Останні публікації на сайті

Археологічні дослідження 21-09-2020
Дослідження на косі Арабатська стрілка: сліди моделювання на черепі та поховання катакомбної й бабинської культур

Хвіст-добудову до кургану з похованнями доби ранньої бронзи у селі Щасливцеве дослідила цього року Арабатська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Юрія Болтрика. Дослідження розпочались з вивчення ділянки довкола провалу поховальної катакомби, про який повідомив місцевий мешканець Дмитро Борисенко.

Поховальний комплекс складався з невеликої круглої вхідної ями, із якої вузький лаз вів до великої поховальної камери площею 5,2 кв. м. Подальші дослідження добудови до кургану дозволили відкрити іще п’ять поховань: одне катакомбної культури та чотири — бабинської культури (з них двоє — немовлят). У центральній частині камери випростано, головою на захід, розміщувались залишки кістяка. Небіжчик з центральної камери, вочевидь, був особою високого соціального статусу. Про це свідчить набір предметів, який поклали з тілом: добре відполірований кам’яний молоток з просвердленим отвором та дерев’яним руків’ям, розфарбований червоною фарбою посох (стрекало?) із круглим навершям, 7 наконечників стріл зі світло-жовтого прозорого кременю.

Надзвичайно цікавим є спосіб поховання — зі слідами традиції «моделювання черепів». Голову померлого відокремили від тіла та піддали обряду мацерації, тобто позбавлення черепа м’яких тканин шляхом виварювання чи вимочування у спеціальних розчинах. На черепі померлого виявлено сліди ритуального моделювання обличчя сумішшю глини та вохри.

Дослідження відбуваються за підтримки Віктора Плохушка — голови Щасливцевської сільської ради. У майбутньому планується зберегти історичний ландшафт Арабатської стрілки, відтворивши курганні насипи, а матеріали передати на експонування до Генічеського краєзнавчого музею.

Детальніше за посиланням: iananu.org.ua


Археологічні дослідження 15-09-2020
Відкриття Південної Середньовічної експедиції ІА НАН України

У липні—серпні 2020 р. ми продовжили розкопки пам’ятки Національного значення — фортеці Тягинь (начальник експедиції д. і. н. С. О. Біляєва). Завдяки топографічній зйомці, здійсненої О. В. Манігдою та О. В. Грабовською, плану отриманому за допомогою квадрокоптера О. В. Чубенко та М. М. Ієвлевим під час експедиційних досліджень 2018 р. маємо можливість проводити польові роботи на ділянках фортеці. Стратегія досліджень останніх років полягала у встановленні характеру укріплень фортеці за її абрисом, в процесі яких були встановлені залишки стін фортеці завдовжки 35 м. Розкопки північно-східного кута фортеці цього року відзначилися надзвичайно важливими та масштабними відкриттями. Вперше знайдено кам’яну вежу прямокутної форми, стіни якої збереглися заввишки до 1,75 м. У її внутрішньому просторі простежено конструктивні деталі другого поверху: ями від трьох потужних стовпів діаметром до 20 см, які підтримували другий поверх. Зберіглася частина настилу з дошок та потужні залізні елементи кріплення, які впали на підлогу. На думку архітектора А. С. Луцика така вежа могла сягати висоти 9 м. Північно-східний парадний бік вежі ззовні був опоясаний різьбленою вставкою з вапняку, прикрашеною декором у сельджуцькому стилі. Такий орнамент зустрічається в оздобленні монументальних споруд Північного Причорномор’я, Криму, Сельджуцької Анатолії. Але як архітектурна пам’ятка, у сполученні конструктивного обличчя та оздоблення, вежа не має аналогів. Зберіглися і залишки штукатурки та побілки на зовнішньому боці стіни вежі. Серед нумізматичних знахідок монета польського короля Владислава Варненчика (1434—1444 рр.), вже вдруге знайдена на фортеці. Слід відмітити, що на вежі не зафіксовано слідів військових дій. Каміння будівельних розвалів навколо неї також не мають наслідків перебування вогню і добре зберегли сліди функціонального призначення. Речові знахідки цього сезону представлені фрагментами кухонного та столового посуду, зокрема мисок та тарілок стилю сграфіті, широко відомого у багатьох районах Європи і Азії, уламками коштовного імпортного посуду зі скла, й поступово формують колекцію престижних речей замку-фортеці одного з найвизначніших Європейських князів кінця 14 — початку 15 ст. Архітектурні залишки законсервовано шаром річкового піску, зверху викладено макет вежі, що є тимчасовим засобом музеєфікації об’єкту. Тепер, разом із частково законсервованою ділянкою східної стіни ми отримали певний оглядовий майданчик, мприятливий для туристичного використання. Цінні архітектурні деталі та знахідки польового списку передані за описом до музею фортеці, який створюється у с. Тягинка.

