Останні публікації на сайті

Хроніка 04-12-2016
Нові надходження до віртуальної бібліотеки

Збірники

Античная цивилизация и варвары. — М.: Наука, 2006. — 355 с.
Античный город. — М.: АН СССР, 1963.
Древнейшие европейцы в сердце Азии: чемурчекский культурный феномен. Ч. I: Результаты исследований в Восточном Казахстане, на севере и юге Монгольского Алтая. — СПб: Лема, 2014. — 416 с.
Культура античного мира. — М.: Наука, 1966. — 299 с.

Періодика, серії

Археология Восточноевропейской лесостепи. — Материалы II Междунар. науч. конф. — Воронеж: ВГПУ, 2016. — 460 с.
Археологічні дослідження в Україні 1992.
Археологічні дослідження в Україні 2014.
Науковий вісник Національного музею історії України. — Київ. 2016. — Вип. 1, ч. 1; ч. 2.
Старожитності Лівобережного Подніпров’я
Pruthenia (Olsztyn, Польща).

Монографії

Агбунов М.В. Загадки Понта Эвксинского (Античная география Северо-Западного Причерноморья). — М.: Мысль, 1985. — 160 с.
Агбунов М.В. Античная география Северного Причерноморья. — М.: Наука, 1992. — 240 с. (Страницы истории нашей Родины).
Анохин В.А. Монетное дело Херсонеса (IV в. до н. э. — XII в. н. э.). — К.: Наук. думка, 1977. — 175 с.
Белов Г.Д. Херсонес Таврический: историко-археологический очерк. — Л.: Государственный Эрмитаж, 1948. — 147 с.
Блаватский В.Д. Очерки военного дела в античных государствах Северного Причерноморья. — М.: АН СССР, 1954.
Блаватский В.Д., Кошеленко Г.А. Открытие затонувшего мира. — М.: АН СССР, 1963.
Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство. — М.; Л.: АН СССР, 1949.
Гайдукевич В.Ф. Боспорские города (Уступчатые склепы. Эллинистическая усадьба. Илурат). — Л.: Наука, 1981.
Голубцова Е.С. Северное Причерноморье и Рим на рубеже нашей эры. — М., 1951.
Греки и варвары Северного Причерноморья в скифскую эпоху. — СПб: Алетейя, 2005. — 463 с. (Античная библиотека. Исследования).
Зубарь В.М., Русяева А.С. На берегах Боспора Киммерийского. — К.: Стилос, 2004. — 239 с.
Казаманова Л.Н. Введение в античную нумизматику. — М., 1969.
Каллистов Д.П. Северное Причерноморье в античную эпоху. — М.: Учпедгиз, 1952.
Кац В.И. Керамические клейма Азиатского Боспора. Горгиппия и её хора, Семибратнее городище: каталог. — Саратов, 2015.
Кругликова И.Т. Боспор в позднеантичное время : очерки экономической истории. — М.: Наука, 1966.
Кругликова И.Т. Сельское хозяйство Боспора. — М.: Наука, 1975. — 300 с.
Кругликова И.Т. Синдская гавань. Горгиппия. Анапа. — М.: Наука, 1977.
Крыжицкий С.Д. Жилые дома античных городов Северного Причерноморья (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). — К.: Наук. думка, 1982. — 163 с.
Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерноморья (критический очерк отечественных теорий колонизации). — К.: Наук. думка, 1966.
Немировский А.И. Нить Ариадны. В лабиринтах археологии. — М.: Вече, 2007. — 432 с.
Ростовцев М.И. Эллинство и иранство на юге России / Вступ. ст., коммент. и примеч. А.В. Арсентьева. — М., 2002. — 160 с. (Колыбель цивилизации).
Самашев З., Кушербаев К., Аманшаев Е., Астафьев А. Сокровища Устюрта и Манкыстау. — Алматы, 2007. — 400 с.
Самашев З., Кузнецова О., Плахов В. Керамика Сарайчика. — Алматы, 2008. — 206 с.
Симоненко А.В. Сарматские всадники Северного Причерноморья. — СПб, 2010. — 328 с. (Historia Militaris).
Скржинская М.В. Будни и праздники Ольвии в VI—I вв. до н. э. — СПб: Алетейя, 2000. — 288 с. (Античная библиотека. Исследования).
Шелов Д.Б. Античный мир в Северном Причерноморье. — М.: АН СССР, 1956. — 195 с.
Федюнин И.В. Палеолит и мезолит Южного Подонья. — Воронеж: ВГПУ, 2010. — 202 с.

