Український політик та громадський діяч, лідер політичної партії Громадський рух «Рідна країна» Микола Томенко пропонує ЗМІ, науковим інститутам та вишам привернути увагу до чорних копачів та врешті змусити владу захищати національні культурні скарби від грабунку й продажу.
Маетріал за посиланням: https://life.znaj.ua/381989-mikola-tomenko-ukrajina-krajina-v-interesah-chornih-kopachiv
Вітаємо члена Правління Спілки археологів України Дениса Гречка з успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Захист відбувся 5.05, в Інституті археології, з широкою присутністю учасників онлайн. Дисертація на тему «Етнокультурна історія населення Дніпровського лісостепового Лівобережжя скіфського часу» отримала схвальні відгуки опонентів, усіх присутніх і причетних.
Того ж дня член київського осередка Вотякова Оксана захистила кандидатську дисертацію. Вітаємо колег і зичимо подальших великих успіхів!
На нашому YouTube каналі з'явилося відео з Василева. Медіахаб Чернівіці Live візуалізує розповіді археологів про нагальну потребу реставрувати визначну пам’ятку давньоруського часу. Віктор Грига, керівник чернівецького осередку Спілки археологів, докладно розповідає про літописний Василів, його храм XII ст. і цвинтар. А камера нещадно показує, в якому стані зараз ці пам’ятки і що їм загрожує найближчим часом. Надія на порятунок є. Ті, хто знає як і вміють це зробити, теж є. Тепер все залежить від рішень владних органів.
Більше про археологічну пам’ятку: https://www.facebook.com/AssosiationArchaeologistsUkraine
Більше про регіон знає Чернівіці Live: https://www.youtube.com/channel/UCRGSGPtW4K4MNOOecMCa-Qg
ВГО "Спілка археологів України" підготувала дайджест-звіт про найважливіші події, що відбулись у житті Спілки в 2020 році.
Дайджест містить багато корисних посилань на інформацію, документи і ресурси, доступні в мережі.
Шановні друзі! Ось і минає перший рік короновірусної ери. На превеликий жаль, є втрати. Але треба дивитись вперед. Не знаю, як Ви, а ось я знайшов у дистанційці багато плюсів, в першу чергу те, що була нагода підтягнути багато «хвостів», до яких руки не дотягувались роками. Утім, хай там як, нормальне життя краще. Все минає. Живемо надією.
Світлана Біляєва — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, професорка кафедри загальної історії Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та членка Київського міського підрозділу САУ.
У сфері наукових інтересів Світлани Біляєвої — археологія середньовіччя та раннього модерну України, дослідження пам’яток доби Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, золотоординських, кримськотатарські та османські пам’ятки на півдні України, проблеми міжцивілізаційних відносин України, Золотої Орди та Османської імперії, а також багато інших питань розвитку півдня України та його місця в контексті світової історії.
Окрім наукових досліджень, пані Світлана є рушієм численних міжнародних наукових проєктів. Вона — голова правління історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина», дійсна членка Українського Національного комітету ІКОМОС, членка Європейської асоціації археологів, а також учасниця багатьох інших авторитетних наукових організацій і товариств. Світлана Біляєва є організаторкою численних міжнародних дослідницьких проєктів на території України спільно із інституціями з Литви, Великобританії, Швейцарії, Туреччини та інших країн.
«Я не уявляю свого життя без археології, і з кожним весняним сонечком я відчуваю жагу до нових відкриттів... Дуже ціную моїх колег-археологів України, і мрію про той час, коли ми всі усвідомимо важливість вивчення та збереження великої культурної спадщини нашої країни, розкриємо її справжню історію й нарешті зможемо показати всьому світові її неосяжні надбання», — розповідає про своє покликання пані Світлана.
Серед найцікавіших відкриттів цьогорічного археологічного сезону — залишки кам’яної вежі фортеці Тягинь на Херсонщині, досліджені експедицією під керівництвом Світлани Біляєвої. Фортеця була збудована Великим князем Вітовтом наприкінці XIV — на початку XV століть як південний форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Одна з виявлених цього літа частин вежі була декорована вставкою із сельджуцьким орнаментом.
«Археологи — дуже відкриті. Приходьте, шукайте, і ми всього вас навчимо! Ми раді ділитись професійним досвідом, і це приносить нам щире й відверте задоволення», — розповідає як стати волонтером та спробувати себе в роботі справжньої наукової експедиції Павло Нечитайло, керівник Кам’янець-Подільської експедиції ОАСУ та голова Хмельницього підрозділу САУ.
Про День археолога, розвиток археологічної науки, мережі археологів та проблеми збереження культурної спадщини говорили в ефірі Радіо Культура.
Повний запис можна послухати тут: https://cutt.ly/md40Yyc.
Павло Нечитайло — не лише дослідник старожитностей Поділля, а й лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Запаска». У Києві у переддень свята опинився не просто так, адже готує сольний концерт в Mezzanine: https://www.facebook.com/events/327211251652912/.
Продовжуємо знайомитись!
Владислав Чабанюк — член черкаського осередку САУ, музейник, археолог, викладач, аматор-кінематографіст (що знімає професійні фільми), подвижник, людина, яка захоплює кожного, хто з ним стикається.
З 2002 року Владислав очолює Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» у своєму рідному селі Легедзиному на Черкащині. Перед тим було навчання у Вінницькому педагогічному (тепер Вінницький університет), вчителювання на Вінниччині та у Легедзиному, влітку — робота в «трипільських» експедиціях під керівництвом Володимира Опанасовича Круца, створення народної кіностудії «Мальва». Саме Володимир Круц ініціював створення музею-заповідника, а від цієї ідеї до втілення минуло майже десять років. Завдяки захопленню справою та шаленій позитивній енергії Владислава Чабанюка та зібраній ним команді місцевий Заповідник став знаним, а на його щорічні купайлівські свята та трипільські толоки люди з’їжджаються звідусіль. Події цього року можна було б назвати дивом, якби вони не базувалися на усьому попередньому доробку команди, — наразі у будівлі Заповідника відбуваються ремонтні роботи (утеплення, прокладка комунікацій, облаштування водопостачання та каналізації тощо). Роботи фінансуються ПроКредит Банком, а будівельні матеріали надає компанія Caparol. Ремонт просувається швидкими темпами. Обіцяють завершити до Дня Незалежності. Наступним етапом має стати оновлення експозиції. Тож, приїжджайте до Легедзиного, вітайте Владислава Чабанюка з досягненнями та обов’язково подивіться у День Прапора (23 серпня) фільм кіностудії «Мальва» «Чорний козак» який буде транслюватися по 48 TV каналах.
Дізнатися більше про Заповідник та подивитися купу чудових професійних фото можна тут: https://www.facebook.com/trypilska.kultura/
Сторінка 1 з 2
