Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Наші новини

САУ на семінарі про збереження культурної спадщини на Полтавщині

17 травня 2023 року, за ініціативи відділу освіти, культури, молоді та спорту Полтавської районної військової адміністрації було проведено семінар «Збереження культурної спадщини на території Полтавського району». На заході були присутні представники територіальних громад Полтавського району. На семінарі представлено доповіді Олесі Старолат, начальника відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА, Юрія Пуголовка, старшого наукового співробітника «Охоронної археологічної служби України», заступника голови Правління ВГО Спілка археологів України та представників Терешківської й Котелевської територіальних громад.

Останнє оновлення на Середа, 17 травня 2023, 22:52 Детальніше...

Іван Гаврилович Шовкопляс

8 квітня 1921 р. народився відомий археолог Іван Гаврилович Шовкопляс. Досліджені ним верхньопалеолітичні стоянки — Мезин, Добраничівка, Радомишль, Фастівська — увійшли до археологічної скарбниці України. Здобуті ним при розкопках матеріали стали сюжетами для численних наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних науковців. Виконані спільно з І. Г. Підоплічком реконструкції будівель із кісток мамонта стали окрасою експозиції Національного науково-природничого музею і родзинкою зарубіжних виставок. Організований ним Археологічний музей Інституту археології свого часу був єдиним подібним закладом та своєрідною сенсацією на теренах екс-СРСР.

Останнє оновлення на Понеділок, 10 квітня 2023, 11:43 Детальніше...

В Путивлі — на вулиці Олега Сухобокова

Віднині у Путивлі є вулиця Олега Сухобокова (1937—2008) — видатного українського археолога-славіста, доктора історичних наук, дослідника історії цього літописного міста.

Останнє оновлення на Понеділок, 27 березня 2023, 20:30 Детальніше...

Кам’яна доба України, 2023, вип. 22

Нещодавно вийшов друком черговий, 22-й, випуск «Кам’яної доби України», який є періодичним виданням відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України. Він присвячений 80-річному ювілею старшого наукового співробітника відділу, доктора історичних наук Олександри Кротової, спеціалісту з верхнього палеоліту степів Східної Європи.

Основні факти біографії та дані про наукові здобутки ювілярки викладено у статті Н. Михайлової. У ній до результатів півстолітньої наукової діяльності О. Кротової віднесено такі надбання як: низка відкритих та досліджених верхньопалеолітичних пам’яток Південного Сходу України, її внесок у систематизацію та узагальнення археологічних матеріалів доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я, розробку їх культурно-хронологічної періодизації та створення моделей адаптації груп мисливців до змін природного середовища в регіоні за доби верхнього палеоліту.

Останнє оновлення на Понеділок, 27 березня 2023, 20:18 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

«Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія».
Настав час підбивати підсумки.

Тому, ми організували зустріч з командою проєкту, представництвом від Гете-інституту, дирекцією Музею Ханенків, музейниками та захисниками культурної спадщини.

Локація заходу не випадкова — Музей Ханенків, стіни якого вже вкотре змушені пустувати, а детективні історії повернення художніх цінностей якого, водночас захоплюють і надихають.

Останнє оновлення на Неділя, 05 лютого 2023, 21:53 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 22. Михайлівський Золотоверхий собор: вкрадене, понівечене, привласнене

Михайлівський собор у Києві збудовано на честь Архистратига Михаїла у 1108—1113 роках за часів правління князя Святополка Ізяславича. Первинно це був шестистовпний тринавний хрестокупольний храм із золотим куполом, за що отримав назву Золотоверхий. Стіни собору прикрашали золочені мозаїки і фрески. Тут зберігали мощі святої великомучениці Варвари, привезені 1108 року до Києва дружиною князя Святополка Ізяславича, дочкою візантійського імператора Олексія І Комніна Варварою. Святополк збудував Михайлівський собор в ім’я свого хрестильного патрона. Одночасно Архистратиг Михаїл був покровителем святого воїнства, тож можливо, будівництво храму також пов’язане із перемогою князя над половцями.

Останнє оновлення на П'ятниця, 10 лютого 2023, 14:30 Детальніше...

2023 — це наш рік!

Для тих хто, ще не встиг розібрати ялинку, ми приготували календар на 2023 рік: «Я з України, поверніть мене додому».

Останнє оновлення на Субота, 28 січня 2023, 10:24 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 21. “Стою я, відваги пам’ятник…”:
“евакуйована” стела з Херсонського краєзнавчого музею

У жовтні 2022 року російська окупаційна влада оголосила про “евакуацію” Херсонського обласного краєзнавчого музею. Росіяни розграбували археологічну й історичну експозиції, викравши різночасові археологічні знахідки, колекцію нумізматики, історичну зброю. І хоч більша частина археологічної колекції музею, яка містилася у фондосховищі, збереглася, деякі знакові і впізнаванні предмети звідти зникли.