Щиро вдячні Мар'яні Авраменко, Антону Панікарському, Марині Сергєєвій, Геннадію Свистуну, Віталію Ткачу та всім небайдужим!


Оголошення 15-11-2016
Проект Чверть століття української археології: досягнення та відкриття

Шановні колеги!

ВГО «Спілка археологів України» та Інститут археології НАН України запрошує Вас взяти участь у створенні науково-популярної книги, яка буде присвячена найважливішим і найяскравішим відкриттям українських археологів за роки незалежності. Орієнтовна назва видання «Чверть століття української археології: досягнення та відкриття».

Прохання до представників установ (ІА НАН України, ВНЗ, музеїв, заповідників тощо), які проводили дослідження археологічної спадщини України та отримали видатні у науковому відношенні результати і виявили яскраві матеріали, підготувати інформацію для широкого загалу.

Текст українською та англійською мовами обсягом до 5 тис. знаків має супроводжуватись, за наявності, якісними кольоровими фотографіями. Статті будуть авторськими: ПІБ розмістити наприкінці тексту. Текст має бути викладений у науково-популярному стилі та не перевантажений деталями. Основна увага повинна бути приділена осмисленню результатів дослідження та їх значенню для реконструкції давньої історії України та людства в цілому.

Матеріали надсилайте на адресу Секретаря правління, Дениса Гречка: ukrspadshina@ukr.net.

З повагою, Денис ГРЕЧКО, Сергій ГОРБАНЕНКО


Оголошення 15-11-2016
До уваги Спілчан

Шановні колеги та колєжанки!

Прохання до членів ВГО «Спілка археологів України» сплатити членські внески за 2016 рік, які підуть на оплату сайту і на підготовку та видання науково-популярної книги, яка буде присвячена найважливішим і найяскравішим відкриттям українських археологів за роки незалежності.

Сподіваємось на Вашу небайдужість та допомогу у нашій спільній справі дослідження та популяризації археологічної спадщини України.

Правління.


Хроніка 30-10-2016
Нові надходження до віртуальної бібліотеки

Монографії

Античное наследие Кубани. — Т. 1—3.

Баран В.Д., Гопкало О.В. Черняхівські поселення басейну Гнилої Липи. — К., 2006. — 144 с.

Березанская С.С. Средний период бронзового века в Северной Украине. — К., 1972.

Березанская С.С. Северная Украина в эпоху бронзы. — К., 1982.

Брюсов А.Я. Очерки по истории племен Европейской части СССР в неолитическую эпоху. — М., 1952.

Брюсов А.Я., Зимина М.П. Каменные сверленые боевые топоры на территории Европейской части СССР. — М., 1966 (САИ. — Вып. В4—4).

Вадецкая Э.Б., Поляков А.В., Степанова Н.Ф. Свод памятников афанасьевской культуры. — Барнаул, 2014.

Ванчугов В.П. Белозерские памятники в Северо-Западном Причерноморье. — К., 1990.

Зограф А.Н. Античные монеты. — М.: Изд-во АН СССР, 1951 (МИА. — Вып. 16).

Сергєєва М.С. Майстри з обробки дерева та кістки давньоруського міста Воїня / Інститут археології НАН України. — Київ; Харків: Майдан, 2015. — 232 с.

Українська Наддніпрянська кераміка XIV—XVIII ст. (методичні рекомендації). — К., 1994.

Фанагория. Серия монографий (Кубань, РФ).

 

Збірники

Археологічні дослідження, проведені на території України протягом 80-х років державними органами охорони пам'яток та музеями республіки. — К., 1992.

[Шрамко Б.А.] Більське городище в наукових працях Б.А. Шрамка: зб. наук. пр., присвяч. 95-річчю від дня народж. вченого / Укл.: С.А. Задніков, І.Б. Шрамко; відп. ред.: І.І. Корост. — Котельва; Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна; ІКЗ «Більськ»; Майдан, 2016. — 606 с.

