Останні публікації на сайті

Оголошення 24-05-2016
Спільне засідання вченої ради ІА НАНУ та ВГО "Спілка археологів України"

ОГОЛОШЕННЯ

02.06.2016 р. о 14.00 у приміщенні Археологічного музею Інституту археології НАН України (вул. Богдана Хмельницького, 15) відбудеться спільне засідання вченої ради ІА НАНУ та ВГО "Спілка археологів України"

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Доповідь: О. Біда (Хельсинська группа з прав людини, International partnership for Human rights)
С. Теліженко (ІА НАН України, САУ)
Д. Коваль (Національний університет "Одеська юридична академія") "Археологія під вогнем. Результати моніторингової місії"

Запрошуємо всіх бажаючих і представників преси

Пресс-анонс презентації звіту «Археологія в огні»

2 червня 2016 року о 14-00 в Археологічному музеї Інститута археології НАН на спільному засіданні Вченої ради ІА НАНУ та ВГО "Спілка археологів України" відбудеться презентація звіту моніторингової місії за результами польових досліджень стану захисту та охорони археологічних пам’яток в Станично-Луганському, Новоайдарському, Попаснянському районах та м. Лисичанськ Луганської області, включаючи зону АТО.

Основною метою моніторингової місії було встановлення стану збереженності об’єктів культурної спадщини, насамперед археологічних, незалежно від того, чи включені вони до Держреєстру пам’яток археології місцевого значення.

Під час моніторингу здійснювалися фотофіксація об’єктів та пошкоджень, які утворилися внаслідок вибухів або облаштування оборонних споруд. Також проводилося опитування населення про відомі їм факти пошкоджень археологічних об’єктів.

У польових дослідженнях прийняли участь правозахисники УГСПЛ та IPHR (International Partnership for Human Rights), експерт з міжнародного гуманітарного права, співробітники ІА НАНУ та Луганського краєзнавчого музею.

На презентації звіту виступатимуть Сергій Теліженко, науковий співробітник ІА НАНУ та Дмитро Коваль, доцент Одеської Юридичної Академії. Зокрема, Сергій Теліженко звернеться до питання про небезпеки, які загрожують пам’яткам археології як від проведення військових дій, так і в результаті бездіяльності місцевих та обласних органів з охорони культурної спадщини. Дмитро Коваль розповість про ключові проблеми захисту культурних цінностей з точки зору міжнародного та національного права. Окремо висвітлюватимуться питання долучення України до Другого протоколу Гаазької конвенції 1999 року та залучення міжнародної неурядової організації «Блакитний щит» до заходів захисту культурних цінностей.

Правління ВГО САУ


Видавнича діяльність 23-05-2016
Презентація нового видання

Куштан Д., Ластовський В. Археологія та рання історія Черкас. — Київ; Черкаси: ІА НАН України, 2016. — 290 с.

Переглянути презентацію у форматі *.pdf >>


Оголошення 16-05-2016
II Міжнародна літня польова археологічна школа «Охорона, дослідження та популяризація культурної спадщини»

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі II Міжнародної літньої польової археологічної школи «Охорона, дослідження та популяризація культурної спадщини», яка буде проходити з 15 липня по 15 серпня на базі історико-культурного заповідника «Більськ» в с. Більськ і смт. Котельва Полтавської області. Організаторами виступають Інститут археології НАН України, Комунальна установа Історико-культурний заповідник «Більськ» Полтавської обласної ради, ВГО «Спілка археологів України», Дніпропетровський національний університет імені О.Т. Гончара.

Особливу увагу буде приділено методиці виявлення археологічних пам’яток, початкових етапах їх вивчення, а також підготовці облікової документації та процесу постановки їх на облік. Для реалізації цих завдань на сучасному методичному і технічному рівні особливу увагу буде приділено основам фіксації археологічних об’єктів за допомогою ГІС-технологій (О. Коротя). Для залучення інтересу громадськості до об’єктів культурної спадщини будуть проведені заняття з візуалізації результатів роботи за допомогою комп’ютерних технологій, аерофотозйомки (І.В. Зоценко, В. Гнера).