Останнє оновлення на П'ятниця, 10 лютого 2023, 13:12 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 20. Чоловічок із Чорної могили

Славетну Чорну могилу, насип якої до сьогодні височіє у Чернігові, можна без перебільшення назвати найвизначнішим з розкопаних давньоруських курганів. Цей курган чи не єдиний, який можна класифікувати як князівський. Датовано комплекс широко — другою половиною Х ст., — і належить до часу, який дав нам найяскравіші комплекси періоду ранньої Русі (див. випуск 19).

Останнє оновлення на П'ятниця, 10 лютого 2023, 09:40 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 19. Чорна могила

Історія ранньої Русі — її зародження, вибір Середнього Подніпров’я географічним центром, а Києва столицею, утвердження князівської династії, становлення Київської Русі як держави — один із наріжних етапів української історії, який привертає значну увагу навіть людей фахово далеких від цього. Але чи можемо ми показати бодай одну могилу когось із перших князів?

Останнє оновлення на Четвер, 09 лютого 2023, 21:07 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 18. Інженерні дива, або як Ермітаж гончарний водовід з Солхата вивіз

Масове вивезення археологічних знахідок з кримських пам’яток, яке розпочав Державний Ермітаж ще у ХІХ столітті, було й є частиною колоніальної політики, спрямованої на вилучення матеріальної складової минулого з контексту його побутування. Здавалося б, перепоною цьому грабунку мало стати набуття Україною незалежності 1991 року і розділення музейних фондів та академічних інституцій. Але “Геть від Москви!” не стало гаслом молодої української археології, залежність якої від імперських “академічних центрів” формувалась протягом майже двох століть.

Останнє оновлення на Четвер, 09 лютого 2023, 11:26 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 17. Сасанідське срібло з Луганщини

Історія виявлення та подальшої долі двох срібних сасанідських посудин з території сучасної Луганщини дуже стисла і не містить жодних важливих деталей. Відомо лише, що врешті решт знахідки опинилися у Державному Ермітажі.

Сенмурв і «дерево життя». У 1823 році поблизу с. Павлівки Старобільського повіту Слобідсько-Української губернії (тепер — с. Павлівка Старобільського району Луганської області) під час оранки невеликого кургану місцеві селяни «випадково» знайшли комплекс речей: срібний з позолотою глек для вина із зображенням міфічного божества Сенмурва, дві срібні чаші та дерев’яне сідло.

Останнє оновлення на Четвер, 09 лютого 2023, 00:17 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 16. Гетьманські гармати в полоні російських музеїв

За століття колоніальної залежності українських земель від Москви, росіяни вивезли до метрополії безліч історико-культурних цінностей. Якщо поява археологічних знахідок у російських музеях зумовлена курганною лихоманкою та пошуком золотих скарбів, то речі мистецької цінності, здебільшого, росіяни привласнили наприкінці гетьманування Івана Мазепи (початок 18 ст.) через планомірний варварський грабунок українських міст.

Останнє оновлення на Середа, 08 лютого 2023, 13:40 Детальніше...

Про внески й нову картку

Шановні колеги,
рахунок ВГО САУ і номер картки оновлено. Надсилайте, будь ласка свої внески на картку Приват 4246 0010 6613 5355.
З повагою, правління


Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 15. Скарб монет ХІ—ХІІІ ст. із Хотина

У 1889 році на території м. Хотин (тоді повітовий центр Бессарабської губернії) під час обробітку орендованої землі міщанин Архип Озарчук знайшов великий скарб срібних монет. За посередництва Російської імператорської академії наук і бессарабського віце-губернатора скарб передали до Ермітажу, де помилково назвали «Аккерманським». Хранитель Мюнцкабінету імперського музею відразу оцінив рідкісну знахідку як перший відомий йому скарб брактеатів. Від ХІХ ст. звичною практикою для Ермітажу був продаж музейних предметів, зокрема й вилучених з регіонів знахідок, за кордон. Тож екземпляри монет кращої збереженості з Хотинського скарбу росіяни продали німцям — в зібрання Берлінського мюнцкабінету та Нижньосаксонського крайового музею в Ганновері.

Загалом до складу скарбу входило від 1000 до 1600 монет. Понад 900 цілих і фрагментованих екземплярів і зараз знаходяться у зібранні Ермітажу.

Попри офіційні звернення до керівництва Ермітажу, росіяни систематично відмовляли українським науковцям бодай ознайомитися з цією колекцією середньовічних монет із Хотина.

