Про життя і загибель древлянського городища в Олевську — у відео Антона Корвіна-Піотровського.

Голові Запорізької обласної державної адміністрації
Старуху Олександру Васильовичу

Голові Запорізької обласної ради
Жук Олені Юріївні

Як нам стало відомо, на даний час групою депутатів Запорізької обласної ради та директором Запорізького краєзнавчого музею поставлене питання про припинення існування Комунального закладу «Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини» Запорізької обласної ради (далі Центр). Центр був створений у 2009 р. на базі Інспекції охорони пам’яток історії та культури. Діяльність Центра спрямована на реалізацію основних пам’яткоохоронних заходів — виявлення, облік, дослідження, моніторинг, популяризація об’єктів культурної спадщини.

У відповідь на звернення біолога та популяризатора науки Олексія Болдирєва, — https://www.facebook.com/oleksiy.boldyriev/posts/10165269848480355 — опубліковане на його особистій фейсбук сторінці, вважаємо за необхідне повідомити таке.

У вільному доступі збірник статей і дискусій щодо археологічних досліджень поховань «Танатологія». Це свіжий номер електронного часопису "Місто: історія, культура суспільство".

BBC News Україна опублікували пізнавальне інтерв’ю з Сергієм Нємцевим, керівником археологічної експедиції Херсонського державного університету, членом херсонського відділення САУ (https://www.bbc.com/ukrainian/features-56040400).

Фінальна серія. Фінальне рішення. «Дає нам відчуття причетності до чогось важливого», — як каже голос за кадром.

А ще відчуття гармонії. У спогляданні Наукових фондів Інституту археології НАН України. У тембрі голосу, що супроводжує кадри життя середньостатистичного містечка. У мелодії, що ідеально озвучує гармонію з собою, чи раніше б казали — зі своєю совістю.

Серія 5 «Громада» стосується кожного з нас. І питання не лише в знайомих обличчях, а й в самоорганізації, демократії та важливості донесення інформації на місцях.

В 4 серії під назвою «Археологи» — нарешті про розкопки. Якщо в когось залишалися питання про те, як проводять розвідки з шурфуванням, або хтось давно не бачив нічого, крім своїх розкопок — тут усе доступно й наочно.

Сьогодні в нас екватор тижня археологічного кіно.

Презентуємо третю серію "Фібула", в якій усі дізнаються, що відбувається в Інституті археології.

Це стане ваше улюблене відео про Київ. Ну й, звичайно, про Інститут археології НАН України в ньому.

Прем'єра!

Перший художній фільм від професійних археологів уже в необмеженому доступі!

Ми об’єднуємо наші зусилля з Міністерством культури та інформаційної політики України задля боротьби з руйнуванням археологічних пам’яток. Надійшла розгорнута відповідь Міністерства на звернення САУ. Зроблено і сплановано рішучі кроки в розслідуванні пограбування кургану біля с. Скобелеве у Миколаївській обл.

Антропологічні матеріали та цікаві знахідки, які вдалось врятувати на об’єкті, презентував Олександр Смирнов — старший викладач кафедри історії та археології Миколаївського національного універститету імені В.О. Сухомлинського та голова Миколаївського підрозділу САУ.

Після резонансного та безпрецедентного руйнування пам’ятки важкою будівельною технікою просто посеред поля, курган «Юрицина могила» потребує консервації. Цей процес зможе розпочатись лише після завершення слідчих дій управлінням Національної поліції в Миколаївській області. Нині ж на об’єкті працює охорона, а дослідники чекають на гроші для повного наукового дослідження поховального комплексу. За обсягом робіт таке дослідження потребуватиме понад 21 мільйону гривень, яких у бюджеті області немає.

Пропозиції щодо удосконалення правової охорони археологічної спадщини у світлі приєднання нашої держави до Конвенції Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017)" (схвалені засіданням правління ВГО САУ 11.01. 2021 р.)

