Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Проєкти

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 10. Івахниківський скарб, кінець VIІІ — початок ІХ ст.

Скарб знайдено під час оранки у 1905 році, поблизу с. Івахники Полтавської губернії (сучасне с. Яхники, Миргородський р-н, Полтавська обл., Україна). Він складався зі срібних та бронзових прикрас, а також великої кількості скляних намистин. До складу скарбу входить набір жіночих прикрас, що характерний для сіверянського племінного союзу. Це шість шийних гривень з круглих кручених срібних дротів, що мають замки на кінцях, дві срібні орнаментовані пластинчасті фібули-застібки ромбоподібної форми, два срібних персня салтівського типу, дві мідні трапецієподібні підвіски, чотири мідні бубонці, та майже 1000 скляних синіх, зелених, жовтих намистин різної форми.

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 9. Незавершена реституція

У взаємовідносинах між Україною та Росією відомо не надто багато прикладів результативної реституції. До цього часу наймасштабнішою за об’ємом залишається передача культурних цінностей з музеїв РСФРР до України, що відбулася 1932 року за результатами роботи та рішенням Паритетної комісії. Серед інших колекцій, в Україну з Державного Ермітажу передали деякі матеріали шести скіфських курганів, розкопаних у дореволюційний час, а саме — Литої Могили (Мельгуновський скарб; див. детальніше: http://vgosau.kiev.ua/novyny/proekty/1289-vypusk-3), Олександрополя, Шульгівки, Чмиревої Могили, Іллінецького та Першого Мордвинівського курганів. Але 31 січня 1932 р. українським представникам повністю повернули матеріали лише трьох курганів. Ще з трьох курганів — Олександрополя, Литої та Чмиревої могил — частина предметів, звісно ж найвидовищніших, була “тимчасово” залишена в Ермітажі для виготовлення гальванокопій.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 8. Радянська влада і грабунок культурної спадщини Кочубеїв у Диканьці

Селище Диканька (тепер Полтавський район Полтавської області) відоме чи не на весь світ завдяки твору Миколи Гоголя. Окрасою Диканьки був маєток знаного та заможного козацько-дворянського роду Кочубеїв. Від кінця XVII століття цей маєток був місцем акумулювання різноманітних історико-культурних цінностей меморіального та мистецького характеру. У XІХ столітті колекції збагатилися і археологічними знахідками, оскільки власники активно долучилися до збирання та дослідження пам’яток давніх епох. Як свідчив у спогадах директор Полтавського музею Валентин Ніколаєв, котрий бачив приголомшуючі артефакти, що залишилися після від’їзду власників за кордон 1918 року, «приміщення палацу було буквально набите в окремих кімнатах картинами, старовинною бронзою, килимами, гобеленами, цінним фаянсом, фарфором і склом, старовинною зброєю і т. д. Величезну цінність мала прекрасна бібліотека…».


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 7. Вітова могила

У 1888 році український археолог Іван Зарецький дослідив курган Вітова могила, неподалік Опішні, в долині р. Мерла, де виявив багате воїнське поховання рубежу VI—V ст. до н. е. Земляний насип цієї поховальної споруди вирізнявся розмірами на тлі інших курганів в околиці. Поховання супроводжувалося значною кількістю інвентарю, що вказувало на високий соціальний статус похованого.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 6. Кам’яне мереживо. Вкрадене з Солхату

Історія грабунку кримських пам’яток Ермітажем сягає майже двохсот років: на території півострова працювала безліч археологічних експедицій з Санкт-Петербургу. Одна з найстаріших, що діє й тепер, — Старокримська археологічна експедиція державного Ермітажу. Тож не дивно що більшість знахідок, які походять із Солхату (середньовічне місто XIII—XV ст., що було столицею Кримського Юрту, тепер має назву Старий Крим), вивезені з Криму до Росії за сприяння імперських науковців.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 5. Справа «скіфського золота» в Амстердамі

Колекція експонатів з «виставки скіфського золота» перебуває в заручниках судової тяганини вже понад 8 років. На відміну від інших історій, про які розповідає кампанія «Археологічна спадщина, вкрадена Росією», ці артефакти поки що не вкрадено. Вони зберігаються у сховищі музею Алларда Пірсона в столиці Нідерландів, доки росія намагається привласнити їх через суд.

