Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Хроніка

Вітаємо Романа Козленка з орденом “За мужність” ІІІ ступеня

Орденом “За мужність” ІІІ ступеня нагороджений член Спілки археологів України, директор Національного історико-археологічного заповідника “Ольвія” НАН України кандидат історичних наук Роман Козленко. Пишаємось та дякуємо!

За інформацією: nas.gov.ua

Пам’яті Ірини Миколаївни Шарафутдінової

Сьогодні відійшла в інший світ Ірина Миколаївна Шарафутдінова (04.12.1929 р., м. Київ — 03.01.2024 р.) — кандидат історичних наук, дослідниця доби бронзи України. Навчалася на історико-­філо­софському факультеті Київського державного (нині — національного) університету імені Тараса Шевченка (1948— 1953). Протягом 1953—1956 рр. працювала в Державному історичному музеї (нині — Національний музей історії України). У 1956—1960 рр. була аспіранткою Інституту археології (керівники М. Я. Рудин­ський, С. М. Бібіков), надалі працю­вала тут. У 1968—1978 рр. очолювала науковий архів Інституту археології. 1975 р. захистила дисертацію «Племена Степного Поднепровья в эпо­ху поздней бронзы». По виходу на пенсію (1991) працювала за дого­ворами та на громад­ських засадах старшим науковим співробітни­ком відділу археології енеоліту — бронзової доби. І. М. Шарафутдінова відіграла ключову роль у виділенні сабатинів­ської культури, дослідила чимало поселень цієї культури (Чикалівка, Дереївка, Новорозанівка, Новогригорівка, Степове, Виноградний Сад та ін.), а також курганів у Побужжі. Упродовж 1950—1994 рр. працювала в багатьох експедиціях. Особливо плідною й тривалою була участь у розкопках Миколаївської (Інгуль­ської) новобудовної експедиції, якою накопичено найпотужнішу базу джерел до вивчення сабатинів­ької культури. Автор 50 праць, зокрема осіб­ної та колективної монографій.

3.01.2024


З Різдвом!

Вже друге Різдво нам доводиться святкувати в умовах повномасштабної війни. Святковий настрій сильно змінився, але різдвяний дух все одно знаходить свій шлях. І хоч немає новорічних ярмарків, ялинка є. Головна ялинка країни сяє на Софійській площі у Києві. Про цю площу ми ще не раз згадаємо протягом наступних місяців. Адже тут розташовані і головна святиня України, і один з найстаріших пам’ятників Києва. Але це буде пізніше… А поки зичимо тихого святкового періоду. Зберіться з родиною та проведіть цей час з найріднішими. Вітаємо вас з прийдешніми Різдвом та Новим роком!


АДІУ, 2023, вип. 3 (48)

Шановні колеги,

вийшов друком черговий випуск журналу "Археологія і давня історія України", 2023, вип. 3 (48). Збірник презентує дослідження в сфері слов'яно-руської й модерної археології та вміщує 18 наукових статей. У них науковці презентували свої сучасні доробки з вивчення поховань, ювелірних виробів, побуту й господарства, "археології у просторі" тощо.

Зі змістом можна ознайомитись за посиланням.

З повагою, секретар Сергій Горбаненко


Свідки Полтавської давнини

Полтавська обласна військова адміністрація
Департамент культури і туризму
ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України
Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України»

Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського «Свідки Полтавської давнини (із новітніх археологічних досліджень полтавської археологічної експедиції)» 3 жовтня 2023 року об 11.00 годині в у Полтавському краєзнавчому музей імені Василя Кричевського відбудеться відкриття виставки «Свідки Полтавської давнини (із новітніх археологічних досліджень Полтавської археологічної експедиції)». Виставка присвячена результатам досліджень в історичному ареалі м. Полтава Полтавської археологічної експедиції ДП «Науково-дослідного центру «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України (керівник — кандидат історичних наук Юрій Пуголовок).


