Сайт
Всеукраїнської
громадської організації
СПІЛКА
АРХЕОЛОГІВ
УКРАЇНИ

Public
organization
of Ukraine
UKRAINIAN
ARCHAEOLOGISTS
ASSOCIATION

Основна інформація

Національна радіокомпанія України:
Перший канал Українського радіо

Вельмишановні панове журналісти!

Радіо та телеефір сучасної України повниться різноманітними фантазіями про далеке минуле українців. Нажаль, не став винятком і Ваш радіоканал. Уже тривалий час щонеділі, о 8.30 ранку, на ньому транслюється передача «З глибини тисячоліть», автором якої є професор В. Бебик.
Спілка археологів України змушена реагувати на численні звернення громадян і дати фахову оцінку фантастичним концепціям згаданого професора політології. З точки зору здорового ґлузду, «історичні» пасажі В. Бебика не витримують критики і не піддаються будь-якому науковому аналізу. Усі висловлювані ним у радіоефірі «теорії» — на кшталт «скіфо-трипільської цивілізації», «українського еллінізму, блідим відображенням якого є антична культура», «українського походження Христа, Будди і Чінгіз-Хана», «татаро-монгольської української держави» — є виявом найнижчої ланки наївного історичного примітивізму та дилетантства. Чимало подібних неадекватних «відкриттів» цього вченого (який, до речі, є доктором політичних наук, проректором університету «Україна», радником президента) пов’язано з топонімікою України. Приміром, він переконаний, що столицю Лівії м. Тріполі так назвали трипільські емігранти, римський імператор Сулла походить із Посулля, засновники Риму Ромул і Рем — з м. Ромни на Сумщині, перший фараон Єгипту Менес — з райцентру Мена на Чернігівшині?!
Фантастичні концепції В. Бебика, по суті, є профанацією науки та дискредитацією не тільки державного радіо, але й усієї країни. Висловлювання подібних дурниць на будь-якому суспільному рівні, а тим більше — на рівні національного радіо, викликає, м’яко кажучи, здивування або саркастичну посмішку у вітчизняних істориків. А за кордоном це може бути розцінене як свідчення недорозвинутості історичної свідомості, невігластва «диких» українців.
На жаль, в Україні професор В. Бебик не є винятком. Давно на слуху скандально відома концепція священної трипільської Аратти народного академіка Юрія Шилова. Її прямим нащадком і хранителем трипільських традицій, нібито, є Російська імперія, яку Ю. Шилов закликає рятувати спільними зусиллями росіян, українців, білорусів. Щойно відшукали «скрижалі княгині Ольги», які без усякої наукової експертизи піарять не тільки інтернет, але й державні масмедіа, кошти на фінансування яких надходять із сплачених нами ж податків.
Викликає подив легковірність наших журналістів, які з легкістю надають ефір усім бажаючим «пророкам». Давно пора припинити отруювати історичну свідомість громадян хворобливими мареннями дуже далеких від археології та первісної історії політизованих псевдопророків. Їх анекдотичні «концепції» не підносять Україну у світовому товаристві, а роблять з нас посміховисько в очах цивілізованої Європи.
Неповторна і драматична історія України не потребує прикрашення. Патріотизм українського історика полягає в максимальному наближенні до істини. А викривлення історичних реалій не може бути виправдано ніякими патріотичними сантиментами. Ми володіємо реальною давньою й унікальною культурою, яка є достойною складовою європейського культурного надбання і не потребує будь-яких домислів.
Не долучайтеся ж, шановні журналісти, до її спотворення та профанації.

12.04.2012

Р.S. На додаток, щоб Вам не здалися наші висновки про передачу В.Бебика тенденційними, ознайомтеся з висловленою в інтернеті думкою не професійного історика, а просто логічно мислячої людини, яка цікавиться історією (подаємо, з невеликими скороченнями, мовою оригіналу).

Что такое «бебик» и с чем его едят

Впервые о Бебике я узнал несколько лет назад, из коментов представителей  «101-й российской клавиатурной бригады». Оказалось, что этот Бебик, в газете «Голос Украины» напечатал опус, в котором утверждал, что Будда родом из Украины, на том лишь основании, что, мол, существует город Старая Буда.
Всё бы ничего, НО!!! Газета «Голос Украины» является официальным печатным органом... Верховной Рады Украины. В ней печатаються законы, которые принимаються Верховной Радой и статейки в нудном совдеповском стиле, после прочтения которых начинают ныть зубы. Т. е. ни один нормальный человек, эту газету в Украине не выписывает. Распространяется она «в добровольно-принудительном порядке» по гос. учреждениям.
Поэтому, возникает логичный вопрос: а каким образом об этом неадеквате, главе правления «Всеукраинской ассоциации политических наук» (наверняка, им же самим и созданной) узнают в России, раньше, чем в Украине? Неужели половина России выписывает газету «Голос Украины»? Очень маловероятно...
Скорее, статья Бебика не предназначена для украинской аудитории, а является одним из пунктов плана спецоперации против Украины: «господин бебик» тихонько «подает» в Украине, а «некоторые люди» в России «принимают» и начинают усиленно делать из мухи слона. Это «игра» такая. Господин «бебик» выставляет идиотами украинских ученых, а статья в печатном органе Верховной Рады добавляет веса его глупостям, чем сразу же пользуются люди, которые, скажем так, не желают добра Украине!
Бебик — это украинский чудик типа российского Чудинова и относиться к его опусам серьезно — себя не уважать.
Ну а люди, которые тиражируют бебиковско-чудиновские помои, а тем более их «потребляют», выдавая в ответ коменты в стиле «украинские историки не перестают удивлять мир», являются далеко не самыми лучшими представителями человечества, однозначно…

Відкритий лист народним депутатам України
А. Матвієнку, Л. Григорович та іншим, щодо їх
запиту на ім’я Прем’єр-міністра України
М.Я. Азарова

Шановні депутати!

