Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Прес-конференція: «Загроза знищення археології в Києві»

Київ може стати єдиним містом з 1000-річною історією, де була знищена міська археологія — директор ІА НАН України, В. П. Чабай.

«Втрата Інститутом приміщень унеможливить проведення археологічних робіт в Києві по супроводу будівництва, що призведе до їх зупинки. Продовження будівельних робіт без археологічного супроводу призведе до порушення чинного українського та європейського законодавства в сфері охорони археологічної спадщини, а Київ стане єдиним містом з 1000-річною історією на території від Лісабона до Москви, де була знищена своя міська археологія», — про це заявив директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай в прес-центрі інформаційного агентства «Українські Новини».

Джерело: ukranews.com

Відкрита заява Спілки археологів України щодо репресій проти білоруських науковців

Відкрита заява Спілки археологів України  щодо репресій проти білоруських науковців

Спілка археологів України від імені всієї організованої археологічної спільноти України висловлює свій рішучий протест у зв’язку з фактами кричущих порушень академічних свобод науковців у Республіці Білорусь.

З кінця літа цього року ми дізнаємося тривожні новини про репресії та цькування проти вчених (здебільшого співробітників установ Національної академії наук Білорусі), які не бояться голосно заявляти про свою громадянську позицію. Наведемо лише кілька прикладів, які вельми показово ілюструють загальну невтішну ситуацію.

Читати повністю>>

Адкрытая заява Саюза археолагаў Украіны аб рэпрэсіях супраць беларускіх навукоўцаў

Саюз археолагаў Украіны ад імя ўсёй арганізаванай археалагічнай супольнасці Украіны выказвае рашучы пратэст супраць фактаў відавочных парушэнняў акадэмічных свабод навукоўцаў у Рэспубліцы Беларусь.

З канца лета гэтага года мы атрымалі трывожныя навіны аб рэпрэсіях і ганенню супраць навукоўцаў (у асноўным супрацоўнікаў Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі), якія не баяцца гучна заяўляць пра сваю грамадзянскую пазіцыю. Вось толькі некалькі прыкладаў, якія ілюструюць агульную несуцяшальную сітуацыю.

Чытаць цалкам>>


Палеоґрунтознавчі дослідження в Україні он-лайн

З метою вирішення питань із подальшого розвитку та надання доступу до наявної БД на цьому етапі ми створили інтернет ресурс (paleo-holocen.000webhostapp.com), де можна отримати інформацію про об’єкти палеоґрунтознавчих досліджень, а також повідомити про нові та виявлені.

Автори: Анатолій Кушнір, Олександр Лейберюк


Знайомтесь: Світлана Олександрівна Біляєва

Світлана Біляєва — докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, професорка кафедри загальної історії Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та членка Київського міського підрозділу САУ.

У сфері наукових інтересів Світлани Біляєвої — археологія середньовіччя та раннього модерну України, дослідження пам’яток доби Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, золотоординських, кримськотатарські та османські пам’ятки на півдні України, проблеми міжцивілізаційних відносин України, Золотої Орди та Османської імперії, а також багато інших питань розвитку півдня України та його місця в контексті світової історії.

Окрім наукових досліджень, пані Світлана є рушієм численних міжнародних наукових проєктів. Вона — голова правління історико-культурної асоціації «Україна—Туреччина», дійсна членка Українського Національного комітету ІКОМОС, членка Європейської асоціації археологів, а також учасниця багатьох інших авторитетних наукових організацій і товариств. Світлана Біляєва є організаторкою численних міжнародних дослідницьких проєктів на території України спільно із інституціями з Литви, Великобританії, Швейцарії, Туреччини та інших країн.

«Я не уявляю свого життя без археології, і з кожним весняним сонечком я відчуваю жагу до нових відкриттів... Дуже ціную моїх колег-археологів України, і мрію про той час, коли ми всі усвідомимо важливість вивчення та збереження великої культурної спадщини нашої країни, розкриємо її справжню історію й нарешті зможемо показати всьому світові її неосяжні надбання», — розповідає про своє покликання пані Світлана.

Серед найцікавіших відкриттів цьогорічного археологічного сезону — залишки кам’яної вежі фортеці Тягинь на Херсонщині, досліджені експедицією під керівництвом Світлани Біляєвої. Фортеця була збудована Великим князем Вітовтом наприкінці XIV — на початку XV століть як південний форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Одна з виявлених цього літа частин вежі була декорована вставкою із сельджуцьким орнаментом.


