Археологічні дослідження

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Унікальні свідчення перебування давньої людини досліджуються в околицях сучасного Меджибожа, що на Хмельниччині. Виявлено рештки найдавніших в рівнинній Україні стоянок, вік яких становить не менше 900—1200 тис. років тому.

Польовий міжвідомчий семінар, що відбувся 20—25 травня 2017 р., за участі фахівців нашого інституту, а також Інституту географії НАН України, Українського державного геологорозвідувального інституту та Державного історико-культурного заповідника "Межибіж", проводився на базі Ніжньопалеолітичної експедиції Інституту археології НАН України при підтримці Державного історико-культурного заповідника "Межибіж". Під час роботи семінару були обстежені багатошарові місцезнаходження Меджибіж А та Головчинці-1, вивчалися геологічні та геоморфологічні умови залягання виявлених тут архаїчних кам’яних виробів. Новими дослідженнями підтверджено ранньоплейстоценовий вік відкладів, що містять археологічні рештки.

Зокрема, кам’яні знаряддя на місцезнаходженні Головчинці-1 знайдені у викопних ґрунтах широкинського етапу (та безпосередньо давніших фаціях), які формувалися не менш, ніж 900—1200 тис. років тому. Такий давній вік добре узгоджується і з геоморфологічним положенням Головчинського місцезнаходження, розташованого поблизу зовнішньої межі найдавнішої четвертинної тераси Південного Бугу, де рельєф сформувався безпосередньо раніше — у еоплейстоцені або пізньому пліоцені.

Подібний давній вік ймовірно мають найдавніші верстви із археологічними знахідками на місцезнаходженні Меджибіж А. Ландшафти широкинського етапу характеризувалися поширенням лісів. Давні люди відвідували береги водних потоків, поновлюючи тут запаси кам’яної сировини, виробляючи знаряддя та полюючи на тварин. Відкриті тут кам’яні вироби супроводжуються рештками представників вимерлої фауни ссавців із ознаками розділки та споживання давньою людиною.

Місцезнаходження Меджибіж та Головчинці наразі є найдавнішими пам’ятками нижнього палеоліту України на територіях на схід від Карпат. Археологічні рештки наймолодших епізодів заселення датуються тут близько 400 тис., найдавніших — близько 1,2 млн. років тому. Меджибізькі пам'ятки надають унікальні дані для відтворення палеоекологічних рис минулого та умов першого проникнення давньої людини на Східноєвропейську рівнину. Подальше мультидисциплінарне дослідження нижнього палеоліту в околицях Меджибожа і прилеглих територіях басейнів річок Південний Буг та Дністер є пріоритетним напрямком вітчизняного палеолітознавства.

Джерело: сайт Інституту археології НАН України.

Останнє оновлення на П'ятниця, 02 червня 2017, 08:19

Розкопки античної Тіри та середньовічного Білгорода у 2016 році

У польовому сезоні 2016 р. були продовжені дослідження на території Центрального розкопу Білгород-Тірського городища у північній частині Північно-Західного ділянки. Роботи проводились на площі прирізки 2010 р., а також безпосередньо на схід від неї.

На північному краю, досліджуваної у цьому році ділянки, був виявлений фрагмент житлової забудови середньовічного міста. Це південна частина приміщення золотоординського часу, в якому були відкриті єдина збережена південна стіна і вцілілий фрагмент глинобитної підлоги приміщення. Крім того, було розкопано опалювальну споруду будинку: впущений у підлогу тандир. За рівнем залягання приміщення розташоване нижче Північно-Західного кварталу 3-го будівельного періоду золотоординського міста, датованого 1360-ми рр., тому, мабуть, має бути датоване ранішим часом (від кінця XIII ст. до 1330-х рр.).

Нижче фрагмента золотоординського будинку, а також на південь і на схід від нього у 2016 р. виявлено комплекс приміщень римського часу. Продовжені роботи з дослідження відкритого в попередньому сезоні приміщення, а також зафіксовані нові об’єкти цієї частини забудови Тіри римського часу, які, мабуть, складали єдиний комплекс житлової забудови, та були з’єднані зі згаданим вище приміщенням загальними кладками.

