Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Охорона археологічної спадщини

Грабіжницьке руйнування кургану біля с. Скобелеве: що вдалось врятувати?

Антропологічні матеріали та цікаві знахідки, які вдалось врятувати на об’єкті, презентував Олександр Смирнов — старший викладач кафедри історії та археології Миколаївського національного універститету імені В.О. Сухомлинського та голова Миколаївського підрозділу САУ.

Після резонансного та безпрецедентного руйнування пам’ятки важкою будівельною технікою просто посеред поля, курган «Юрицина могила» потребує консервації. Цей процес зможе розпочатись лише після завершення слідчих дій управлінням Національної поліції в Миколаївській області. Нині ж на об’єкті працює охорона, а дослідники чекають на гроші для повного наукового дослідження поховального комплексу. За обсягом робіт таке дослідження потребуватиме понад 21 мільйону гривень, яких у бюджеті області немає.

Правова охорона археологічної спадщини

Пропозиції щодо удосконалення правової охорони археологічної спадщини у світлі приєднання нашої держави до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017)" (схвалені засіданням правління ВГО САУ 11.01. 2021 р.)

Внаслідок руйнування археологічних пам’яток у процесі господарського освоєння територій та лихоманки скарбошукацтва, яка охопила значну частину населення, Україна щодня втрачає свою археологічну спадщину, накопичену нашою рідною землею за тисячоліття. Попри загальну латентність цього процесу, в публічний простір дедалі частіше потрапляють повідомлення, які свідчать про величезні масштаби правопорушень, вкрай низький рівень правової та пам’яткоохоронної культури в нашій державі, а також про неефективність існуючого організаційно-правового механізму протидії відповідним протиправним проявам. Згадаємо найбільш кричущі випадки, які привернули увагу не лише фахівців та профільних органів, але й усього суспільства. Так, нещодавно стало відомо про майже повне знищення внаслідок незаконних розкопок скіфського царського кургану Юрицина Могила поблизу села Скобелеве на Миколаївщині. Земляні роботи проводилися понад місяць, використовувався кар’єрний екскаватор і трактор. Ця діяльність, через яку 2500-літня пам’ятка понад 8 м заввишки і 85 м у діаметрі була перетворена на циклопічних розмірів котлован, не була би можливою без потурання, а то й сприяння цим роботам місцевої влади (URL: http://vgosau.kiev.ua/novyny/zvernennya/1129-zvernennya-skobelevo).


Руйнування кургану на Миколаївщині

Сьогодні інформаційний простір сколихнуло повідомлення Іллі Зелінського про руйнування кургану неподалік села Скобелево на Миколаївщині.

На місце подій оперативно виїхали члени Миколаївського підрозділу САУ, співробітники Охоронної археологічної служби України. За попередніми даними встановлено, що руйнувань зазнав скіфський царський курган. Представники Національна поліція України порушили кримінальну справу за фактом руйнувань. Землерийну техніку наразі арештовано. Про подальший перебіг подій довкола пам'ятки інформуватимемо додатково.

Спілкою археологів України с цього приводу надіслано звернення президенту В. О. Зеленському, міністру внутрішніх справ А. Б. Авакову, генеральному прокурору І. В. Венедиктовій, міністру культури та інформаційної політики О. В. Ткаченку.


Кабінет Міністрів України врегулював діяльність Кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження

9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив на своєму засіданні постанову «Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів». Про це розміщено новину на сайті Уряду України.

Таким чином, нарешті врегульовано питання видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження. Прийняття цього порядку було передбачено ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ще в 2004 році. З самого початку була ідея, щоб цей орган був незалежним, а тому затвердити цей акт мало не Міністерство культури, а верховний орган виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів. Це, власне, зіграло неоднозначну роль у проходженні проєкту. Спроби його прийняти тривали багато років. Зрештою, честь поставити крапку в цьому питанні випала вже нинішньому керівництву Міністерства культури та інформаційної політики, зокрема, особисто міністрові О. В. Ткаченку, якому, на щастя, не забракло політичної волі та сил для цього.