Фортеця, яку побудував Великий князь Вітовт наприкінці XIV — на початку XV ст., уособлювала південніший форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, федеративної держави, яка охоплювала простір від Балтійського до Чорного моря. ЇЇ дослідження відкривають нові реалії розвитку регіону, у якому яскраво перетиналися культурні впливи Заходу та Сходу. Вони дозволяють розкрити фактори, що мали вплив на історичну долю Південного регіону князівства та його української частини, отримати нове бачення історії Литви та України періоду пізнього середньовіччя на основі нерухомих пам’яток та колекцій артефактів.

Д. і. н.,
начальник експедиції С. О. Біляєва

Декоративна вставка із сельджуцьким орнаментом

Залишки вежі

Залишки підлоги між першим та другим поверхом вежі

Наша експедиція


Хроніка 09-09-2020
Кабінет Міністрів України врегулював діяльність Кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження

9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив на своєму засіданні постанову «Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів». Про це розміщено новину на сайті Уряду України.

Таким чином, нарешті врегульовано питання видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження. Прийняття цього порядку було передбачено ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ще в 2004 році. З самого початку була ідея, щоб цей орган був незалежним, а тому затвердити цей акт мало не Міністерство культури, а верховний орган виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів. Це, власне, зіграло неоднозначну роль у проходженні проєкту. Спроби його прийняти тривали багато років. Зрештою, честь поставити крапку в цьому питанні випала вже нинішньому керівництву Міністерства культури та інформаційної політики, зокрема, особисто міністрові О. В. Ткаченку, якому, на щастя, не забракло політичної волі та сил для цього.

Спілка археологів України не лишилася осторонь розроблення Порядку. У нашому діалозі з Міністерством ми відстоювали необхідність забезпечення незалежності кваліфікаційної ради, гарантій прозорості її діяльності, державницького підходу в питаннях надання права на археологічні дослідження на противагу тенденціям до приватизації та комерціалізації археологічної сфери. З приємністю констатуємо, що більшість наших доводів були почуті та враховані Міністерством.

Наразі ми очікуємо на публікацію остаточного тексту і як фахова громадська організація збираємось взяти участь у формуванні складу Кваліфікаційної ради.


Хроніка 07-09-2020
Продовження досліджень Луцьких підземель

Щойно завершився черговий етап комплексного архітектурно-археологічного дослідження нововідкритих підземель Башти князів Чарторийських та Колегіуму єзуїтів у Луцькому заповіднику.

Наразі досліджено виявлені приміщення першого підземного ярусу Башти та супутнє приміщення підземель Колегіуму.

Вражають знахідки із заповнення підземель, серед яких поки крайня — мініатюрний глечик-заклад, віднайдений під першим рядом мурування у куті між Баштою та Колегіумом.

Розмуровано перестінок, за яким археологів чекали наступні відкриття — комплекс п’яти приміщень першого підземного ярусу Колегіуму та наступна замуровка. Архітектура нововідкритих підземель вражає: прекрасно збережені склепіння, ніші різноманітного призначення, технологічні шахти та переходи роблять об’єкт найбільш значною археологічною знахідкою Волині за період Незалежності України.

Після проведення підготовчих робіт наукове археологічне вивчення нововідкритих підземель неодмінно буде продовжено.

Роботи організовано експедицією Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України під керівництвом Віктора Баюка за допомоги та участі Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Спілки археологів України та Волинського Національного університету імені Лесі Українки на замовлення та за кошти Луцької міської ради.