Останнє оновлення на Вівторок, 07 лютого 2023, 20:32 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 14. Викрадена історія “чорних клобуків”

Поросся — це лісостепова частина Київщини. Діброви та байрачні ліси тут поєднуються із степовими ділянками. Найбільші з таких “внутрішніх” степків — Перепетівське поле (Білоцерківський степок) та Кагарлицький степок. За князівських часів сюди з Великого степу потрапляють різні племена кочівників, яких київські літописці називали “чорні клобуки” або ж “свої погані”. Останнє підкреслювало, що в більшості ці кочівники залишалися язичниками. Окремі роди кочівників жили поряд з осілим населенням — “поршанами”. Обов’язком “чорних клобуків” Поросся, як і їхніх родичів з лівобережжя було насамперед боронити південні підступи до княжого Києва від частих набігів степовиків-половців. Про перебування “чорних клобуків” на Південній Київщині, у ХІ—ХІІІ ст. свідчать не лише письмові звістки літописів князівського часу, а й численні кургани, розкидані між річками Рось та Стугна.

Останнє оновлення на Вівторок, 07 лютого 2023, 12:00 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 13. Вкрадені прикраси — золоті сережки VI ст. до н. е. з Ольвійського некрополя

Систематичні розкопки на території Ольвії (Миколаївська область, Україна) та її некрополя проводились від 1901 року під керівництвом археолога Бориса Фармаковського, який за цей час лише на некрополі міста відкрив близько тисячі різночасових поховань.

Останнє оновлення на Понеділок, 06 лютого 2023, 22:39 Детальніше...

Молода незалежна Україна археологічна

Шановні колеги,
любі друзі, небайдужі поціновувачі археології та історії України
Всеукраїнська громадська організація «Спілка археологів України» та Інститут археології НАН України запрошує вас на презентацію спільного видання — науково-популярної книги «Археологія України за роки Незалежності» за редакцією Я. П. Гершковича й Д. С. Гречка (Київ: ІА НАН України, 2022, 448 с.).

Презентацію заплановано провести за підтримки й партнерства Музею історії Києва 19 січня о 16 годині в конференц-залі Музею історії Києва за адресою вул. Богдана Хмельницького, 7.

Останнє оновлення на Понеділок, 06 лютого 2023, 11:11 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 12. Михалківські скарби, VIII—VII ст. до н. е.

Зберігаються в Росії, найімовірніше, у Москві.

У 1878 та 1897 роках біля с. Михалків Борщівського повіту на Тернопільщині виявили два золоті скарби загальною вагою понад 7 кг. Михалківські скарби стали перлиною археологічної колекції Музею Дідушицьких у Львові. До їхньої купівлі спричинився багаторічний кустош музею Владислав Зонтак, при сприянні голови повітової ради Борщова Мечислав Дунін-Борковського, перший скарб «менш-більш в цілості потрапив до музею Дідушицьких у Львові».

Останнє оновлення на Понеділок, 06 лютого 2023, 21:02 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 11. Скарби кургану Солоха — крадіжка з «Причорномор’я»

Одним із найвідоміших царських скіфських курганів України є Солоха (розташований у Запорізькій області). Цей курган мав грандіозний насип заввишки 18 м та діаметром 110 м. Саме тут знайдено унікальні зразки греко-скіфської торевтики кінця V — початку IV ст. до н. е. (торевтика — мистецтво рельєфної обробки художніх виробів з металу).

Однак сьогодні ви не побачите ці речі в українських музеях, бо вони прикрашають колекції Державного Ермітажу.

Останнє оновлення на Вівторок, 07 лютого 2023, 20:40 Детальніше...

Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія

Випуск 10. Івахниківський скарб, кінець VIІІ — початок ІХ ст.

Скарб знайдено під час оранки у 1905 році, поблизу с. Івахники Полтавської губернії (сучасне с. Яхники, Миргородський р-н, Полтавська обл., Україна). Він складався зі срібних та бронзових прикрас, а також великої кількості скляних намистин. До складу скарбу входить набір жіночих прикрас, що характерний для сіверянського племінного союзу. Це шість шийних гривень з круглих кручених срібних дротів, що мають замки на кінцях, дві срібні орнаментовані пластинчасті фібули-застібки ромбоподібної форми, два срібних персня салтівського типу, дві мідні трапецієподібні підвіски, чотири мідні бубонці, та майже 1000 скляних синіх, зелених, жовтих намистин різної форми.

Останнє оновлення на Субота, 07 січня 2023, 23:07 Детальніше...

Сторінка 1 з 31

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше
Ви знаходитесь тут: Новини