Спілка археологів України не лишилася осторонь розроблення Порядку. У нашому діалозі з Міністерством ми відстоювали необхідність забезпечення незалежності кваліфікаційної ради, гарантій прозорості її діяльності, державницького підходу в питаннях надання права на археологічні дослідження на противагу тенденціям до приватизації та комерціалізації археологічної сфери. З приємністю констатуємо, що більшість наших доводів були почуті та враховані Міністерством.

Наразі ми очікуємо на публікацію остаточного тексту і як фахова громадська організація збираємось взяти участь у формуванні складу Кваліфікаційної ради.


Руйнація скіфського городища

«Просто зараз на Полтавщині знищується унікальне за збереженістю городище скіфського часу», повідомляє Охоронна археологічна служба України.

Роботами з будівництва свердловини 60 Комишнянського НГКР, які виконує Філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" АТ Укргазвидобування вже знищено понад 10.000 квадратних метрів об'єкта культурної спадщини. Більш ніж 200 метрів валу зрівняні з землею.

У відвалах зібрано фрагменти ліпних посудин, фрагменти скіфської пряжки та наконечники стріл (V—III ст. до н. е.), тощо. Городище знаходиться неподалік смт Комишня Миргородського району Полтавської області. Факт його руйнування виявлений експедицією Охоронної археологічної служби України 06.08.2020 року, про що невідкладно було повідомлено Укргазвидобування, Нафтогаз України, Департамент культури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації та Національна поліція України.

Вчора, 17 серпня, при спробі провести обстеження зруйнованої частини, археологи були недопущені на об'єкт та відтіснені охороною з автоматичною зброєю! З подій, що відбуваються, стає зрозумілим: забудовник не налаштований до конструктивного діалогу, а правоохоронні органи не квапляться виконувати свою роботу, тож запобігти подальшому руйнуванню може лише широкий суспільний резонанс.

Світлини з пам’ятки: facebook.com



Епохальні знахідки "краєзнавців" на Рівненщині

На Рівненщині у селі Заріцьк, яке згадане ще у літописі 12-го століття, розкопали місце поховання, якому може бути п'ять тисячоліть. Наразі в обласному управлінні культури з'ясовують хто і чи законно це зробив. На території села є дві пам'ятки археології місцевого значення.

1 червня у с. Заріцьк (Зарічеськ згадано в літописах у зв’язку з подіями 1151 р.) троє "краєзнавців", очолюваних Олександром Алфьоровим, без будь-яких дозвільних документів "дослідили" ПОХОВАННЯ КНЯЗЯ. І відразу ж цю подію зафільмували із репортерами 1+1 (youtube.com). До честі "дослідників" плити перевезли у найближчий музей. Проте чи мали місце знахідки, які дозволи їм атрибутувати плити частиною князівської доби, невідомо. Дивує цинізм дій "краєзнавців", чи може звання кандидата історичних наук дає право працювати без відкритих листів і дозволів МКУ? Наразі вашій увазі пропонується спростування у датуванні знахідки (у матеріалі Суспільне: новини), а про наявність порушення закону нехай роблять висновки відповідні органи.

Олексій ВОЙТЮК


Басівка під загрозою: копачі знищують унікальне городище ранньозалізної доби

У жовтні 2019 року співробітники ДІКЗ «Посулля» разом з представниками відділу культури при Сумській ОДА зафіксували грабіжницькі ями на пам’ятці національного значення — городищі ранньої залізної доби (на найбільшому укріпленні, що зветься «Башта»; також містить ранньослов'янський культурний шар) біля с. Басівка, Роменського району, Сумської області (загальна площа 170 га, друге за розмірами після Більського городища, на території Лівобережного Лісостепу). Городище досліджували на початку ХХ століття М. О. Макаренко, а в 1947, 1957, 1959 роках В. А. Іллінська, у 1992—1994 роках дослідження на пам’ятці проводив Ю. В. Болтрик. Датоване кінцем VI — початком ІІІ ст. до н. е.