Крім того, в програму роботи школи будуть включені як узагальнюючі лекції, присвячені проблемам вивчення окремих пам’яток, культур або періодів, так і методичні заняття з сучасних методів дослідження в археології.

Планується відвідання Пархомівського історико-художнього музею, де знаходиться унікальна в своєму роді колекція оригінальних полотен художників; Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному; садиби Кочубея в Диканьці.

Проживання учасників експедиції і польової школи планується у наметовому таборі. Необхідно мати своє туристичне спорядження (намет, спальник, каремат). Є можливість розміщення учасників в готелі і навчальному комплексі.

Контактна адреса: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12, ІА НАН України, Гречко Денис Сергійович:
e-mail: ukrspadshina@ukr.net

З повагою, організатори.

 


Київська область 13-05-2016
Ситуація навколо Хотівського городища

Інформація зі сторінки на фб "Інкерманська експедиція ІА НАНУ", подано в авторській версії.

Шановні друзі, В мережі почали з"являтися дивні пости, де Інкерманську експедицію ІА НАН України звинувачують у знищенні Хотівського городища. Тому я викладаю низку документів, які є частиною драматичної історії цієї пам"ятки. Документи викладаються у хронологічному порядку. Зараз періодично я спілкуюся із людьми, які називають себе громадськістю і у наказному порядку вимагають від мене виконання їх вимог. Я наголошую, що до нас звернулася громада села Хотів із необхідністю визначення статусу і використання ділянки площею 16 з половиною га, яка законодавчо визнана пам"яткою археології. Ми провели дослідження і дійшли до висновку про необхідність розширення цієї ділянки майже до 20 га, оскільки її межі не відповідають межам збереженої частини пам"ятки. Тут розміщено проект рішення і наш науковий висновок: http://khotiv-rada.gov.ua/rehulyatorna-polityka/. Але комусь це дуже не подобається. Шановні друзі, не будіть у мені звіра!


Видавнича діяльність 30-04-2016
Видавець О. Філюк?

Жадібність породжує бідність
Конфуцій

Шановні колеги!
Так склалося, що спростовувати облуду завжди складніше, ніж її наводити. Тому заздалегідь перепрошую за нудні довгі тексти. Йдеться про «конфлікт» між «видавцем» і автором Е. Овчинниковим через монографію останнього «Трипільська культура Канівського Подніпров’я (етапи В ІІ—С І)» (Київ: Видавець Олег Філюк, 2014).
Щоб не відсилати читача на фейсбук, де відбувся «вибух праведного гніву» О. Філюка, у кінці цієї сторінки наведено усі його тексти. Тут зосередимося на спотворенні фактів від «видавця».

Про що «забув» Філюк:

1. Автор замовив і повністю оплатив усі етапи виготовлення книги. Фактично, автор виступив Замовником, а видавець лише Виконавцем замовлення. І тут в принципі недоречні просторікування про права видавця.

2. Розпорядження твором регулюється на підставі договору між автором і видавцем у межах чинного Законодавства України. Договору укладено не було (відбулася «джентльменська угода»), отже навіть за прийняття форми «видавець — автор» звинувачення у порушенні прав видавця безпідставні.

3. Крім замовленого й отриманого автором тиражу, «видавець» на власний розсуд додруковує і продає книги автора без обмежень, геть забуваючи про права автора.

4. «Видавець» не сплачує при цьому авторові будь-яких грошей, чомусь не згадуючи при цьому про права автора.

5. «Видавець» порушив Закон України про обов’язковий примірник, чим перешкоджає вільному доступу до наукової інформації.

6. Автор оприлюднив свій твір згідно чинного Законодавства для загального доступу лише після того, як «видавець» навіть не спромігся ПРОДАТИ книгу автора колегам за рубіж (ЄС), пояснюючи це відсутністю банківського рахунку!

7. «Видавець» «звинувачує» третю особу у поширенні твору (це вже й зовсім дивина!), тоді як будь-хто може переконатися, що монографію оприлюднив сам автор (https://independent.academia.edu/EduardOvchinnikov). Цей пункт найяскравіше демонструє, що "видавець" знаходиться у "власному світі", видаючи його за справжній.

Отже, думаю, розмову про мораль, етику й права слід почати з їх оцінки у самого «видавця».

