того, що маємо незалежну Україну. Незалежні разом з нею, вже 30 років.

У рік ювілею хочемо потішити вас науково-популярним виданням про здобутки української археології за 30 років. Вже зовсім скоро. А просто зараз — його анонс: археологічна листівка.

Слава Україні!

Ми хочемо познайомити вас із нашими представниками на місцях і для цього розпочинаємо рубрику про наші середки. Ви дізнаєтесь, хто є членами Спілки в кожній області, чим вони займаються і навіть чого прагнуть. Але не забувайте, що Спілка — як живий організм, хтозна, може завтра і ви можете долучитися до якогось осередка і стати частиною великої та розгалуженої команди САУ.

Починаємо з полтавського осередка. І він презентував себе одразу кількома засобами: відеоролик, прес-конференція та ще багато цікавої інформації на власній сторінці в соцмережах facebook.com, academia.edu і власному YouTube каналі.

15 серпня 2021 року на базі спільної археологічної експедиції Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка та Охоронної археологічної служби України в с. Михайлики на Полтавщині відбувся науково-практичний семінар «Сучасні реалії охорони та дослідження археологічних пам’яток України», до організації якого долучилася і Полтавський регіональний підрозділ ВГО «Спілка археологів України». Тематичний захід зібрав фахівців із Києва, Харкова, Полтави, Лубен та Опішні. Зацікавленість до заходу проявили й представники місцевої влади. Також варто зауважити, що до роботи наукового зібрання долучилися і студенти-археологи Полтавського Вишу. Одним із ключових питань в роботі семінару було налагодження співпраці із місцевими органами самоврядування в контексті охорони, збереження та валоризації археологічної спадщини.

Спілка археологів України офіційно заявляє:
Вітаємо з Днем археолога всіх закоханих в археологію, а також усіх причетних і зацікавлених цією наукою, професією і захопленням водночас! Археологи хочуть ділитися своїм святом з усіма. Тож гортайте запрошення, переходьте за посиланнями внизу і знаходьте найближче до вас місце святкування! Експедиції, заповідники і музеї підготували для вас до Дня археолога:
- екскурсії,
- концерти,
- фестивалі,
- виставки,
- ексклюзивні зустрічі,
- інтерактивні заняття.

Успіху всім нам і великих відкриттів!

В Археологічному музеї Інституту археології НАН України, для когось близькому, а для когось рідному — відбулася Зустріч із пресою Спілки археологів України. Говорили і показували:
• Підготовку до Дня археолога 15 серпня в польових умовах експедицій
• Стріми з польових досліджень, археологічної школи і перспективних туристичних об’єктів
• Коротеньку екскурсія Археологічним музеєм
• Анонси археологічних проектів до 30-річчя Незалежності України.

У Києві відбувся Установчий форум Експертної мережі Кримської Платформи. Незалежної мережі, тобто тієї, що не входить до жодної урядової структури. Сергій Теліженко, представник Інституту археології НАН України та Спілки археологів України, брав участь у заході.

Сьогодні в Музеї історичних коштовностей України відкрилася виставка до 50-річчя знахідки пекторалі. Недовгий час тут можна буде побачити повний контекст визначної археологічної знахідки. З найновішими реконструкціями коштовного кінського спорядження, оздобленого візка, одягу і прикрас не лише статусного похованого, а й супровідних речей, тварин і навіть людей.