Археологічні дослідження 31-08-2020
Про «Городницький скарб»

Кілька днів тому інформаційний простір сколихнуло інформаційне повідомлення Олександра Алфьорова про сенсаційну знахідку скарбу срібників на Житомирщині. На місце знахідки оперативно виїхав Андрій Петраускас — керівник Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України та голова місцевого відділення САУ. Ми попросили його прокоментувати результати обстеження локації.

«Експедиція Інституту археології НАН України в кінці серпня 2020 р. обстежила місце знахідки скарбу срібників, які виявив поблизу смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області мешканець селища С. М. Комаром та атрибутував к. і. н., науковий співробітник Інституту історії НАН України О. А. Алфьоров. На місці обстеження досліджено об’єкт — яму, в якій були виявлено скарб. В заповненні ями та у відвалах було виявлено 6 цілих і фрагментованих срібників. На сьогодні «Городницький скарб» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного налічує 38 монет», повідомив Андрій Петраускас.

Фото монет в момент виявлення скарбу

Директорка Новоград-Волинського музею О. М. Жовтюк документує срібники на розкопі


Культурні заходи 31-08-2020
Музика половецького степу

«Музика половецького степу» — виставка, що відкриється в Археологічному музеї ІА НАН України / Archaeological Museum IA NASU (www.facebook.com/museumarchia) вже незабаром, у вересні. Які музичні інструменти використовували кочовики початку другого тисячоліття? Що нам відомо про них сьогодні? Відповісти на ці питання допоможуть унікальні археологічні знахідки з поховання половецького музики XIII століття, виявленого в кургані на півдні Херсонської області. У похованні дослідники віднайшли кобиз — дерев'яний музичний інструмент, широко вживаний у середовищі тюркомовних народів степу. На виставці демонструватиметься і сам інструмент, і його сучасна репліка. Репліку передав до ІА НАН України відомий казахський меценат, керівник експедиції «Слідами пращурів» Сапар Іскаков.

Організатори виставки — Інститут археології НАН України — Institute of Archaeology of the NASU та ВГО «Спілка археологів України».

'Cuman steppe music' — an exhibition will open at the Archaeological Museum of IA NASU soon, in September. What musical instruments did the nomads of the beginning of the second millennium use? What do we know about these today? Unique archeological finds from the 13th century Polovets musician's burial, discovered in a barrow in the south of the Kherson region, will help to answer these questions. Kobys, a wooden musical instrument widely used among the Turkic-speaking peoples of the steppe, was found here. This instrument and its modern copy will be displayed at the exhibition. The copy was handed over to IA NASU by Sapar Iskakov, a well-known Kazakh philanthropist and leader of the «In the Footsteps of Ancestors» expedition.

Exhibition organizers — Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine and The All-Ukrainian Association of Archaeologists.


Археологічні дослідження 26-08-2020
Відкриття у Черкасах: матеріали зарубинецької культури та найраніші кахлі в місті

Тривають археологічні розкопки у середмісті Черкас по вул. Байди Вишневецького, 2. Ця ділянка знаходиться на території Верхнього міста, в районі найдавнішого черкаського замку кінця XIV — початку XVII ст. на Дзеленьгорі.

Знахідки, отримані в ході розкопок, є доволі цікавими і, навіть, неочікуваними. Вражає їх спектр: від ростра викопного белемніта, якому понад 60 млн. років, до бронзової медалі І-ї Всеросійської спортивної олімпіади у Києві 1913 року.

Археологічні матеріали, в основному, належать до двох горизонтів: зарубинецької культури (перші ст. н. е.) та пізнього середньовіччя (XV—XVII ст.). Поселення зарубинецької культури в районі Дзеленьгори відоме за шурфуваннями, які проводилися у 1970—80-х рр. Нові знахідки (ліплений посуд, пряслице та фаянсова намистина) значно доповнили наше уявлення про цю пам’ятку.

Портретна кахля XVI ст. з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

Матеріали ХVІ ст. відкривають нові сторінки міської історії та висвітлюють період розквіту Черкас як центру староства, важливого форпосту польсько-литовської держави, осередку формування українського козацтва. Із жител-напівземлянок та кількох господарчих ям ХVІ ст. походять уламки керамічного посуду, монети, вироби з кістки, металу, кістки тварин, луска риб тощо.