Шановні колеги, нам варто знати свої права і обов’язки! Для уникнення таких ситуацій, слід укладати договори. Однак, їх слід не лише уважно читати, але й наполягати на внесенні до договорів детальних пунктів про обов’язкове виконання Законодавства України, а також відстежувати виконання пунктів договору належним чином:

Законодавство України із питань інтелектуальної власності (https://uk.wikipedia.org/wiki/Законодавство_України_із_питань_інтелектуальної_власності);
Закон України про авторське право і суміжні права (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3792-12);
Закон України про обов’язковий примірник документів (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/595-14);
Частина цього закону щодо обов’язкових примірників друкованих видань (http://www.ukrbook.net/obov_prym.html).

І тоді жодні "видавці" не зможуть знущатися над авторами.
Про якість і ставлення до виконання замовлених робіт напишу якось наступного разу.
Дуже прошу поширювати цю інформацію: проти невігластва, пліток і наклепів можна боротися лише інформованістю!
З повагою, Сергій Горбаненко

Так написав Філюк (кола на воді):
«Шановні панове! Звертаємо Вашу увагу на недопустимий з точки зору права, моралі, не говорячи вже про етику - прецедент. Оскільки я, як видавець не давав згоди на викладення для вільного доступу до видатного твору даного науковця, але мав необережність видати його працю 2 з половиною роки тому (рік витративши на підготовку до виходу в світ цієї геніальної книги) залишаю на Ваш розсуд - користуватися цими файлами чи ні. Але прошу всіх, хто дотримується принципу авторського права, права видавця з розумінням поставитися до подальших наших кроків в даному напрямку. Дякую. З повагою, приватний підприємець - Видавець Олег Філюк. Р.S. "Трипільська культура Канівського Подніпров’я" не є хітом продажів Видавця Олега Філюка 2014-2016 рр.

Трохи не так. Виклав не автор, а "сочувствующий в любви к личности - Филюк". Ну а автор.... Тут порушені права видавця.

Це неперевершено. Викладати чужі праці без згоди видавця - в цьому ми сміливі. В цивілізованому світі ці питання вирішені давно. Радий, що маски скинуті . не заважайте працювати. За кермом. Дякую всім за увагу. Сподіваюсь колись право - таки буде панувати в нашій краіні.

Обидно и досадно, но с таким подходом и такими "дописами" не вижу себя в этой группе, где нарушаються авторские и издательские права, а также права человека. Хочу видеть где в какой цивилизованной стране - безнаказанно вывешиваються ПДФ файлы. Прошу вспомнить тех, кто издавался за рубежем о той ответственности, которую берет на себя автор, нарушая общепринятые нормы права. До побачення.»


Археологія: просто про складне 24-04-2016
Структура археологічного дослідження

Структура археологічного дослідження

1. Польові археологічні дослідження.
1.1. Археологічні розвідки.
1.2. Археологічні розкопки.
1.3. Недеструктивні дослідження.
1.4. Сучасні методи фіксації під час натурних археологічних робіт.
1.5. Забір зразків для природничо-наукових аналізів.

2. Камеральне опрацювання археологічного матеріалу.
2.1. «Камералка» в полі (бірка — шифр — польовий опис — первинна статистика).
2.2. Реставрація та консервація артефактів.
2.3. Археологічний рисунок та фото артефакту (з акцентами на можливості сучасних технологій в цих аспектах).
2.4. Комп’ютер як археологічний інструмент (бази даних, статистичний аналіз, ГІС, 3D-моделювання тощо).

3. Кабінетна археологія.
3.1. Типологія (що?).
3.2. Хронологія (коли?).
3.3. Картографування (де?).
3.4. Археологічне моделювання (що? де? коли?).
3.5. Археологічна інтерпретація (що? де? коли? чому?).
3.6. Історична інтерпретація на підставі археологічної.

Євген СИНИЦЯ


Археологія: просто про складне 24-04-2016
Що таке археологія?

Що таке археологія?

1. Що?
1.1. Артефакт.
1.2. Об’єкт (комплекс).
1.3. Археологічна пам’ятка.
1.4. Археологічна культура.

