Останні публікації на сайті

Київ. Поділ. 14-08-2014
КАК УГРОБИТЬ ДРЕВНИЙ КИЕВ?

Под шумок революционных недопреобразований и военных действий Киев пытаются ограбить. Нет, речь не о преступниках с пистолетами и в черных масках, и не о городской казне - хотя ею, наверняка, тоже есть желающие поживиться. Речь об истории Киева и о бизнесменах, которые готовы уничтожить эту историю ради экономии оборотных средств.

Киев. Центр. Подол. Что это такое, помимо ветхих домов, грохочущего трамвая, промзоны  и Житнего Рынка? Это территория заповедника "Древний Киев". Это кладезь ценнейших исторических сведений, которые скрыты под застройкой позапрошлого века, под метрами культурного слоя. Сведений, которые ни в коем случае нельзя потерять. По-хорошему, всю территорию Подола следовало бы законсервировать и поэтапно проводить там широкомасштабные раскопки. Увы, не с нашим счастьем - все-таки центр города, лакомые земельные участки под застройку.

Поэтому, рассказывает сотрудник Института археологии НАН Украины Вячеслав Баранов, на законодательном уровне был выработан компромисс: если кто хочет проводить на Подоле строительные работы - вперед, но сначала оплати археологические исследования. Археологи на твоем участке вскроют культурные слои, в соответствии с научными требованиями извлекут артефакты старины глубокой, выяснят, что было на этом месте во времена Киевской Руси - гончарня, купеческий дом, ювелирная лавка, оружейная или еще что - опишут, зафиксируют. И после этого - вперед, строй что хочешь, хоть торговый центр, хоть элитную недвижимость, хоть офис для своей фирмы, хоть общественный туалет с выгребной ямой.

Понятное дело, эта процедура отнимает у застройщика время - на археологические исследования уходит до нескольких месяцев - и деньги, ведь застройщик обязан оплатить исследования из своего бюджета. Так древняя история Киева бьет столичных бизнесменов по карману. Как известно, закон не стена, а столб - обойти при желании можно.

Такие попытки периодически предпринимаются застройщиками Подола (и не только, ведь Древний Киев - это не только Подол).

Именно такая ситуация сложилась вокруг участка на ул Фрунзе, 15 и 15/1.

Сейчас на этом месте - котлован, то есть, часть культурного слоя, столь ценного для археологов, уже невосстановимо утрачена. Однако, утверждает Вячеслав Баранов, глубина котлована - 4 м, а мощность культурных слоев, судя по исследованию окружающих участков, достигает 7 метров - то есть, утрачено еще не всё.

http://obozrevatel.com/crime/49562-kak-ugrobit-drevnij-kiev.htm


Волинська область 14-08-2014
ЧОРНІ КОПАЧІ ЗНИЩИЛИ ДАВНЬОРУСЬКУ ПІЧ У РАТНЕВІ

Вочевидь саме наша публікація про віднайдене на берегах Чорногузки поблизу Луцька хліборобське поселення привернула увагу тих, хто, озброївшись металошукачами, нищить археологічні пам’ятки.

Нагадаємо, що на околиці Ратнева виявили багатошарове поселення, де ще 7 тисяч років тому племена так званої культури лінійно-стрічкової кераміки вирощували зернові та пекли хліб. Проте значно цікавішими можуть бути навіть не окремі знахідки, а висновки, які вчені зможуть зробити. Бо вирваний із контексту артефакт стає не носієм достовірної інформації про минуле, а цяцькою, якою можна хвалитися у колі собі подібних або ж вигідно продати.

Сергій НАУМУК

...Людей із металошукачами в урочищі Ріписько, або Городок, на околицях Ратнева першими помітили місцеві жителі. Зловмисники приїхали білою «Нивою» і взялися обстежувати розкоп. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський та Сергій Теліженко, який керує дослідженнями у Ратневі, зняли все на відео (дивіться на світлині), а затим викликали міліцію.