Серед найцікавіших відкриттів — колекція кахлів другої половини ХVІ ст. Раніше вважалось, що кахляні печі у черкасців з’явились лише у ХVІІ ст. Але знахідки цьогорічного сезону змінили уявлення науковців. Серед вказаних кахлів — виріб «портретного» типу, на якому зображено погруддя вбраного за європейською модою аристократа, що є наслідуванням центральноєвропейських виробів. Найвірогідніше, це — портрет молодого Фердинанда І Габсбурга (1503—1564), короля Німеччини, Угорщини, Богемії, майбутнього імператора Священної Римської імперії (з 1556 р.). Інша сюжетна кахля, вкрита зеленою поливою, оздоблена релігійним сюжетом із зображенням янгола. Аналогії обом типам черкаських кахлів відомі за матеріалами досліджень об’єктів ХVІ ст. у Києві.

Керамічне пряслице зі знаковим орнаментом. Зарубинецька культура (І—ІІ ст. н. е.). Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

«Враховуючи знахідки цих кахлів, можемо констатувати, що Черкаси у XVI столітті були не просто якимось центром провінційного староства Київського воєводства. Деякі заможні містяни тут могли дозволити собі «модний» хатній декор, як у кращих будинках Праги, Кракова та Вільна. В усякому разі — не гірший, ніж у Києві», — зазначає Дмитро Куштан, керівник експедиції та голова Черкаського підрозділу САУ.

Фрагменти кахлів XVI ст. із рослинним орнаментом з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

Археологічні розкопки здійснює Черкаська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Дмитра Куштана та за участі співробітників Черкаського міського археологічного музею (директор — Михайло Сиволап), а також волонтерів та студентів-практикантів з Черкаського Національного університету ім. Б. Хмельницького (керівник практики — Анатолій Морозов).

Срібна каблучка, XVІI ст. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

Слідкуйте за подальшими результатами досліджень на сторінці Черкаського міського археологічного музею тут: https://www.facebook.com/archmuzeumck/

Фото: Черкаська експедиція Інституту археології НАН України

Фрагменти кахлі XVI ст. з зображенням янгола з Черкас. Район «литовського» замку (Дзеленьгора). Розкопки Д. Куштана, 2020 р.

Фрагменти горщика та миски зарубинецької культури (І—ІІ ст. н. е.)


Археологічні дослідження 20-08-2020
Новини з Чернігівщини

Розкопки роменського городища на Чернігівщині завершила Мезинська археологічна експедиція Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Городище Свердловське 1 знаходиться поблизу с. Деснянське Коропського району, на територїі Мезинського національного природного парку. Дослідження пам’ятки здійснює експедиція Чернігівського університету з 2014 р.

Цього року були розкриті залишки споруди роменськогої археологічної культури із рештками печі. За знахідками давньоруської гончарної кераміки у черені печі споруду можна датувати Х століттям. Серед знахідок також фрагменти ліпних горщиків та сковорідок роменськоі культури, пряслиця, проколки та інші побутові речі.

Раніші періоди заселення пам'ятки представлені наконечниками скіфських бронзових стріл, фрагментами ліпної кераміки та грузил юхнівської культури, уламком пальчастої фібули. Майже усі ці предмети вдалось виявити у відвалах старого розкопу 1968 р.

«Городище Свердловське 1 репрезентує важливий та цікавий період в історії Подесення — перехід від племінного до державного устрою, що стався на межі І та ІІ тисячоліть. У результаті систематичних комплексних досліджень пам’ятки, що здійснюються протягом кількох польових сезонів, вдалось отримати нові дані, які дозволяють охарактеризувати матеріальну культуру та біогосподарську діяльність тогочасного населення регіону», — зазначила Олена Черненко, керівниця експедиції та голова Чернігівського осередку САУ.

Розкопки здійснено на виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень» на замовлення Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського.

Фото: Олена Черненко


Публікації 18-08-2020
Руйнація скіфського городища

«Просто зараз на Полтавщині знищується унікальне за збереженістю городище скіфського часу», повідомляє Охоронна археологічна служба України.

Роботами з будівництва свердловини 60 Комишнянського НГКР, які виконує Філія Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" АТ Укргазвидобування вже знищено понад 10.000 квадратних метрів об'єкта культурної спадщини. Більш ніж 200 метрів валу зрівняні з землею.