Дослідження давньоруського селища поблизу Квасилова на Рівненщині

Селище давньоруського часу на північній окраїні теперішнього селища Квасилів виникло в ХІІ столітті й функціонувало до середини ХІІІ століття. Найвірогідніше, воно занепало після монгольської навали. Матеріали ХІІ—ХІІІ століть тут вперше виявив Валерій Самолюк 1992 року. Пізніше, 2003 року, Богдан Прищепа та Василь Чекурков зібрали на пам’ятці велику колекцію гончарних горщиків цього ж часу та окремі уламки посуду ХІV—ХV століть.

У жовтні цього року археологи продовжили вивчення місцевості та перевірили наявність культурних шарів. Підсумки робіт дозволяють розширити хронологічні рамки використання пам’ятки. В чотирьох закладених шурфах зафіксовано залишки матеріальної культури значного хронологічного проміжку: від доби міді й аж до пізньосередньовічних матеріалів XVI століття.

Серед найцікавіших знахідок — колекція фрагментів крем’яних знарядь та керамічного посуду різних періодів. Фрагменти нуклеусів із обсидіану можуть свідчити про торгові зв’язки місцевого населення із карпатським регіоном. Також важливою є знахідка фрагмента антропоморфної статуетки («трипільська Венера»).

Попередні археологічні дослідження здійснили співробітники Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом Олексія Войтюка, завідувача відділу давньої історії та археології Рівненський краєзнавчий музей та голови Рівненського підрозділу САУ.

Матеріал надано Олексієм Войтюком


Звернення до органів державної влади з приводу руйнування царського скіфського кургана на Миколаївщині

Біля с. Скобелево на Миколаївщині відбулося зухвале руйнування царського скіфського кургана грабіжниками. Археологи, члени ВГО САУ, разом з учасниками бойових дій на сході України, припинили ці дії. ВГО САУ слідкує за подіями та вимагає виявити всіх правопорушників.

Читати Звернення ВГО САУ до органів державної влади з приводу варварського руйнування царського скіфського кургана на Миколаївщині (.pdf).


Спростування

У мережі Інтернет на порталі Спілки археологів України за посиланням http://vgosau.kiev.ua/novyny/arkheolohichni-doslidzhennya/1117-arkheolohichni-rozkopky-lytovezh вміщено матеріал «Археологічні розкопки пізньосередньовічного Литовежа на Волині» (без зазначення автора). В названому матеріалі міститься певна недостовірна інформація, а саме: «Дослідження на городищі у с. Литовеж Іваничівського райну Волинської області восени 2020 р. провів Литовезький загін охоронної археологічної експедиції від Інституту археології НАН України під керівництвом Сергія Панишка». Просимо читачів взяти до уваги, що Інститутом археології Національної академії наук України ніколи не створювалось «Литовезький загін охоронної археологічної експедиції», а вказаний у названому матеріалі Сергій Панишко не є начальником будь-якого підрозділу Інституту археології, так само як він не є і співробітником Інституту археології.

З повагою,
Директор Інституту археології НАНУ Чабай В. П.


Руйнування кургану на Миколаївщині

Сьогодні інформаційний простір сколихнуло повідомлення Іллі Зелінського про руйнування кургану неподалік села Скобелево на Миколаївщині.

На місце подій оперативно виїхали члени Миколаївського підрозділу САУ, співробітники Охоронної археологічної служби України. За попередніми даними встановлено, що руйнувань зазнав скіфський царський курган. Представники Національна поліція України порушили кримінальну справу за фактом руйнувань. Землерийну техніку наразі арештовано. Про подальший перебіг подій довкола пам'ятки інформуватимемо додатково.

Спілкою археологів України с цього приводу надіслано звернення президенту В. О. Зеленському, міністру внутрішніх справ А. Б. Авакову, генеральному прокурору І. В. Венедиктовій, міністру культури та інформаційної політики О. В. Ткаченку.


Стратегія Спілки археологів України

Стратегію розвитку САУ підготовлено в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. Із повним текстом стратегії можна ознайомитись за посиланням >>.


Спілка археологів України в мережі Youtube

Запрошуємо всіх зацікавлених переглядати відео й підписуватись на Youtube-канал Спілки археологів України! Контент для каналу підготовлено в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду.

До уваги наших підписників — промоційне відео про Спілку, доступне за посиланням: https://youtu.be/8U2Y6s-iUz4.