5 червня секретар сумського відділення ВГО «Спілка археологів України» А. Корж, разом зі співробітниками ДІКЗ « Посулля» В. Єсіним, та О. Подверзяком попри погані погодні умови, обстежили городище. Зафіксовано до 80 м кв., нових грабіжницьких ям (при глибині від 0,2 до 1 м). Загальна площа пошкодженої ділянки вже обраховується не однією сотнею метрів квадратних. Відвали насичені матеріальними рештками (фрагментами ліпного посуду та амфор, глиняною обмазкою та кістками тварин). По факту руйнування пам’ятки національного значення було складено акт. Готується чергова заява до правоохоронних органів.

Найближчим часом заплановані польові роботи по збереженню унікальної пам’ятки археології.

А. Корж


Пізнавально для прибічників ліцензування металопошуку та не тільки

За посиланням зацікавлений читач знайде аналіз проблеми використання металодетектора "у пошуках скарбів".

https://starcheolog.livejournal.com/398517.html



Руйнування степових могил біля с. Велика Бугаївка (Васильківський р-н Київської обл.)

Відбувається руйнування степових могил на північно-східній околиці села Велика Бугаївка Васильківського р-ну Київської області. Могила, що розташована північніше має незаконний розкоп в своїй північній частині. Південніша могила продовжує розорюватись, що руйнує її насип.

Детальніше, фото з коментарями в альбомі на facebook.com: Копачівські могили.

10.09.2015


Сучасний стан замку кн. Корецьких в Лісниках

З фото сучасного стану можна ознайомитись тут: facebook.com.

Попереднья стаття на цю тему: "Замок князів Корецьких в с. Лісники на Київщині".


Проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини»

Шановні колеги!

Вашій увазі пропонується проект змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», підготовлений А. Корвін-Піотровським та О. Малишевим за ініціативою ВГО "Спілка археолгів України".

В основу представлених змін покладено комплексний підхід з імплементації європейських норм і принципів з охорони археологічної спадщини, викладених зокрема у Європейськ ій конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутій), інших документах Ради Європи, ЮНЕСКО, національних законодавствах країн, досвід яких у справі охорони археологічної спадщини можна вважати успішним.

Значну увагу приділено проблемам, не врегульованим законодавчо, а також тим, щодо яких законодавчі норми мають недосконалий і часто суперечливий характер. При цьому було збережено переважну частину нормативного матеріалу нині діючого Закону.

Для нас дуже важливо, аби співавторами цього законопроекту була якомога ширша фахова археологічна спільнота, тому запрошуємо всіх до обговорення запропонованого документу. Пропозиції і зауваження просимо надсилати на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду або Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду до кінця поточного місяця. Також на кінець червня ВГО "Спілка археологів України" планує проведення круглого столу із обговорення найбільш суттєвих питань законодавчого врегулювання охорони і вивчення археологічної спадщини.

Читати тут >>


Нам пишуть небайдужі!

Шановне панство!

Перелік гарячих точок Київської області має очолювати несправедливо забуте Хотівське городище (Сірякове). Для цього є декілька важливих причин.

По-перше: воно розташоване найближче до Столиці України — впритул до міської межі, відразу за мальовничим парком Феофанія.

По-друге: його історичне і культурне значення. Городище визначає північні межі Скіфського царства. Добре збереглися земляні вали (доки їх не знищили), земля наповнена артефактами. Поділ і кладовище розташовані неподалік, тож городище є частиною комплексу, цілісної картини.

По-третє: ступінь захисту. Хотівське городище внесено до Держреєстру нерухомих пам’яток історії і культури. Охороняється державою.

І останнє. Саме знищення пам’ятки є символічним і цікавим з точки зору вивчення новітньої історії України. Перший бетон було залито в жовтні 2009 року, після першого Майдану. Основна забудова тривала протягом злочинного режиму. А завершується зараз, після Революції гідності. Фото зроблене в жовтні 2014 з боку річечки Стратівки. Отже знищення пам’ятки успішно пережило дві революції, один злочинний режим, економічну кризу і війну з агресором. Ім’я забудовника невідоме по сьогоднішній день.