У відвалах зібрано фрагменти ліпних посудин, фрагменти скіфської пряжки та наконечники стріл (V—III ст. до н. е.), тощо. Городище знаходиться неподалік смт Комишня Миргородського району Полтавської області. Факт його руйнування виявлений експедицією Охоронної археологічної служби України 06.08.2020 року, про що невідкладно було повідомлено Укргазвидобування, Нафтогаз України, Департамент культури та туризму Полтавської обласної державної адміністрації та Національна поліція України.

Вчора, 17 серпня, при спробі провести обстеження зруйнованої частини, археологи були недопущені на об'єкт та відтіснені охороною з автоматичною зброєю! З подій, що відбуваються, стає зрозумілим: забудовник не налаштований до конструктивного діалогу, а правоохоронні органи не квапляться виконувати свою роботу, тож запобігти подальшому руйнуванню може лише широкий суспільний резонанс.

Світлини з пам’ятки: facebook.com


Археологія у ЗМІ 16-08-2020
Знайомтесь: Павло Нечитайло

«Археологи — дуже відкриті. Приходьте, шукайте, і ми всього вас навчимо! Ми раді ділитись професійним досвідом, і це приносить нам щире й відверте задоволення», — розповідає як стати волонтером та спробувати себе в роботі справжньої наукової експедиції Павло Нечитайло, керівник Кам’янець-Подільської експедиції ОАСУ та голова Хмельницього підрозділу САУ.

Про День археолога, розвиток археологічної науки, мережі археологів та проблеми збереження культурної спадщини говорили в ефірі Радіо Культура.

Повний запис можна послухати тут: https://cutt.ly/md40Yyc.

Павло Нечитайло — не лише дослідник старожитностей Поділля, а й лідер гурту «Пропала грамота» та учасник дуету «Запаска». У Києві у переддень свята опинився не просто так, адже готує сольний концерт в Mezzanine: https://www.facebook.com/events/327211251652912/.

Фото: Микола Козак, розкопки у місті Полонне


Головна сторінка. Спілка археологів України.

Новини з Чернігівщини

Розкопки роменського городища на Чернігівщині завершила Мезинська археологічна експедиція Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.

Городище Свердловське 1 знаходиться поблизу с. Деснянське Коропського району, на територїі Мезинського національного природного парку. Дослідження пам’ятки здійснює експедиція Чернігівського університету з 2014 р.

Цього року були розкриті залишки споруди роменськогої археологічної культури із рештками печі. За знахідками давньоруської гончарної кераміки у черені печі споруду можна датувати Х століттям. Серед знахідок також фрагменти ліпних горщиків та сковорідок роменськоі культури, пряслиця, проколки та інші побутові речі.

Раніші періоди заселення пам'ятки представлені наконечниками скіфських бронзових стріл, фрагментами ліпної кераміки та грузил юхнівської культури, уламком пальчастої фібули. Майже усі ці предмети вдалось виявити у відвалах старого розкопу 1968 р.

«Городище Свердловське 1 репрезентує важливий та цікавий період в історії Подесення — перехід від племінного до державного устрою, що стався на межі І та ІІ тисячоліть. У результаті систематичних комплексних досліджень пам’ятки, що здійснюються протягом кількох польових сезонів, вдалось отримати нові дані, які дозволяють охарактеризувати матеріальну культуру та біогосподарську діяльність тогочасного населення регіону», — зазначила Олена Черненко, керівниця експедиції та голова Чернігівського осередку САУ.

Розкопки здійснено на виконання «Обласної цільової програми археологічних досліджень» на замовлення Чернігівського обласного історичного музею імені В. В. Тарновського.

Фото: Олена Черненко

Останнє оновлення на Четвер, 20 серпня 2020, 20:11

Човен, що приплив з минулого. Новини з Полісся

На Житомирщині тривають дослідження давнього човна. Човен-добванка проходить етап розчистки, тож наразі обстежено лише загальні риси технології його виготовлення — способом вибивання порожнини у стовбурі дерева.

«Це перша знахідка човна на Житомирщині. Довбанка — дуже архаїчної форми, якою люди послуговувались від часів неоліту до ХІХ століття. На сьогодні це єдиний надійно задокументований човен з території Древлянської землі. Проте говорити про датування нашої знахідки поки що зарано. До якого б часу вона не належала — це унікальна річ для Полісся», зазначає Андрій Петраускас, керівник Житомирської археологічної експедиції ІА НАНУ та голова місцевого осередку САУ.