Окрім промо, ми підготували цикл відео-лекцій «Археологія: коротко про головне». Інтерв'юер лекторію — Іван Семесюк, художник, письменник, музикант, блогер (і не тільки!), який щиро цікавиться археологією й не боїться ставити веселі та часом незручні питання професіоналам. Що з цього вийшло?
Дивіться онлайн:
- Археологія: коротко про головне. Розповідає Катерина Чуєва, членка Правління ВГО «Спілка археологів України», генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президентка Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ): https://youtu.be/UdGDpGLd8Rc;
- Археологічні пам'ятки і війна. Розповідає Сергій Теліженко, — кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАН України та голова Луганського підрозділу САУ: https://youtu.be/oRIn-UV4kjQ;
- Скарбошукацтво. Чому це погана розвага? Розповідає Євген Синиця, кандидат історичних наук, заступник голови Правління ВГО «Спілка археологів України», доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка: https://youtu.be/pDCItNH0ZSY;
- Археологія й новобудови. Розповідає Антон Корвін-Піотровський, член Правління ВГО «Спілка археологів України», директор державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України: https://youtu.be/EIEBT95MUg8;
- Археологія: міфи vs реальність. Розповідає Яків Гершкович, доктор історичних наук, голова Правління ВГО «Спілка археологів України», провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України: https://youtu.be/RcRU43NvPYo;
- Археологія: що це і навіщо? Розповідає Денис Гречко, кандидат історичних наук, член Правління ВГО «Спілка археологів України», старший науковий співробітник Інституту археології НАН України: https://youtu.be/dIuixjadx1A;
- Археологія й туризм. Розповідає Владислав Чабанюк, директор Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» у селі Легедзиному на Черкащині: https://youtu.be/4x-189bYMH4.


АДУ 2018 і 2019

Шановні колеги!

Із радістю повідомляємо Вам, що до бібліотеки ІА НАН України надійшов тираж випусків «Археологічні дослідження в Україні» за 2018 і 2019 роки.

Зі змістом можна ознайомитись на сторінці АДУ.


«Археологічний лікбез»: стартував онлайн-лекторій від Спілки археологів України

«Археологічний лікбез» —  цикл відео-лекцій про найпростіші й водночас найскладніші питання археології для широкого кола глядачів. В першому випуску лекторію «Археологія: коротко про головне» Катерина Чуєва розповідає допитливому Івану Семесюку про те, що це за наука — археологія? Чи дійсно вона є всюди і чому насправді ми набагато тісніше стикаємось із культурною спадщиною, ніж це може здатись на перший погляд? Як працюють професійні об'єднання археологів?

Лекторка: Катерина Чуєва — членка Правління ВГО «Спілка археологів України», генеральна директорка Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, президентка Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ);

Інтерв'юер: Іван Семесюк — художник, письменник, музикант, блогер (й іще багато чого!), який щиро цікавиться археологією й не боїться ставити веселі та часом незручні питання.


Спілка археологів України презентує нову айдентику

Спілка археологів України презентує нову айдентику, розроблену  в межах проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду.

Скачати логотип

Скачати шрифти

Презентацію айдентики можна переглянути за посиланням.


Дослідження Басівкутського городища на Рівненщині

Басівкутське городище — давнє укріплення в межах колишнього села Басів Кут на південній окраїні міста Рівне. Укріплення-фортецю збудували тут наприкінці Х чи на початку ХІ століття як невеликий замок для княжого намісника. Використовували городище недовго. В середині ХІІ століття фортецю розгромили внаслідок князівських усобиць, а місцеві мешканці покинули поселення.

Цьогорічні дослідження пам’ятки відбулись у червні на ділянці по вул. Марусі Чурай у Рівному. Археологічні вишукування здійснили співробітники Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України та Рівненського обласного краєзнавчого музею. Пам’ятку вивчали на замовлення Управління культури і туризму виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Науковці дослідили напівземлянку із посудом Х століття та піччю-кам’янкою. Потужний шар попелу свідчить про те, що будівля загинула від пожежі, вочевидь в результаті нападу. Серед найцікавіших знахідок із житла — керамічний посуд Х століття та вигнуте вістря з рогу оленя. В культурному шарі поруч із напівземлянкою знайшли залізний наральник — накладку на основну частину плуга, шпору — елемент спорядження важкого кіннотника та дуже статусну річ, величезну кількість предметів озброєння, серед яких чимало наконечників стріл.



Спілка археологів України: науковці проти «золотої лихоманки»

21 жовтня 2020 року Всеукраїнське громадське об’єднання «Спілка археологів України» провело брифінг «Спілка археологів України: науковці проти "золотої лихоманки"», присвячений підсумкам проєкту «Посилення спроможності професійної спільноти задля адвокації археологічної спадщини України», реалізованого за підтримки Українського культурного фонду.