2. Де?
2.1. Типи археологічних пам’яток за функціональним розподілом.

2.1.1. Пам’ятки мешкання.
2.1.2. Пам’ятки господарювання.
2.1.3. Пам’ятки культових відправ (могильники насамперед).
2.1.4. Пам’ятки інфраструктури (дороги, канали, порти / пристані тощо).
2.1.5. Скарби.
2.2. Зв’язок певних типів пам’яток із ландшафтними одиницями.
2.2.1. Топографія пам’яток як відбиття палеоландшафтів.
2.2.2. Топографія пам’яток як відбиття видів активності суспільств давнини.
2.2.3. Епізоди використання ділянки.
2.2.3.1. Поняття стратиграфії.
2.2.3.2. Одношарові та багатошарові пам’ятки.

3. Коли?
3.1. Археологічна періодизація.

3.1.1. «Система трьох віків».
3.1.2. Сучасна дрібна періодизація.

4. Навіщо?
4.1. Пізнавальні можливості / інформаційний потенціал археології.
4.2. Пам’яткоохоронна функція археології.

5. Як?
Елементарна схема археологічного дослідження:
- натурні роботи (у всьому різноманітті, зокрема архітектурно-археологічні, а також недеструктивні методи);
- лабораторія (камералка)
- інтерпретація.

Варто на всіх трьох етапах (і особливо на останньому) акцентувати увагу на неможливості досягнення пристойних результатів без міждисциплінарного підходу.

Євген СИНИЦЯ


Археологія: просто про складне 24-04-2016
Антракологія

Антракологія — науковий напрям, який займається вивченням викопного вугілля. В археології термін застосовується зазвичай у вузькому значенні: дослідження деревного вугілля для визначення деревних порід. До останнього часу термін антракологія був поширений переважно в західноєвропейській археології.

Спосіб забору матеріалу: флотація, просіювання, ручний забір зразків з ґрунту.

Отримуваний матеріал: рештки горілого дерева (деревне вугілля), які є залишками конструкцій, виробів, палива та інших залишків діяльності людини.

Методи визначення: вивчення мікроструктури деревини по трьох розрізах з подальшим порівнянням з даними існуючих визначників деревини.

Інструмент для визначення: мікроскоп.

Результати: при  задовільній збереженості структури деревини, породу дерева можна визначити до роду або й виду.

Методи інтерпретації: порівняльний аналіз, статистичні методи, картографування (останнє — при порівнянні матеріалів з різних пам’яток на великій території).

Інтерпретації: реконструкція рослинності і палеоландшафтів конкретних мікрорегіонів (матеріали з археологічних комплексів і культурного шару), виявлення локальних відмінностей сировинної бази деревообробки і визначення основних видів ділової деревини (матеріали з археологічних об’єктів, горілі залишки конструкцій), видів палива для опалення житла і виробничих процесів (матеріали з опалювальних пристроїв).

Дослідники в Україні: Марина Сергєєва.

Приклади праць:
Болтрик Ю.В., Горбаненко С.А., Кублій М.В., Сергеєва М.С., Яніш Є.Ю. Северинівське городище скіфського часу: екогосподарський аспект досліджень // Археологія і простір. — К., 2015. — С. 155—192 (АДІУ. — Вип. 4 (17))
Пуголовок Ю.О., Володарець-Урбанович Я.В., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2014 році // Археологічні дослідження Більського городища — 2014. — Київ; Котельва, 2015. — С. 107—128.
Пуголовок Ю.О., Горбаненко С.А., Сергєєва М.С., Яніш Є.Ю. Палеоекологія околицьГлинського археологічного комплексу ХІІІ—XIV ст. // Археологія. — 2015. — № 4 — С. 109—128.
Сергеева М.С. Результаты определения пород древесины, происходящей с поселения Уч-Баш / Кравченко Э.А., Горбаненко С.А., Горобец Л.В., Кройтор Р.В., Разумов С.Н., Сергеева М.С., Яниш Е.Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины / Э.А. Кравченко (ред.). — К.: ІА НАНУ, 2015 — С. 295—296.

