То як насправді має виглядати туристичний маршрут археологічними пам’ятками? Як зробити маршрут не про золото, а про скіфів? У Нікополі цими вихідними відкрили інсталяцію пекторалі до дня міста. Її одразу внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільшу з усіх інсталяцій пекторалей. День міста відзначено, увагу громадськості привернуто, але мета інсталяції — дещо інша. Цей арт-об’єкт організатори бачать як перспективну точку в туристичних маршрутах скіфськими місцями.

Адже саме в Нікопольському районі розташована Товста Могила, де 50 років тому знайдено пектораль. Туристичний маршрут має охопити Нікопольський державний краєзнавчий музей з його скіфським лапідарієм, парк Бориса Мозолевського у м. Покров, місцевий музей і самі кургани. Можливо, в цьому величезний потенціал.

Та як показати туристам, що археологічна знахідка — це не так про сенсацію і не так про успіх, як про добре наукове підґрунтя? Бо лише завдяки тому, що знайдено пектораль внаслідок наукових досліджень (а не пошуків скарбів), вона і весь курган, де її знайдено, є надійним джерелом знань. Лише завдяки тому, що всі інші знахідки перед тим докладно фіксували і вводили в науковий обіг цілі покоління вчених – пектораль показує нам частину нашої історії, а не просто гарно виглядає.

Лише тому, що до музею вона потрапила після археологічних розкопок, а не будь-яким іншим шляхом — цьому джерелу інформації довіряють, нам довіряють. Широке коло захоплених пектораллю цікавиться, що пише про неї ЮНЕСКО. Тоді як біля будь-якої речі, вийнятої з землі скарбошукачем, ніколи не буде висловлювань будь-яких міжнародних організацій. Хіба з вираженням жалю.

Пектораль у новому образі на фото: Благодійний фонд "Нікополь туристичний". Сквер Молодіжний (парк ім. 80-ліття Дніпропетровської обл.) у м. Нікополь.