Брюссель. Підгрупа зі збереження культурної спадщини України

Навесні 2023 року Єврокомісією було ухвалене рішення про створення експертної підгрупи зі збереження культурної спадщини України. До складу підгрупи увійшли знані пам'яткоохоронці з багатьох країн Європи, які представляють такі відомі організації як UNESCO, ICOM, ICCROM, Council of Europe, ICOMOS, ALIPH Foundation, ECCO, Europa Nostra та багато інших. Серед п'яти членів підгрупи від України Спілку археологів України представляє заступник голови спілки Антон Корвін-Піотровський. У числах 21—22 вересня 2023 року в Брюсселі відбулась перша очна зустріч експертної підгрупи. Упродовж цих днів фахівці працювали над питаннями як першочергових заходів зі збереження культурної спадщини України на тлі триваючої агресії російської федерації, так і післявоєнного відновлення та реформування сфери. Робота експертної підгрупи надалі матиме сталий характер, а напрацьовані експертами матеріали та пропозиції ляжуть у фундамент політики Єврокомісії по відношенню до культурної спадщини нашої держави на майбутні роки.


САУ на семінарі про збереження культурної спадщини на Полтавщині

17 травня 2023 року, за ініціативи відділу освіти, культури, молоді та спорту Полтавської районної військової адміністрації було проведено семінар «Збереження культурної спадщини на території Полтавського району». На заході були присутні представники територіальних громад Полтавського району. На семінарі представлено доповіді Олесі Старолат, начальника відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, Юрія Пуголовка, старшого наукового співробітника «Охоронної археологічної служби України», заступника голови Правління ВГО Спілка археологів України та представників Терешківської й Котелевської територіальних громад.


В Путивлі — на вулиці Олега Сухобокова

Віднині у Путивлі є вулиця Олега Сухобокова (1937—2008) — видатного українського археолога-славіста, доктора історичних наук, дослідника історії цього літописного міста.


Кам’яна доба України, 2023, вип. 22

Нещодавно вийшов друком черговий, 22-й, випуск «Кам’яної доби України», який є періодичним виданням відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України. Він присвячений 80-річному ювілею старшого наукового співробітника відділу, доктора історичних наук Олександри Кротової, спеціалісту з верхнього палеоліту степів Східної Європи.

Основні факти біографії та дані про наукові здобутки ювілярки викладено у статті Н. Михайлової. У ній до результатів півстолітньої наукової діяльності О. Кротової віднесено такі надбання як: низка відкритих та досліджених верхньопалеолітичних пам’яток Південного Сходу України, її внесок у систематизацію та узагальнення археологічних матеріалів доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я, розробку їх культурно-хронологічної періодизації та створення моделей адаптації груп мисливців до змін природного середовища в регіоні за доби верхнього палеоліту.


"Документуючи війну." Марек Леміш про збереження культурної спадщини на постконфліктних територіях

27 жовтня 2022 року в Інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності відбулася зустріч з Мареком Лемішем, науковим співробітником Національного інституту спадщини. «Документуючи війну. Охорона культурної спадщини постконфліктних територій як частина сучасних стабілізаційних операцій. Польські військові контингенти в Іраку та Афганістані 2003—2012».

У заході взяли участь представники Міністерства культури та інформаційної політики України, Інституту археології НАН України, Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ВГО «Спілка археологів України» тощо.


З днем народження, Заповіднику!

З днем народження, Заповіднику!

29 вересня виповнюється 96 років від дня заснування історико-культурного державного заповідника, сьогодні відомого як Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». В день народження прийнято дарувати подарунки. Ось що в мене.


Сьогодні у Берліні поховали Якова Петровича Гершковича

Сьогодні, 19 вересня 2022 року на єврейському цвинтарі у Берліні був похований Яків Петрович Гершкович. Народився 21 серпня 1953 року в Києві. Перші кроки в археології зробив ще у шкільні роки — відвідував гурток археології Київського Палацу піонерів. Навчався на історичному факультеті Ташкентського Державного Університету, який закінчив з відзнакою в 1977 році. Того самого року почав працювати на посаді лаборанта в Інституті археології АН УРСР (згодом НАН України). Змінювалися посади (до 1986 р. лаборант, потім молодший та науковий співробітник, з 1999 — старший науковий, із 2017 — провідний), але установа стала місцем його роботи на все життя.


Відійшов у вічність

Із сумом повідомляємо, що 8 вересня 2022 року, пішов у засвіти голова правління ВГО «Спілка археологів України» Яків Петрович Гершкович, доктор історичних наук, невтомний польовик, який присвятив життя дослідженням археологічних пам’яток доби бронзи, щирий колега, люблячий чоловік, батько і дідусь.

Від імені спільноти висловлюємо щирі співчуття родині та друзям.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

9.09.2022


Календар 2022, Хведір Вовк

Друзі! Поки ще рік не закінчився, на нашому сайті можна скачати і роздрукувати собі самостійно календар на 2022 рік.