Цікава й історія виявлення човна. Кілька років тому місцевий житель, Володимир Іванович Дворецький, випадково надибав несподівану знахідку, обстежуючи колоди мореного дубу на березі Уборті. Володимир Іванович — бортник, який до сьогодні практикує традиційний промисел в його архаїчному вигляді, а також працює пасічником. Секрети бортництва він опанував у родинному колі, від свого батька, а нині традицію продовжує і його син — Іван Володимирович, якій презентував знахідку фахівцям Житомирської археологічної експедиції. Ось так носії традиційного ремесла та стародавній артефакт зустрілись на березі сучасної Уборті.

Останнє оновлення на Неділя, 02 серпня 2020, 13:59

Археологічне відкриття у Луцьку

Археологічні дослідження. Ліворуч знизу — початок замурованої галереї від підземель Башти до Переправи міста

У Луцьку продовжуються археологічні дослідження віднайдених підземель Башти Чарторийських та Колегіуму єзуїтів.

Башта князів Чарторийських — єдина збережена башта Окольного замку Луцька

Це найбільше за часів Незалежності відкриття невідомих підземель оборонно-культового комплексу середньовічного Луцька зазначає Віктор Баюк, заступник директора Луцького заповідника, керівник Волинської археологічної експедиції ІА НАН України, науковий співробітник Охоронної археологічної служби України та голова Волинського відділення САУ.

Віктор Баюк під час досліджень Башти

Наразі, завершуючи розчистку підземель Башти (рубіж ХІV—ХV ст.), дослідники вийшли до засипаних та закладених аркових галерей, котрі поєднують нововідкриті споруди Башти із так само невідомими донині підземними спорудами Колегіуму єзуїтів (середина ХVІІ ст.). Ще більш вражаючим є відкриття замурованої вузької галереї з підземель Башти у напрямку Домініканського монастиря (середина ХVІІІ ст.) та берегу Стиру, до місця нещодавно локалізованої та попередньо дослідженої давньої переправи міста. Рухомий матеріал із заповнення підземель представляє все різноманіття пізньосередньовічного побуту: кераміка, скло, метали, різноманітні керамічні та цегляні декори та багато іншого. За кілька днів роботи у підземеллях Башти буде завершено, далі робота буде зосереджена на дослідженні віднайдених підземних споруд єзуїтського колегіуму та невідомої галереї оборонного призначення.

Засипаний перехід від підземель Башти до підземель Кляштору єзуїтів

Команду дослідників складають Охоронна археологічна служба України, Адміністрація Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки та Спілка археологів України. Роботи проводяться у складі проекту «Ревіталізація пам’яток історико-культурної спадщини Луцька та Любліна» по Програмі транскордонного співробітництва Польща—Білорусь—Україна 2014—2020 «CBC Programme Poland—Belarus—Ukraine».

Керамічні декори каміну із заповнення підземель Башти;
Фрагмент англійського фаянсу із заповнення підземель Башти

Оформлення рисунків

Основні параметри періодичних / продовжуваних видань Інституту археології НАН України.

Назва / сайт, приклади * Полоса
набору, мм **
Тип верстки *** Кількість
колонок
Рекомендовані
розміри
ширини, мм
Шрифт ****
Археологічні дослідження в Україні 165 × 247 Відкрита 2 80, 165 Book Antiqua
Археологія і давня історія України 165 × 247 Переважно закрита 2 80, 165 Century Schoolbook
Археологія 162 × 252 Закрита 2 78, 162 Newton
Історична антропологія та біоархеологія України, 2014, І
167 × 247 Закрита 2 81, 167 Times New Roman
In Sclavenia terra 162 × 217 Відкрита 1 до 167 Book Antiqua
Oium 166 × 246 Відкрита 2 до 166 Calibri

* Варто орієнтуватись на найновіші випуски.

** Фактично — максимальний розмір розташування рисунків. Розмір рисунка залежить від двох обставин:
1) типу верстки (змінна складова);
2) підрисункового підпису (постійна складова).
Розташування підрисункового підпису забирає від висоти рисунка кілька міліметрів:
- 3 мм — відстань від підпису до рисунка +
- 3 мм × на кількість рядків підрисункового підпису.