Вікентій В'ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до 150-річчя від дня народження). — К., 2000.

Вікентій В'ячеславович Хвойка та його внесок у дослідження давньої історії України (до 160-річчя від дня народження). — К., 2010.

 

Періодика, серії

Античное наследие Кубани. — Т. 1—3.

Археологічний літопис Лівобережної України. — 2002. — № 2 / 2003. — № 1

Археологія, 2015

Археологія & Фортифікація України (Кам’янець-Подільський, Україна).

Международная конференция памяти Г.А. Фёдорова-Давыдова. — VII. Диалог городской и степной культур на Евразийском пространстве. Историческая география Золотой Орды: Материалы Седьмой Международной конференции, посвящённой памяти Г.А. Фёдорова-Давыдова. — Казань; Ялта; Кишинев, 2016.

Музейні читання. — Київ.

Наукові студії: Винники (Україна).

Проблеми iсторiї та археологiї України. — Харків: Материалы X Международной научной конференции, посвященной 125-летию профессора К.Э. Гриневича (Харьков, 4—5 ноября 2016 г.). — Х., 2016. — 80 с.

Фанагория. Серия монографий (Кубань, РФ).

Svenska Arkeologiska Samfundet (Швеція).

Щиро вдячні Оксані Гопкало, Віталію Калініченку, Олександру Ковальчуку, Антону Панікарському, Марині Сергєєвій, Віталію Ткачуку та всім небайдужим!


Оголошення 12-10-2016
Допоможіть знайти

Шановні колеги!

До нас звертаються колеги з Національного науково-природничого музею НАН України з проханням про допомогу, а також з пропозицією співпраці. У фондах ННПМ знаходяться значні колекції остеологічних матеріалів, "малопаспортизованих". Тобто, у кращому випадку матеріали супроводжуються етикетками з назвою пам'ятки і роком розкопу.

Нижче перераховано такі випадки:

1. Ефимовка-1948 — іхтіологія.
2. Ульяновка 1-1974 — іхтіологія.
3. Осокоровка-1952, раск. 1, яма 3 — іхтіологія.
4. Ямбург-1946 (слов'янська землянка) — іхтіологія.
5. Башмачка-1973 — іхтіологія.
6. Пилипенкова гора — іхтіологія.
7. Херсонес (11—13 ст. н. е.) — іхтіологія.
8. Петуховка (2—3 ст. н. е.) — іхтіологія.
9. Б. Черноморка (6—5 ст. до н. е.) — іхтіологія.
10. Ливенцовка-65 (15—14 ст. до н. е.), культура багатоваликової кераміки — іхтіологія.
11. Михайлівський монастир, 1940 р. — надзвичайно велика кількість різноманітного матеріалу.
12. Десятинна церква — надзвичайно велика кількість різноманітного матеріалу.

Шановні колеги! Прохання до всіх зацікавлених надсилати дані і звертатися до Сергія Горбаненка, або до групи з Української біоархеології.


Видавнича діяльність 08-10-2016
Авторські права і обов'язки

Шановні колеги!
Для того, щоб з друкованою продукцією все було гаразд, нам варто знати свої права і обов’язки.
Для уникнення небажаних ситуацій, а також для гарантії того, що Ваш науковий доробок буде доступний науковому загалу, слід укладати договори. Однак, їх слід не лише уважно читати, але й наполягати на внесенні до договорів детальних пунктів про обов’язкове виконання Законодавства України, а також відстежувати виконання пунктів договору належним чином:

Законодавство України із питань інтелектуальної власності (https://uk.wikipedia.org/wiki/Законодавство_України_із_питань_інтелектуальної_власності);
Закон України про авторське право і суміжні права (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12);
Закон України про обов’язковий примірник документів (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/595-14);
Частина цього закону щодо обов’язкових примірників друкованих видань (http://www.ukrbook.net/obov_prym.html).

Дуже прошу поширювати цю інформацію.
З повагою, Сергій Горбаненко


Видавнича діяльність 08-10-2016
Дослідження Київського Полісся / Археологія і давня історія України. — 2016. — Вип. 3 (20)

Дослідження Київського Полісся / Археологія і давня історія України. — 2016. — Вип. 3 (20) (Studies of Kyivan Polissya / Archaeology and ancient history of Ukraine. — 2016. — No. 3 (20)).