– Уже в сутінках копачів зупинили. Під час огляду один із них агресивно заявив, що має повне право на таку діяльність, бо він краєзнавець Володимир Свенціцький, має публікації і їздить на конференції. На будь-які аргументи чоловік реагував ще більшим криком, понад те, викинув у траву якісь знахідки. Шукати їх у темряві, звісно, не стали. Уже другого дня не полінувалися це зробити – щонайменше один мідний предмет з орнаментом має археологічну цінність. На жаль, ретельно розкрадачів археологічної спадщини не обшукували. А в урочищі Городок ми виявили, що один із розкопаних об’єктів – піч Х—ХІ століття — пошкоджено лопатою. Та й на полі зафіксували чимало характерних ямок, де копачі шукали металеві предмети, – розповів Олексій Златогорський.

Міліціонери запротоколювали всі події. Тепер і ратнівчани, й археологи сподіваються на належну реакцію правоохоронців.

ДОВІДКА «Волині-нової»:

Право на археологічні розкопки та розвідки (а пошук предметів металодетектором є видом археологічної розвідки) мають лише ті, хто отримав від Інституту археології відкритий лист — єдиний кваліфікаційний документ, який засвідчує фаховий рівень дослідника і дає право на проведення наукового дослідження.


Археологічні дослідження 14-08-2014
У РАТНЕВІ ЗНАЙШЛИ ХЛІБОРОБСЬКЕ ПОСЕЛЕННЯ, ЯКОМУ ПОНАД 7 ТИСЯЧ РОКІВ!

Уперше на Волині археологічні розкопки ініціювала громада села на чолі з настоятелем церкви Святої Параскеви отцем Онуфрієм, яку підтримав керівник місцевого господарства Віктор Шумський...

Нечасто люди проявляють нині таку високу свідомість, адже роботу археологів треба оплачувати. Понад те, церковна громада забезпечила харчування та тимчасовий прихисток.

І ось уже другий місяць тривають роботи. Навколо Ратнева науковці знайшли чимало пам’яток різного періоду: від кам’яного віку до поховання десятьох червоноармійців часів Другої світової війни. Наразі досліджують багатошарове поселення на березі річки Чорногузки. За переказами там, де нині урочище Городок, колись було містечко.

-  На цьому поселенні знайшли кілька різних господарських та житлових об’єктів. Дослідивши рів навколо нього, виявили кераміку милоградської та лужицької культур ранньозалізного віку, — розповідає представник ДП «Волинські старожитності» Віталій Ткач. - Милоградська культура для Волині - щось дивне, бо її пам’ятки зосереджені вздовж річки Горині та в Білорусі. До того ж кераміка дуже схожа на межановицьку. Можливо, це і є об’єкт межановицької культури, яку витіснили носії тшинецької.

Розглядаємо знахідки археологів, серед яких кістки домашніх тварин, кам’яні знаряддя праці, давньоруське кресало. Особливу увагу привертають уламки горщика культури лінійно–стрічкової кераміки. Науковці кажуть, що це була доволі важка кухонна посудина зі стінками завтовшки до 2 сантиметрів, яку нечасто переносили. Її можна реставрувати, і тоді вона стане бажаним експонатом для музею.

У розкопках беруть участь студенти історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, які проходять археологічну практику. Керує ними кандидат історичних наук Сергій Теліженко. Родом із Луганська, він з 2006 року працював у Кримському відділенні Інституту археології. Вивчав неоліт Сходу України, потім Південного берега Криму, а відтак розширив рамки дослідження і на гірський Крим. Після анексії півострова відгукнувся на запрошення директора ДП «Волинські старожитності» і приїхав на Волинь.

- Культура лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК), яку ще називають дунайською, загальноєвропейського значення. Окрім місцевого населення, її створили прийшлі племена з долини Дунаю, з Балканів. Це цікава тема, але не тому, що ми знайшли горщики, кераміку, кремінь. А тим, що досі не досліджено, яке в цих племен було скотарство (носії КЛСК - одні з перших фермерів України), яке зерно вирощували, яка хронологія пам’яток, як на Волині відбувалася неолітизація? - Сергій Теліженко окреслив перспективні питання для досліджень. - Можемо тільки припускати, коли існувала ця культура - 5200 чи 5500 років до нашої ери. Тому було б непогано розв'язати ці питання хоча б на волинському рівні. Це цікаво і європейським дослідникам, бо її пам’ятки тягнуться ледь не до Атлантики.

- Кілька років тому на протилежному березі Чорногузки ми розкопали пам’ятку дніпро–донецької культури. Цікаво, чому тут поселення КЛСК, а буквально за п’ять кілометрів - уже іншої, хоча вони майже одночасові? - долучається до дискусії Олексій Златогорський.

