Сьогодні, 19 вересня 2022 року на єврейському цвинтарі у Берліні був похований Яків Петрович Гершкович. Народився 21 серпня 1953 року в Києві. Перші кроки в археології зробив ще у шкільні роки — відвідував гурток археології Київського Палацу піонерів. Навчався на історичному факультеті Ташкентського Державного Університету, який закінчив з відзнакою в 1977 році. Того самого року почав працювати на посаді лаборанта в Інституті археології АН УРСР (згодом НАН України). Змінювалися посади (до 1986 р. лаборант, потім молодший та науковий співробітник, з 1999 — старший науковий, із 2017 — провідний), але установа стала місцем його роботи на все життя.
У 1993 році Я. П. Гершкович захистив кандидатську дисертацію «Сабатинівська культура Нижнього Подніпров’я і Північно-Західного Приазов’я», у 2017 році — докторську «Суботівське городище».
Багато часу приділяв польовій роботі, був учасником, згодом і керівником багатьох експедицій. Переважно польова діяльність Якова Петровича була пов’язана зі східними регіонами України.
У 2001, 2008, 2016 був стипендіатом Німецької служби наукового обміну (DAAD), Євразійського відділу Німецького археологічного інституту та Вільного університету, Берлін, ФРН; у 2003—2004 — стипендіатом Програми академічних обмінів iменi Фулбрайта, коледж Веллслі, Бостон, США.
Практично від початку заснування був активним членом ВГО «Спілка археологів України»: очолював Київський осередок, був членом Правління, заступником голови Правління, з 2018 — головою Правління ВГО «САУ»; автором «Кодексу етики професійного археолога». Мав понад 130 публікованих праць, серед яких монографії:
1999. Studien zur spätbronzeitlichen Sabatinovka-Kultur am unteren Dnepr und ander Westküste des Azovschen Meeres. Archäologie in Eurasien, 7. Berlin: Marie Leidorf, 108 S.
2016. Суботовское городище. Киев: Стародавній світ, 507 с.
У березні 2022 року вимушено залишив Київ і разом із дружиною тимчасово виїхав до Німеччини. Помер у Берліні 8 вересня 2022 року.
19.09.2022