Збірник присвячено дослідженню Київського Полісся — краю з насиченою подіями історією і багатою культурною спадщиною, який, проте, досі залишається маловивченою територією в культурно-історичному відношенні. Збірник відображає основні наукові розробки з даної проблематики на сучасному етапі. Це міждисциплінарний проект, що охоплює різні сторони культури та побуту населення краю, а також широкий історичний проміжок від початків заселення цієї території до сьогодення. До нього увійшли праці понад 30 фахівців з різних наукових і культурних установ України та Польщі. Це археологи, що досліджують зону відчуження, Чорнобиль, Іванківщину, Вишгородщину та суміжні території, етнографи, що брали участь в обстеженні поліських територій і, зокрема, Чорнобильської зони, історики, краєзнавці. Переважна більшість матеріалів вводиться до наукового обігу вперше.

Переглянути зміст / View contents academia.edu


Хроніка 08-10-2016
Нові надходження до віртуальної бібліотеки

Монографії

Вартові степу. Довідкове видання художньо-археологічної виставки / Упор., автор вступу В.М. Дєдов. — Донецьк, 2011.
Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку. — Київ: Наук. думка, 1981. — 312 с.
Ігор Свєшніков — археолог, історик, краєзнавець: наук.-допом. біобібліогр. покажч. — Рівне, 2015. — 128 с. (Дослідники Рівненського краю).
Куза А.В. Рыбный промысел в Древней Руси. — М.; СПб: Нестор-История, 2016. — 320 с.
Михайлина Л.П. Слов’яни VIІІ—X ст. між Дніпром і Карпатами. — Київ: Інститут археології НАН України, 2007. — 300 с.
Пясецький В.К. Палеоліт Волинської височини і Малого Полісся. — Рівне, 2009.
Скржинская М.В. Древнегреческие праздники в Элладе и Северном Причерноморье / НАН Украины. Институт истории Украины. — К.: Институт истории Украины, 2009. — 266 с.
Balcer B. Wytwórczość narzędzi krzemiennych w neolicie ziem Polski. — Wroclaw; Warszawa; Krakow; Gdansk; Lodz, 1983.
Byzantine Glazed Ceramics. The Art of Sgraffito. — Athens, 1999.
Cynkałowski A. Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. — Warszawa, 1961.
Fogel J. Studia nad uzbrojeniem ludności kultury łużyckiej w dorzeczu Odry i Wisły. — Poznan, 1999.
Kenyon K. Digging up Jericho. — London, 1957.

Періодика, серії

Археологічні дослідження Більського городища (АДБГ). — Київ; Котельва, 2015. — 2016. — 268 с.
Древние культуры Подонцовья. — Луганск, 1993. — Вып. 1.
Донские древности (Азов, РФ).
Историко-археологические исследования в г. Азове и на Нижнем Дону. в .... году (Азов, РФ).
Кам’яна доба України (Київ, Україна).
Місто: історія, культура, суспільство (МІКС) (Київ, Україна).
Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею (Наук. зап. РОКМ) (Рівне, Україна).
РСМ — офіційна добірка.
A Veszprém Megyei Múzeumok Közleményei (Угорщина).
Archäologische Korrespondenzblatt (Mainz, Німеччина).
Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums ( Jahrb. des RGZ) (Mainz, Німеччина).
Journal of Archaeology in the Low Countries (JALC) (Amsterdam, Нідерланди).
Journal of Roman Pottery Studies (Оксфорд, Великобританія).
Musaica (Bratislava, Словакія; з 2007 р.).
Pontica (Constantza, Румунія).
Studia Slavica et Balcanica Petropolitana (Санкт-Петербупг, РФ).
Dacia Studii şi cercetări de istorie veche şi arheologie (SCIVA) (Bucureşti, Румунія).
The Journal of Archaeological Numismatics (Bruxelles, Бельгія).