Виставку із офіційною назвою «Крим: золото й таємниці Чорного моря» спершу відкрили в Бонні 2013-го, наступного року вона переїхала в Амстердам до музею Алларда Пірсона. Там проєкт тривав з 7 лютого по 31 серпня 2014 року. Неформальну назву — «виставка скіфського золота» — ЗМІ підхопили у 2014-му, хоч насправді не всі предмети — скіфські, й не всі — золоті. До проєкту долучилися 5 інституцій: Національний музей історії України та чотири кримських музеї.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 4

«Кропив’янський» («Полтавський») ритон, напевне чи не перша знахідка, що була віднайдена в Україні та потрапила до російського музею. В колишньому Імператорському, а зараз Державному Ермітажі, в Росії зберігається срібний, з позолотою ритон — посудина для споживання напоїв (чи, можливо, ритуальних узливань), у формі вигнутого рогу, який завершується зображенням передньої частини коня. Знахідку, разом з іншими речами, виявили 1746 р. в межах Кропив’янської сотні Переяславського полку. Відповідно до офіційних документів, її знайшли пастухи в піску, однак є і версія, що ритон походить з поховання у кургані, з якого добували селітру.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 3. Лита Могила: перші розкопки — перший грабунок

Вже понад 300 років ординська Московія прагне притулитися до європейської цивілізації. Вкравши разом з назвою історію Русі, хижий сусід й досі прихоплює наше культурне коріння, наповнює свої музеї археологічною спадщиною України. Власне такі яскраві старожитності, які є в нашій землі, на «болотах» відсутні. Час не змінює звички країни-загарбника. Прикладом тому є чергові нещодавні крадіжки — пограбовані росіянами колекції Мелітопольського, Маріупольського, Херсонського та інших музеїв…

А почалась ця ганебна практика ще у XVIII сторіччі з розкопок Литої Могили, що її чужинці нарекли Мельгуновським курганом. Це один з найвідоміших курганів. Його дослідження не лише поклало початок цілеспрямованим археологічним розкопкам на теренах Російської імперії, а й заклало підмурок вивчення старожитностей скіфів.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 2

Привласнення Росією артефактів давньої української історії починається одночасно з першими системними розкопками в степах України — вже від другої половини XVIII ст. Однією з перших таких пам’яток став Мельгунівський курган (Лита могила).

З утворенням 1859 року в Петербурзі державної установи — Імператорської археологічної комісії (ІАК), — проведення польових досліджень (розвідок й розкопок) з метою, передовсім, збагачення колекцій старожитностей імперської метрополії набуло офіційного характеру.


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 1

Культурна спадщина, зокрема й об’єкти матеріальної культури різних часів, відіграє фундаментальну й визначальну роль у формуванні національної ідентичності, збереженні традицій та цінностей. Питання привласнення, вивезення, викрадення, знищення українських культурних цінностей (зокрема археологічних знахідок) представниками Росії актуалізовано від початку повномасштабного вторгнення і пограбуванням низки українських музеїв (зокрема Мелітопольського). До цієї теми активно зверталися ЗМІ, реагували користувачі соцмереж тощо. Однак, звертаючи увагу на такі випадки, суспільство, здебільшого, не усвідомлює, що ці "пограбування" не окремі прикрі ситуації, а наслідки і результати системної багаторічної імперської політики Росії, спрямованої на привласнення українських культурних цінностей, переписування, а почасти й "вигадування" Росією зручної для неї історії України.

Тому протидія Росії на цьому напрямку гібридної війни є не менш важливою, ніж на реальному фронті. Дієвий спосіб такої протидії країні-терористу — реалізація інформаційно-просвітніх кампаній, а також імплементація інших елементів неформальної культурної освіти.

ВГО "Спілка археологів України" розпочинає проєкт "Археологічна спадщина, вкрадена Росією" —  інформаційно-просвітницьку кампанію про "вкрадене", "знищене", "привласнене", "поцуплене", "переписане" російською імперією.

Ми привертатимемо суспільну увагу до питань системного вивезення українських історичних цінностей в Росію, висвітлюючи багатовікові імперські стратегії привласнення й плюндрування національних культур, розповідатимемо про «поцуплені» археологічні артефакти, "вкрадені" ідеї, "знищених" інтелектуалів тощо.