Тисячолітній ювілей Софії Київської справді був фальшивим. Підозрюю, що у цьому питанні ви не надто авторитетні спеціалісти, щоб робити власні висновки а, відтак, не маєте й найменшого морального права втручатись у цю справу. Про це, зокрема, свідчать і ваші запити на ім’я Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова, які змістовно і стилістично є нічим іншим, як дописами адміністрації Заповідника. Ми і «широка громадськість» це вже неодноразово читали на сайті Софії Київської. Навіщо ж вам підписувати чужі тексти?
Вся і біда в тому, що аматорські «відкриття» працівників Софійського заповідника не «визнані науковою спільнотою». Їх не підтримав жодний спеціаліст з історії Київської Русі, оскільки вони суперечать усім наявним науковим даним. Проведений ювілей, у якому не взяли участі вітчизняні і зарубіжні науковці, які впродовж десятиліть професійно вивчають Софію Київську, нічого крім гіркої іронії викликати не може. Коли б ви, шановні депутати, хоч трохи розбиралися у справі, про яку пишете, то знали б, що «застаріла концепція» П. Толочка принципово не відрізняється від тих, які мають місце в російській і європейській наукових традиціях.
Не знаю, які підстави були у Міністерства культури для звільнення з посади Н.М. Куковальської, але переконаний, що її рівень і фах (інженер-залізничник) не дозволяє кваліфіковано керувати таким історико-культурним заповідником. Свого часу була зроблена помилка і добре, що її виправлено. Ні Н.М. Куковальську, ні інших працівників адміністрації не слід ототожнювати із заповідником, а, отже і їх критика з боку Міністерства культури чи Наглядової Ради і найменшою мірою не означає, що здійснюється якась «руйнація визначної музейної установи». Все якраз навпаки. Критика покликана покращити ситуацію в пам’ятко-охоронній і культурно-просвітницькій сфері Заповідника, а також і в господарсько-фінансовій, де, за висновком Рахункової палати, мають місце серйозні зловживання.
Що стосується аналогії із «сумнозвісними часами», то, по-перше, не секретарю ЦК ЛКСМ України А. Матвієнку про них нагадувати, оскільки він і сам доклав рук до того, щоб ми згадували про них із сумом, а, по-друге, обидва запити насправді є класичними доносами, у яких говориться про «дискредитацію Указу Президента України з боку керованої П. Толочком Наглядової Ради», а також і про те, що П. Толочко є «ворогом».
Звичка до доносительства, як і до безцеремонного втручання політики в наукову діяльність, винесені авторами запитів із «сумнозвісних часів». Шкода, що народні депутати не помітили, що часи змінилися.
На закінчення, на жаль, не можу сказати «з повагою»,

П.П. Толочко
Академік НАН України
9.04.2012

(див. сторінку про Софію Київську)

Шановні колеги!

Кілька місяців тому ми звернулися до наукової громадськості за коментарями до недолугого проекту закону «Про культурне надбання». Зараз виникає нова небезпека, пов’язана із механізмом обліку культурних цінностей, частково постульована у цьому проекті. Мова йде про так звану «монетизацію» музейних колекцій, тобто визначення їх ринкової вартості і введення у економічний обіг із правом застави etc. Ця практика застосовується у світі вперше і представлена авторами програми як світова інновація. При цьому ні у кого не виникає думки, чому у розвинених країнах світу таких «механізмів обліку» не було, немає і не передбачається. На нашу думку, це призведе до відчуження об’єктів національної спадщини і є завуальованим грабунком держави. Нижче подано посилання на декілька публікацій з цього приводу. Ми закликаємо усіх, хто має свої міркування, долучитися до обговорення. Ваші коментарі і статті ми розмістимо у окремій рубриці по мірі надходження. Якщо Ви маєте намір опублікувати статтю у іншому виданні, будемо вдячні за надіслане посилання.

http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/02/28/74936/

http://www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=40210

http://www.versii.com/news/251546/

Дискусія на FaceBook
(http://www.facebook.com/profile.php?id=100001688133690)

6.03.2012

Шановні спілчани!

Повідомляємо усім нашим місцевим осередкам, що за погодженням із Інститутом археології НАН України з 1 січня 2012 року усі члени нашої Спілки отримують право користування науковою бібліотекою і архівом Інституту археології за наявністю дійсного членського квитка Спілки (із порядковим номером, підписом і печаткою). Головам місцевих осередків нагадуємо про необхідність передачі до правління персональних заяв членів їх осередків на вступ до спілки (для тих, хто іще не надав заяви), за якими будуть формуватися списки на користування бібліотекою і архівом. Усім нашим членам нагадуємо, що у разі несплати членських внесків їх членство у організації призупиняється. Звітний фінансовий рік закінчується 1 лютого.
До відома голів місцевих осередків!
Прохання терміново оформити заяви на використання персональної інформації (баз даних) за формою, що буде розіслана, і передати їх до правління у зв’язку із введенням в дію закону про персональні дані.

Правління

Наші новини