Археологічні дослідження в Кам’янці-Подільському

У серпні—вересні 2020 року ділянку по вул. Зарванська, 7/2 досліджували співробітники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» під керівництвом Павла Нечитайла, голови Хмельницького підрозділу САУ.

На початку ХХ століття тут існував одноповерховий кам’яний будинок, зруйнований під час Другої світової війни. Згідно історико-архітектурного опорного плану Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець» на ділянці передбачається відновлення втраченої історичної забудови. Залишки фундаментів цього будинку, найвірогідніше зведеного у другій половині XVIII століття, мали прямокутну форму. Зберіглась його підвальна камера з проваленим склепінням, засипана сміттям з матеріалами 1920—1940-х років та невелика тонкостінна прибудова (вбиральня?) кінця ХІХ — першої половини ХХ століття.


Дослідження Хотинського городища

Хотинське городище — пам’ятка давньоруського часу неподалік міста Рівне, одне із численних та малознаних Погоринських міст Волині.

У серпні 2020 року Рівненська археологічна експедиція ОАСУ під керівництвом Олексія Войтюка на замовлення Шпанівської об’єднаної територіальної громади провела попередні археологічні дослідження на території пам’ятки, взятої на облік відповідно до рішення Рівненської обласної ради народних депутатів № 102 від 17.02.1970.

Розвідковий шурф, закладений цього сезону, дозволив дослідити культурні нашарування та зафіксувати стратиграфію ділянки. Серед найцікавіших знахідок — кілька горщиків ранньозалізного часу із характерним оздобленням у вигляді наліпних валиків та округлих вдавлень. Ці матеріали засвідчують довготривалу історію локації, що не обмежується давньоруською добою.


Археолого-архітектурні дослідження Барського замку

З 11 по 16 червня співробітники ДП «НДЦ "ОАСУ"» ІА НАН України і державного історико-культурного заповідника «Меджибіж» провели шурфування стін Барського замку-фортеці. У дослідженнях брали активну участь мер міста Артур Цицюрський, голова благодійного фонду з відродження Барського замку Ігор Лозінський та численні волонтери, мешканці міста Бар.

Метою робіт було встановлення глибини залягання фундаменту фортечних стін та вивчення культурних шарів, які накопичувались під стінами оборонної споруди. Було закладено чотири шурфи. Перший і четвертий з боку міста, зі східної сторони, другий з південної, і третій із заходу — зі сторони річки Рів. З’ясовано, що з боку ріки та з південного боку, на глибині 1,5—1,7 м від денної поверхні стіни мали ступінчасту структуру. Ці сходинки в основі стіни, виявлені в шурфах 2 і 3 виконували функцію відмостки й гідроізоляції та були муровані на розчині з великим домішком суглинку. Стіни замку, що знаходились над землею, муровані на вапняно-міщаному, білому розчині.


Дослідження Гощанського городища давньоруського часу на Рівненщині

У серпні—вересні 2020 року науковці досліджували городище в смт Гоща. Основні роботи проводились на північному краї площадки посаду. Вивчена цього сезону ділянка знаходиться в межах двох укріплених площадок (дитинця та посаду) городища. Вона відмежована від решти пагорбів ярами, а на східній частині посаду розміщені адміністративні приміщення, котрі належать ветеринарній лабораторії. Західна частина посаду та весь дитинець задерновані й до 2017 року використовувались як сільськогосподарські угіддя. Серед найцікавіших знахідок — металеві знаряддя праці, астрагали (таранні кістки суглоба задньої кінцівки парнокопитних, що використовувались для ігор) та мушлі із отворами. Історія вивчення Гощанського городища — доволі давня. Вперше у науковій літературі воно згадується на початку ХХ століття. Тоді видатний історик та археолог Володимир Антонович локалізував урочище Виноград, зафіксувавши помітні залишки укріплень. У післявоєнний період пам'ятку вивчав Юрій Кухаренко, який виділив основні археологічні культури на ділянці. У 1960-х роках Павло Раппопорт провів заміри та зарисовку обох площадок й опублікував ці дані у своїй монографії. Впродовж 2000-х років городище періодично обстежували розвідками Богдан Прищепа й Олексій Войтюк.

Цьогорічні роботи Рівненської археологічної експедиції Охоронної археологічної служби України відбулись під керівництвом Олексія Войтюка, завідувача відділу давньої історії та археології Рівненського обласного краєзнавчого музею й голови Рівненського підрозділу САУ, за наукового сприяння й консультацій Богдана Прищепи, дослідника Погоринських міст Волині.


Сторінка 1 з 24

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Головна