Щоби відповісти на всі запитання, археологам доведеться чимало попрацювати. Проте їхні зусилля неодмінно увінчаються новими відкриттями.

Довідково

Знахідки яких періодів виявили біля Ратнева?

Палеоліт, неоліт (культура лінійно стрічкової кераміки), мідний вік, бронзовий вік (межановицька та тшинецько–комарівська культури), ранньозалізний вік (милоградська та лужицька культури), ранні слов’яни ІХ — середина ХІ століття, давньоруські матеріали ХІ-ХІІ століть.

Сергій Наумук

Газета Волинь-Нова

Фото: Сергія Наумука та Віталія Ткача

1. Віталій Ткач з горщиком перших землеробів.

2. Загальний вид розкопу.

3. Промивання грунту з вогнища КЛСК.

4. Роботи в розкопі.

5. Роботи в розкопі.

6. Роботи в розкопі.

7. Роботи в розкопі. Сергій Теліженко.


Археологічні дослідження 14-08-2014
У ТОЙКУТІ НА КЛАДОВИЩІ ПОРУШИЛИ СПОКІЙЗАГИБЛИХ ЄВРЕЇВ

Підприємець Семенюк В.П., який за часів Януковича незаконно отримав право власності на земельну ділянку в Тойкуті Ковельського району, знову почав на ній будівництво. Знаючи, що ділянка знаходиться на місці розстрілу євреїв - він не зупинився, викинув кістки з могил...

Тойкут - це колишнє містечко Несухоїжі, в якому тривалий час проживала єврейська громада. У 1942 році близько 2000 євреїв були розстріляні гітлерівцями. У радянський час могильні плити вивезли з кладовища на будівництво ферм. У 1990-х роках єврейська громада поставила на місці розстрілу капличку та пам'ятний знак. Територія отримала статус пам'ятки історії місцевого значення.

І це все рівно не зупинило підприємця. Кістки він частково викинув з могил, частково "прикопав" назад.

Готуємо матеріали для прокуратури.

Прес-центр ДП "ВОЛИНСЬКІ СТАРОЖИТНОСТІ"


Публікації 14-08-2014
Білан Ю.О., Солтис О.Б. Великий Курган ранньоскіфського часу на Київщині

Білан Ю.О., Солтис О.Б. Великий Курган ранньоскіфського часу на Київщині. [Наук. ред. канд. іст. наук, доц. О.М. Титова] — К.: Видавець Олег Філюк , 2014. — 64с.

Курган поблизу села Іванковичі Васильківського р-ну Київської обл. входить до групи поховальних старожитностей Києво-Черкаського регіону Дніпровського Лісостепового Правобережжя VII – першої половини VI ст. до н.е. Велика частина з них була розкопана ще в XIX ст. і наявна інформація, в силу недосконалості методики розкопок курганів такого рангу, неповна. На належному ж науковому рівні в зазначеному районі Правобережного Лісостепу досліджені лише два кургани, що відносяться до архаїчного часу: поблизу сіл Глеваха (розкопки О.І. Тереножкіна, 1949–1950 рр.) і Мала Офірна (розкопки Є.О. Петровської, 1964 р.). Сподіваємося, що, читачі, які ознайомляться зі змістом даної публікації, зможуть одержати найбільш повне уявлення про нову пам’ятку ранньоскіфського часу, яку було розкопано в Дніпровському Лісостеповому Правобережжі у 1994 р. Публікація враховує всі деталі дослідження – мапи, плани, речові матеріали та найбільш цікаві аналогії. В додатках наведено окремі спеціальні статті, присвячені дослідженню прикрас із складу поховального інвентарю, реставрації предметів керамічного комплексу, порівняльному аналізу курганів з поховальними спорудами шатрового типу та комп’ютерній реконструкції цього типу пам’яток.

e-mail: rusfondukr@yandex.ru


Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Подільська археологія
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України. Створений та підтримується Тернопільськими археологами з метою популяризації досліджень археологічної спадщини.

Археологія Середнього Подніпров’я
Сайт створений черкаськими археологами. Є велика електронна бібліотека наукової літератури з археології, історії, географії, етнографії, міфології, лінгвистики, нумізматики і палеонтології як Середнього Подніпров’я, так і інших регіонів.

Ви знаходитесь тут: Головна