Науковий архів Інституту археології НАН України та Спілка археологів України підготували «етнографічний» календар до 175-річчя з дня народження українського археолога, антрополога та етнографа Хведора Вовка (1847—1918).


Золото скіфів повертається з Нідерландів

З історичною перемогою, дорогі друзі!

Закон таки перемагає. Експонати з виставки у Нідерландах повертаються в Україну. Члени правління Спілки Олександр Малишев, кандидат юридичних наук, і Катерина Чуєва, заступниця Міністра культури з питань євроінтеграції, вже другий день діляться зі ЗМІ коментарями.


Миколаївський підрозділ

Спілка об’єднує різних людей: за віком, статусом, уподобаннями та ін. Це нас тільки збагачує, а ще те, що ми утворюємо цілу мережу. Миколаївський підрозділ — активна частина нашої мережі. Його члени керують і беруть участь в археологічних експедиціях на пам’ятках:
- Дикий Сад,
- Березань,
- Ольвія,
- Вікторівка 1,
- Чорноморка.


Пектораль у туристичному маршруті

То як насправді має виглядати туристичний маршрут археологічними пам’ятками? Як зробити маршрут не про золото, а про скіфів? У Нікополі цими вихідними відкрили інсталяцію пекторалі до дня міста. Її одразу внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільшу з усіх інсталяцій пекторалей. День міста відзначено, увагу громадськості привернуто, але мета інсталяції — дещо інша. Цей арт-об’єкт організатори бачать як перспективну точку в туристичних маршрутах скіфськими місцями.


Призначення Катерини Чуєвої заступницею міністра культури та інформаційної політики

Заступницею міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції призначено Катерину Чуєву. Вітаємо колегу та покладаємо на неї великі надії!

До її повноважень будуть входити питання культурної спадщини. Зокрема: формування та реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Великих успіхів!

Новиною на своєму порталі ділиться Міністерство mkip.gov.ua


Міська археологія: популяризація

Якщо ви ще залишаєтеся у Львові після дитячих заходів з археології, зайдіть на площу Ринок. Там, у найцентрішому центрі міста можна побачити, що знайшли археологи Львівщини, де знайшли і що це все означає. Стендова виставка Бюро спадщини інформує мешканців і туристів про результати археологічних робіт за останні півтора століття. Прогулюючись вулицями, можна дізнатися про минуле міста трипільських часів. Навіть не заходячи в музеї. Хоча виставка дає відомості, де на живо можна ознайомитися зі знахідками.


Хмельницький осередок САУ

Хмельницький осередок представляємо у розпалі археологічних жнив. Спілчани активно займаються музейною, пам’яткоохоронною, викладацькою, науковою і просвітницькою діяльністю.

І зараз керівник підрозділу Павло Нечитайло звітує просто з поля. Експедиція під його керівництвом роботами цього року в м. Городок виявила поселення VII ст. до н. е. під дзвіницею костелу св. Анни. Справжнім успіхом є відкриття залишків замку ХІІІ—ХІV ст., мур від якого зображений на гербі сучасного міста cutt.ly


Привітання з 30-річчям Незалежності від САУ

Вже 30 років Незалежної України! Вітаємо, друзі! Вітаємо з тим, що нам пощастило жити в саме в цей час, комусь діждатись, а комусь народитись в часи Незалежності. Що ми, де б не бували, є представниками надзвичайно цікавої країни. Що ми, археологи, історики, музейники, освітяни, досліджуємо і продовжуємо відкривати історію нашої країни. Що ми продовжуємо справу наших предків і маємо, що передати наступним українцям. Горді з того, що маємо незалежну Україну. Незалежні разом з нею, вже 30 років.

У рік ювілею хочемо потішити вас науково-популярним виданням про здобутки української археології за 30 років. Вже зовсім скоро. А просто зараз — його анонс: археологічна листівка.

Слава Україні!


Сторінка 1 з 4

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

YouTube-канал "Світлотінь"
Проєкт, який популяризує історію України і світу та зосереджений здебільшого на XX столітті. На youtube-каналі проєкту Ви знайдете добірку відео про те, якою була Україна сто років тому. Досить часто розглядаються певні етнографічні цікавинки України. Також розглянуті важливі аспекти всесвітньої історії.

УКУЛЬТУРА / UCULTURE
Платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників культури. Тут розповідають про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, разом шукаємо відповідь на питання — як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Новини Хроніка