*** Відкрита верстка — без використання рамок для рисунків; закрита — з використанням.
Увага! Авторові в жодному з випадків не треба ставити рамки. Це — справа верстальщика.

Для обох випадків є загальні винятки.
- «Викадрувані» зображення. До них належать видові фото (не фото матеріалу), частини карт (виняток — карта із чітко вираженим кордоном, поза межами якого нічого не зображено). Ці зображення будуть в рамках, в обох типах верстки.
- Діаграми. Оскільки діаграми фактично вже містять обмежувальну рамку, ці зображення будуть без рамок, в обох типах верстки.

Від типу верстки залежить розмір рисунка (див. полосу набору).
- При відркитому типі розмір може бути максимальним, без полів.
- При закритому типі від максимального розміру слід віднімати поля — принаймні по 5 мм з кожного боку.
Щоб орієнтуватись у фізичних розмірах файлу, слід працювати з увімкненими «лінійками». Для фотошопу, щоб з'явились лінійки, треба натиснути «ctrl» + «r»; її також можна знайти через «View» (Вигляд / Вид).

Параметри файлу.
- Режим, колір, розподільна здатність:
-- штрихові рисунки (винятково чорний колір на білому тлі) — Bitmap, 600 dpi;
-- тонові рисунки (відтінки сірого і повнокольорові зображення) — 8 Bits/Channel, 300 dpi:
--- сірий — Grayscale;
--- кольоровий:
---- RGB — якщо рисунок буде кольоровим лише у *.pdf (а не на папері);
---- CMYK — якщо передбачено кольоровий друк.
Увага. Не слід зловживати використанням кольору там, де він не має змістового навантаження.
- Формат *.tiff.
- Зжимання (Compression) LZW.
Тип зжимання вибирають у діалоговому вікні «TIFF Option». Воно з'являється на стадії першого збереження нового файлу. Якщо Ви працювали зі старим файлом, треба вибрати опцію «Зберегти як», зберегти файл знову, у результаті чого діалогове вікно «TIFF Option» знову з'явиться.
Якщо файл створено у Photoshop, краще надати його у пошаровому («несклеєному») варіанті.
Якщо Ви працювали в інших програмах, слід надати і початкові файли, і результати у форматі *.tiff.

**** Написи на рисунок наносять в останню чергу, по завершенні компонування й масштабування.
Параметри шрифта.
- Кегль 9.

Останнє оновлення на Понеділок, 17 серпня 2020, 14:13

Русизми-бюрократизми

Неправильно Правильно Примітки
(великий)
більш (великий)
найбільш (великий)
(великий)
більший
найбільший
висотою (1 м)
довжиною (1 м)
шириною (1 м)
(1 м) заввишки
(1 м) завдовжки
(1 м) завширшки
віднести
(Матеріал слід) віднести (до ... культури)
зарахувати
(Матеріал слід) зарахувати (до ... культури)
Віднести — перемістити у просторі

Даний (об'єкт) Цей, той, вказаний, описаний, згаданий (об'єкт) [тощо]
датується
(матеріал) датується

датовано
(матеріал) датовано, можна датувати
[найгірше з допустимого] може бути продатований
Матеріал неживий, датуватися (самотійно вказати
дату народження) він неспроможний. Замість нього,
щоразу це вчиняє певний конкретний дослідник
зустрічаються
(рештки) зустрічаються (нечасто)
трапляються
(рештки) трапляються (рідко)
Зустрічатися — бачитися

на предмет (визначень) для (визначень)
На протязі (року) Упродовж, протягом (року) "На сквозняке года"
Напрям (руху) Напрямок (руху) Напрям — сфера діяльності, "шлях" розвитку
Напрямок (досліджень) Напрям (досліджень) Напрямок — винятково просторове поняття
Співставлення Зіставлення "На половину відношення"
так як оскільки
являється
(Предмет) являється (ножем)
є
(Предмет) є (ножем)
Абсолютна калька з російської

являє собою
(Предмет) являє собою (ніж)
є
(Предмет) є (ножем)
Абсолютна калька з російської

Останнє оновлення на Понеділок, 17 серпня 2020, 23:51

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Головна