Марина СЕРГЄЄВА


Археологія: просто про складне 20-04-2016
Палеопатологія

Палеопатологія — наука, яка вивчає захворювання давніх людей та адаптацію людини до зовнішнього середовища через реакцію організмів на соціальні та природні впливи. Палеопатологія є синтезом медицини, антропології, історії та екології.

Спосіб збору матеріалу: ретельний відбір ПОВНИХ, по можливості до найдрібніших фрагментів кісток, скелетів з поховань, знайдених в процесі архeологічних розкопок або розвідок. Критично важлива ретельна фіксація археологічного контексту.

Методи визначення: морфологічні спостереження; рентгенологія; електронна мікроскопія, гістологія; визначення ДНК збудника захворювання; біохімічний аналіз.

Інструменти для морфологічного спостереження: лупа, бінокуляр, мікроскоп, штангенциркуль, фотоапарат.

Результат: діагностика посмертних змін, захворювань та станів на межі норми та патології на кістках та зубах людей з поховань, знайдених в процесі археологічних розкопок.

Методи інтерпретації: диференційний діагноз, порівняльний і статистичний методи.

Інтерпретації: поширення зубних, метаболічних, інфекційних захворювань, травм та морфологічних особливостей скелету на певній території в певну епоху дозволяє визначити родинні зв'язки, рівень пристосованості популяції до природних умов середовища та соціальних стресів, встановити приналежність людини чи групи людей до певного соціального прошарку, реконструювати основні заняття, професії на індивідуальному рівні, та тип господарювання на популяційному рівні.
Вивчення присмертних та посмертних змін на кістках дозволяє визначити причину смерті, особливості поховальних ритуалів а, отже й дає вихід на певні елементи духовної культури взятої групи населення. Дослідження прижиттєвих маніпуляцій з людським тілом (наслідки хірургічного втручання — трепанацій, ампутацій), процесів загоєння травм, хабітуальних змін на зубах й кістках, дає уяву про рівень медичних знань та гігієнічних звичок в певний період часу на взятій території.
Посмертними змінами на скелеті займається тафономія.
Важливими напрямками палеопатології є військова антропологія або антропологія полів битв та остеобіографія.

Дослідники в Україні: Олександра Козак, Ольга Мінейко, Юлія Ушкова.

Приклади праць:
Козак О.Д. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студі. — Київ, 2010.
Козак О., Шульц М. Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах з давньоруського Києва) // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 60—69.
Kозак О. Захворювання жителів Переяслава ХІ—ХІІ ст. та можливості біо-соціальних реконструкцій // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Хмельницький, 2008 — Вип. 20. — С. 104—116.
Козак О.Д. Жителі сотенного містечка Стайки XVII—XVIII ст. (за матеріалами біоархеології) // Історична антропологія та біоархеологія України. — Київ, 2014. — Вип. 1. — С. 116—130.

Олександра КОЗАК


Археологія: просто про складне 20-04-2016
Дендрохронологія

Дендрохронологія: науковий метод датування, який базується на аналізі річних кілець дерева. В його основі лежить врахування впливу погодно-кліматичних умов на змінність товщини річних кілець дерева.

Спосіб забору матеріалу: забір відповідних фрагментів дерева під час археологічних досліджень: відрізків деревних стовбурів або великих предметів, в якій видні річні кільця.

Отримуваний матеріал: деревина, придатна для дендрохронологічного аналізу.

Методи визначення: вивчення послідовності річних кілець різної ширини у відібраному зразку дерева з наступним зіставленням з існуючою дендрохронологічною шкалою.

Інструменти для визначення: збільшувач зображення (мікроскоп), вимірювальні пристрої (лінійка, штанген-циркуль).

Результати: отримання абсолютних та / або відносних датувань для об’єктів або культурного шару, звідки походить зразок дерева.

Методи інтерпретації: порівняльний аналіз.

Дослідники в Україні: Михайло Сагайдак, Северин Сагайдак.

Приклади праць: Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ: Проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К.: Наукова думка, 1991.

Окремим розділом дендрохронології є дендрокліматологія — наука, яка вивчає взаємозв’язок між річними кільцями дерев і метеорологічними величинами. В українській археології зазначений метод не практикується.

Марина СЕРГЄЄВА


Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Ви знаходитесь тут: Головна