Збірники

Археологічні дослідження Винниківського краєзнавчого музею за 1991 р. — Винники, 1992.
Археология и древняя архитектура Левобережной Украины и смежных территорий. — Донецк, 2000.
Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности: Тез. докл. всесоюз. семинара. — Запорожье, 1990. — 124 с.
Проблемы изучения катакомбной культурно-исторической общности и культурно-исторической общности многоваликовой керамики. — Запорожье, 1998. — 141 с.
Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре. — Курск: Курск. гос. ун-т, 2015.
Феномен Більського городища — 2016: До 95-річчя від дня народження визначного українського археолога професора Б.А. Шрамка (1921—2012) та 110-річчя від початку археологічних досліджень Більського городища: Зб. наук. пр. і матеріалів конф. — Київ; Полтава, 2016. — 288 с.
Studia nad epoką żelaza w Europe. — Kraków, 2007.

Висловлюємо щиру вдячність Мар'яні Авраменко, Віталію Калініченку, Володимиру Тиліщаку, Віталію Ткачу та всім небайдужим!


Культурні заходи 02-10-2016
ФОРМУВАННЯ ПОРТАЛУ «МУЗЕЙНА ПЛАНЕТА». КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

Для реалізації завдань, які стоять перед сьогоднішньою системою освіти України, необхідно враховувати, що сучасний стан культурного буття суспільства визначає механізми соціалізації і ціннісно-орієнтаційні позиції людини. Перехід від освітньої парадигми індустріального суспільства до освітньої парадигми постіндустріального суспільства означає, в першу чергу, розуміння освіти не лише як отримання «готового» знання, накопиченого людством, та уявлення про педагога, як носія готового знання. На зміну приходить розуміння освіти як інтелектуальних надбань людини, як засобу її самореалізації в житті, як засобу побудови особистої кар’єри в якій учень відіграє роль творця знань, а процес творення знань базується на наявних знаннях і досвіді учня. А це змінює і цілі навчання та виховання, і його мотиви, норми, методи і форми, роль педагога. В будь-якому випадку цілі виховання, що ставить перед собою педагог, не можуть бути директивними, на їх основі можуть тільки повніше розкриватися можливості вибору вихованцем і наслідки того або іншого вибору. Право ж вибору завжди залишається за учнем.

Людство стало перед фактом, що знання оновлюються швидше, ніж відбувається зміна поколінь. Тому перед системою освіти, постало завдання: вона повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій, а також готувати молоду людину до успішної самореалізації в інформаційному суспільстві. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі відкриває значні резерви підвищення ефективності навчання, підвищує інтерес учнів до роботи i посилює мотивацію навчання, суттєво розширює можливості подання навчальних відомостей за допомогою мультимедійних засобів навчання, відкриває додаткові можливості рефлексії учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони можуть виконувати дії з моделлю об’єкта вивчення, і негайно бачити результати своїх дій.

Формуючи цілі виховання, необхідно насамперед передбачати створення умов, необхідних для якомога повнішого освоєння молодими людьми досягнень культури і духовних цінностей, накопичених людством; допомогти розкрити внутрішній потенціал молодої людини шляхом самореалізації (самоактуалізації в термінах гуманістичної психології); стимулювання пізнання людиною самої себе, вироблення індивідуального стилю життя і діяльності. В сучасній освіті, що є відкритою системою соціалізації учнівської молоді, реалізується підхід залучення родини до співпраці в розвитку і вихованні дітей та підлітків, базуючись на історичних і культурних традиціях, суспільних та родинних цінностях. І щоб допомогти увійти підростаючій людині в культуру, освоїти її і зробити частиною свого життя шкільна освіта неодмінно має бути доповнена сучасними формами, заснованими на використанні ІКТ. В цих умовах мережне освітнє середовище має виступити як особливе культурне середовище, занурення в яке забезпечить систематизацію і ефективність засвоєння знань, розподіл інформаційних потоків в тематичні русла, де висвітлюються життєві орієнтири та духовно-моральні цінності. На сьогодні суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в Україні вимагає створення та поширення єдиної ідеологічної концепції, в основі якої – національна ідея збереження мови, історії та культури, захисту та примноження надбань народу, розвитку громадянської свідомості та відповідальності. Одним із шляхів реалізації цієї концепції є запровадження патріотичного виховання, формування креативної культури та мислення, розвиток творчих та дослідницьких здібностей учнівської молоді – майбутнього нашої нації. Значення музеїв в цьому процесі неможливо переоцінити. Оскільки основними просвітніми функціями музеїв є акумулювання, збереження, популяризація національної та світової історико-культурної спадщини, сьогодні вони перетворюються на інститути національної пам’яті. Втім в українському суспільстві роль музеїв недооцінюється, українці зрідка відвідують музеї, однією з причин є достатньо висока ціна на квитки. Зокрема, згідно з даними УНІАН, більш як чверть жителів великих міст України (28,1%) останній раз відвідували музей один-два роки тому. Майже така сама кількість опитаних (26,4%) останній раз були у музеї три-п`ять років тому. Кожний п`ятий респондент (21,5%) заявив, що відвідував музей більш як п`ять років тому, а кожний десятий (11,2%) – півроку назад, а 8,3% заявили, що ніколи не відвідували музеї. Зали з історичними експонатами відвідують здебільшого науковці чи мистецтвознавці. Постає питання: як залучити людей до відвідувань музеїв? Як зробити візит у музей типовим явищем культурно-освітнього відпочинку? Одним з ефективних шляхів розв’язування поставленої проблеми є формування Порталу «МУЗЕЙНА ПЛАНЕТА». Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють відвідувати музеї світу засобами Інтернет, що надає людям можливостей знайомитися з надбаннями світової цивілізації не виходячи з дому. Віртуальний музей дозволяє створити зовсім інший образ музею, органічність якого полягає у відповідності форм подання музейних ідей, тем, сюжетів, світосприйняття відвідувача. Однією з характерних рис Музейного Порталу – забезпечення можливості для користувачів звертатися до структурованих інформаційних джерел у будь-який час і в будь-якому місці.