Все це робить Хотівське городище лідером гарячих точок Київщини.

Переглянути фото на facebook.com

Переглянути сторінку про Хотівське городище на facebook.com


Замок в Поморянах

Руйнується ще одна фортеця!

Приєднуємось до заклику до небайдужих зібрати гроші на те, щоб укріпити дах замку в Поморянах, що неподалік від Золочева.

Подробиці >>





На Волині з вини працівників сільради приватизували давньоруське городище

На Волині з вини працівників сільради приватизували давньоруське городище. Про це повідомляє газета "День".
В натурі ці землі "історико-культурного призначення" являють собою луги з древніми валами. Відомий на Волині археолог, доцент кафедри археології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, заступник директора державного підприємства "Волинські старожитності" Сергій Панишко каже, що ця територія має велику культурну та історичну цінність, бо це — городище IX—XIII століть, археологічна пам'ятка національного значення. Ще у тридцятих роках археологічні розкопки тут проводив Зигмунд Леський та інші польські фахівці. Сам Панишко під час експедицій копав тут двічі, у 80-х роках минулого століття. Знайдені ним речі, зокрема відреставровані керамічні горшки, стали експонатами Волинського обласного краєзнавчого музею.
Працівники Волинської обласної прокуратури встановили, що службові особи Одерадівської сільської ради Луцького району 1997—2000 років незаконно передали у приватну власність громадянам понад два гектари земель історико-культурного призначення.  Нині триває досудове розслідування. Прокуратура готує позовні заяви до суду, аби повернути землі у державну власність.
Цінність цієї пам'ятки національного значення, за словами Сергія Панишка, у тому, що це городище, розміщене на території Одерадівської сільради, має назву Коршівське (поряд село з такою назвою) і є однією з найбільших існуючих на Волині таких пам'яток археології. Територія городища понад 5 гектарів. Дослідження свідчать, що тут було давньоруське місто, а вже у післямонгольські часи тут стояв замок місцевого феодала.  Були цікаві знахідки і VI—VII століть. Городище збереглося у гарному стані, і археологи могли б тут відкрити ще не одну сторінку нашої історії. І їм це вдасться, якщо переможе закон і держава виділить кошти на археологічні розробки.

Наталія МАЛІМОН, "День"

Прес-центр ДП "Волинські старожитності" повідомляє також, що кримінальна справа стосовно приватизації цього городища була відкрита прокуратурою області за поданням СБУ області ще у 2009 році.

Нам пишуть

Шановне панство!

З року в рік з болем спостерігаю як зникають могили ось на цьому полі (фото). Воно розташоване поруч з парком "Київська Русь" та з горою Остриця (на північ від неї) в селі Копачів Обухівського р-ну. Всього на полі п'ять могил. Місцеві мешканці розказали що колись деякі з цих могил були до 4 метрів заввишки. Розорювати їх почали в 70 роки, коли з'явились потужні трактори. І зараз вони майже зникли. Будь ласка, занесіть їх в перелік "гарячих точок". Можливо вдасться їх врятувати. Сам я не знаю як діяти в таких випадках. Та й мій голос навряд чи буде почутий.
Дякую.

Водяне, Зміївський р-н, Харківська обл.

Під час огляду пам’ятки археології національного значення городища Водяне (ранній залізний вік, скіфська культура, розвинуте середньовіччя, роменська культура № 2259 (638)), яка розташована на території Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, членами Харківського обласного відділення Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України» були виявлені значні руйнації цієї пам’ятки. На території городища скіфського часу була незаконно побудована бурова. Під час земляних робіт був знищений культурний шар городища. Тоді як проведення будь-яких земельних робіт на території пам’ятки археології національного значення є грубим порушенням пам’яткоохоронного законодавства, зокрема Закону України «Про охорону археологічної спадщини», та Закону України «Про охорону культурної спадщини».


Сторінка 1 з 6

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Ви знаходитесь тут: Новини Охорона археологічної спадщини