У кожному випуску – окрема історія: про виявлення археологічних знахідок, “механізм привласнення” Росією в дії, викрадення думок й результатів археологічних досліджень, викривлення історії, "викреслювання" людських доль тощо.

Команда проєкту "Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія"
26.10.2022

Основна сторінка проєкту


Археологічна школа для реабілітації ветеранів

Спілка археологів України, Історико-культурний заповідник "Більськ", Громадська організація "Ветеранське об'єднання сприяння обороноздатності України" представляють проєкт "Археологічна школа для реабілітації ветеранів". Тут ветерани-археологи діляться зі «своїми» усім найціннішим: археологічна романтика польових робіт, прямий контакт з джерелами історії, постійне очікування відкриттів і наближення до тисячолітньої давнини, поряд з якою ми всі тимчасові.



План дій з імплементації стратегії ВГО «САУ» на 2021—2022 рр.

Напрацювання Стратегії і Плану дій з імплементації стратегії ВГО «САУ» на 2021—2022 рр. стало нашою важливою спільною справою минулого року. У Стратегії чітко зафіксовано хто ми, заради чого працюємо і які напрями діяльності для нас пріоритетні на найближчий час. План діяльності на наступні два роки розгортає Стратегію у конкретні дії, і на рівні Києва, і на рівні регіонів. Над планом працювали три окремі групи, відповідно до трьох цілей Стратегії. У ньому представлено чіткі цілі та завдання і відповідальні особи за їх виконання.

Ознайомитись (формат *.pdf)


Знахідка Олени. Художній фільм на замовлення САУ. 6 серія

Фінальна серія. Фінальне рішення. «Дає нам відчуття причетності до чогось важливого», — як каже голос за кадром.

А ще відчуття гармонії. У спогляданні Наукових фондів Інституту археології НАН України. У тембрі голосу, що супроводжує кадри життя середньостатистичного містечка. У мелодії, що ідеально озвучує гармонію з собою, чи раніше б казали — зі своєю совістю.


Знахідка Олени. Художній фільм на замовлення САУ. 5 серія

Серія 5 «Громада» стосується кожного з нас. І питання не лише в знайомих обличчях, а й в самоорганізації, демократії та важливості донесення інформації на місцях.


Знахідка Олени. Художній фільм на замовлення САУ. 4 серія

В 4 серії під назвою «Археологи» — нарешті про розкопки. Якщо в когось залишалися питання про те, як проводять розвідки з шурфуванням, або хтось давно не бачив нічого, крім своїх розкопок — тут усе доступно й наочно.


Знахідка Олени. Художній фільм на замовлення САУ. 3 серія

Сьогодні в нас екватор тижня археологічного кіно.

Презентуємо третю серію "Фібула", в якій усі дізнаються, що відбувається в Інституті археології.


Знахідка Олени. Художній фільм на замовлення САУ. 2 серія

Це стане ваше улюблене відео про Київ. Ну й, звичайно, про Інститут археології НАН України в ньому.


Знахідка Олени. Художній фільм на замовлення САУ. 1 серія

Прем'єра!

Перший художній фільм від професійних археологів уже в необмеженому доступі!


Знахідка Олени. Тизер археологічного художнього міні-серіалу

Вийшов тизер першого художнього міні-серіалу, створеного професійними археологами.


Посібник-пам'ятку «Археологічні пам'ятки і війна» презентовано на Донеччині й Луганщині

Упорядник посібника, Сергій Теліженко, за короткий час від 18 до 23 грудня встиг побувати у багатьох містах і містечках. Ми сформували невеличкий фотозвіт та дякуємо всім інституціям, які посприяли проведенню презентацій:
Краматорськ, Донецький обласний краєзнавчий музей;
Попасна, Попаснянський районний краєзнавчий музей імені Семена Іофе Лисичанськ, загальноосвітня школа № 14;
Сєвєродонецьк, Кризовий медіа центр "Сіверський Донець";
Новоайдар, Новоайдарська районна бібліотека;
Старобільськ, Луганський обласний краєзнавчий музей;
Станиця Луганська, Станично Луганський краєзнавчий музей.


Сторінка 1 з 2

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Новини Проєкти