Див. сайт: http://server1.inhost.com.ua/museum/


Хроніка 21-09-2016
Флотація й промивання в дії: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник

Палеобіологічні дослідження матеріалів з розкопок у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику

Під час археологічних розкопок на території Митрополичого саду у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику влітку цього року було проведено дослідження палеобіологічних решток.

Забір біологічних зразків здійснювався методом флотації, тобто органічні рештки збирали з поверхні води після відділення легкої фракції від важкої.

У результаті флотації частини заповнення споруди XVII—XVIII ст. на рівні долівки отримано рештки: антракологічні (деревне вугілля), палеоетноботанічні (зернівки культурних рослин), археозоологічні (кістки риб).

Завдяки тісній співпраці сектора археології Заповідника з академічними інституціями України — Інститутом археології та Національним науково-природничим музеєм проведено визначення отриманих палеобіологічних решток.

Антракологічні визначення провела старший науковий співробітник Інституту археології, канд. істор. наук М.С. Сергєєва.

З 11 зразків вугілля 7 належать сосні (Pinus sp.), 1 — дубу (Quercus sp.), 3 — широколистяним деревам, проте їх рід не визначено через дрібні розміри зразків. Серед зразків репрезентована тільки стигла деревина. Ці породи дерев характерні для мішаних і широколистяних лісів регіону. Деревина сосни і дубу належала до основних видів ділової деревини з широким діапазоном використання.

Палеоетноботанічні визначення проведені старшим науковим співробітником Інституту археології, канд. істор. наук С.А. Горбаненком.  Виявлено 4 зернівки культурних рослин:  2 зернобобові – вики ервилії (Vicia ervilia);  1 зернівка проса (Panicum miliaceum), очищеного від плівок — пшона;  1 зернівка культурної рослини через значну зруйнованість не може бути визначена (Cerealia). Зважаючи на надзвичайно малу насиченість палеоетноботаніними матеріалами, споруда не може мати відношення ні до зберігання, ні до приготування їжі рослинного походження.

Іхтіологічні рештки визначені науковим співробітником Національного науково-природничого музею канд. біол. наук О.М. Ковальчуком.  Виявлено:  1 кістка – осетр (Acipenser gueldenstaedtii);  4 кістки – лящ звичайний (Abramis brama);  34 лускових пластинки коропових риб;  3 хребці щуки (Esox lucius); 3 кістки та 19 лускових пластинок окуня річкового (Perca fluviatilis).

Таким чином, визначення палеобіологічних залишків істотно розширюють інформацію щодо побуту мешканців Києво-Печерського монастиря у XVII—XVIII ст.

Джерело: www.kplavra.kiev.ua


Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Головна