Внаслідок руйнування археологічних пам’яток у процесі господарського освоєння територій та лихоманки скарбошукацтва, яка охопила значну частину населення, Україна щодня втрачає свою археологічну спадщину, накопичену нашою рідною землею за тисячоліття. Попри загальну латентність цього процесу, в публічний простір дедалі частіше потрапляють повідомлення, які свідчать про величезні масштаби правопорушень, вкрай низький рівень правової та пам’яткоохоронної культури в нашій державі, а також про неефективність існуючого організаційно-правового механізму протидії відповідним протиправним проявам. Згадаємо найбільш кричущі випадки, які привернули увагу не лише фахівців та профільних органів, але й усього суспільства. Так, нещодавно стало відомо про майже повне знищення внаслідок незаконних розкопок скіфського царського кургану Юрицина Могила поблизу села Скобелеве на Миколаївщині. Земляні роботи проводилися понад місяць, використовувався кар’єрний екскаватор і трактор. Ця діяльність, через яку 2500-літня пам’ятка понад 8 м заввишки і 85 м у діаметрі була перетворена на циклопічних розмірів котлован, не була би можливою без потурання, а то й сприяння цим роботам місцевої влади (URL: http://vgosau.kiev.ua/novyny/zvernennya/1129-zvernennya-skobelevo).

Шановні друзі! Ось і минає перший рік короновірусної ери. На превеликий жаль, є втрати. Але треба дивитись вперед. Не знаю, як Ви, а ось я знайшов у дистанційці багато плюсів, в першу чергу те, що була нагода підтягнути багато «хвостів», до яких руки не дотягувались роками. Утім, хай там як, нормальне життя краще. Все минає. Живемо надією.

Днями вийшов друком збірник матеріалів конференції для дітей шкільного віку та студентів перших курсів вищих навчальних закладів «АРХЕОЛОГІУМ».

Вийшов тизер першого художнього міні-серіалу, створеного професійними археологами.

Упорядник посібника, Сергій Теліженко, за короткий час від 18 до 23 грудня встиг побувати у багатьох містах і містечках. Ми сформували невеличкий фотозвіт та дякуємо всім інституціям, які посприяли проведенню презентацій:
Краматорськ, Донецький обласний краєзнавчий музей;
Попасна, Попаснянський районний краєзнавчий музей імені Семена Іофе Лисичанськ, загальноосвітня школа № 14;
Сєвєродонецьк, Кризовий медіа центр "Сіверський Донець";
Новоайдар, Новоайдарська районна бібліотека;
Старобільськ, Луганський обласний краєзнавчий музей;
Станиця Луганська, Станично Луганський краєзнавчий музей.

Шановні дописувачі журналу «Археологічні дослідження в Україні»!

Зруйновані церкви, розграбовані музеї, вщент розбомблені історичні центри… Ніколи знову! Цей асоціативний ряд неначе навмисно зашито між рядків Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, яка і досі слугує фундаментом міжнародного права культурної спадщини. Чи могли творці цього вікопомного документа передбачити, що через якісь 60 із гаком років існуючий міжнародний правопорядок зіткнеться з викликами і загрозами нового світу постправди, де вандали та поруйновувачі називатимуться консерваторами і реставраторами, позиціонуючи себе як найвірніших ревнителів старовини, які щохвилини готові вирушити в будь-яку точку світу, щоб прийти на допомогу загроженим пам’яткам?

Мабуть, навіть злочини ІДІЛ проти всесвітньої спадщини, які приголомшили здавалось би вже звиклу до всього міжнародну спільноту, попри катастрофічні наслідки, не містили і дещиці того цинізму та паскудства, які притаманні діянням російських окупантів. Кувалди та вибухівка терористів завдають пам’яткам фізичної шкоди. Зразково-показові "реставрації", на додачу до фізичної шкоди, паплюжать саму душу пам’ятки, назавжди проганяючи від неї генія місця.

Тема псевдореставрації як одного з інструментів російської гібридної війни в Сирії та українському Криму стала предметом всебічного обговорення у програмі "Кримський вечір" на Радіо Свобода (проєкт — Крим. Реалії).