Одним з найяскравіших археологічних об’єктів римського часу, відкритих у 2016 р, є приміщення римського часу з багатим керамічним матеріалом, серед якого переважали фрагменти амфорної тари, червонолакової та кухонної кераміки, скляного посуду. З нього походить п’ять археологічно цілих червонолакових глечики, червонолакові двуручний горщик і тарілка, червоноглиняна ойнохоя та ліпний горщик. Слід відзначити знахідки одного ліпного та трьох червонолакових світильників. Цікава й знахідка археологічно цілої середземноморської амфори типу Kapitän ІІ і посудини, морфологічно близької до амфор Форлімпополі. Крім того, були зафіксовані чотирнадцять кам’яних жорен і уламок мармурової колони з базою. Нумізматичні матеріали представлені дванадцятьма монетами. На більшості знахідок простежено сліди вторинного перебування у вогні. Попередній аналіз археологічного матеріалу з приміщення дозволяє датувати його засип другою половиною ІІ — III ст. н. е.

Розкопки Північно-Західної ділянки у 2016 р показали перспективність дослідження будівельних комплексів Тіри римської епохи.

У дослідженнях брали участь студенти з різних вузів України:
- Львівський національний нніверситет ім. І. Франка;
- Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
- Бердянський державний педагогічний університет.

У роботі експедиції також брали участь волонтери з Одеси, Запоріжжя, Києва; вперше у 2016 р. був волонтер зі США. Вже звичний науковий склад експедиції: Т.Л. Самойлова, П.В. Остапенко, А.В. Старкін, С.П. Смольянінова, Г.С. Богуславський, Д.А. Масюта, Н.Е. Ветчіннікова, провів ряд семінарів і лекцій для студентів і волонтерів з історії та археології регіону, методикам фіксації різних груп матеріалу.

Крім літніх робіт співробітники Білгород-Тірської експедиції проводили дослідження на території фортеці в осінній і навіть зимовий періоди. Роботи велися вздовж північної стіни фортеці і цитаделі, в тій її частині, де проводяться берегоукріплювальні роботи. Тут були виявлені будівельні залишки середньовічного часу, а також споруди, що відносяться до періоду до будівництва цитаделі. У 2017 р. планується подальше дослідження даної частини фортеці та прилеглих територій.

Білгород-Тірська археологічна експедиція запрошує студентів ВНЗ та волонтерів для роботи в сезоні 2017 р., подробиці будуть повідомлені пізніше.

З повагою, П.В. Остапенко


Машина часу, або історія, якої можна торкнутися

Чи задумувалися ви коли-небудь про те, якими були давні люди? Чим займалися, про що думали, як розважались, у яких будинках жили? Було б цікаво дізнатися, правда? А допоможе цьому наука — археологія, яка здатна розповісти, ба більше — показати, якими ж були древні цивілізації. Це своєрідна машина часу, яка повертає у минуле!

Далі — в ексклюзивному матеріалі спеціально для ІА Волинські Новини.


У ХРІННИКАХ ВОЛИНСЬКІ АРХЕОЛОГИ ПРОВОДЯТЬ МАСШТАБНІ РОЗКОПКИ

Всі роки Незалежності України біля Хрінницького водосховища не припиняються археологічні розкопки. По Правобережжю немає такої пам’ятки, яку так довго досліджували б. Цікаві знахідки і донині продовжують дивувати археологів своєю самобутністю та втамовувати професійну цікавість студентів із трьох областей.

Читати далі на "Волинський інформаційний портал"

Останнє оновлення на Неділя, 23 серпня 2015, 23:48

ПЕРЕПОХОВАННЯ РАДЯНСЬКИХ ВОЇНІВ У МОЩЕНІЙ

10 травня 2015 року на військовому меморіалі біля с. Мощена Ковельського району відбулося урочисте перепоховання останків 19 невідомих червоноармійців, що були виявлені під час пошукових робіт та ексгумовані членами пошукового загону «Відродження» ДП «Волинські старожитності». Останки були виявлені ще минулого року у селах Городилець, Миляновичі Турійського району, Гішин Ковельського району, Мовчанів Локачинського району та Кадище Ківерцівського району та тимчасово депоновані,. оскільки керівник пошукового загону — Дорофєєнко Вадим Сергійович та ще декілька пошуковців були відкликані до діючої армії. Пошукові роботи проводилися відповідно до відкритого листа Інституту археології, дозвілу Міністерства культури України, Дозволу на здійснення ексгумації та перепоховання Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, виданих на ім’я Златогорського Олексія.

Перепоховання здійснили у дні Перемоги. Участь у перепохованні взяли голова Ковельської райдержадміністрації Віктор Козак, блогочинний храмів УПЦ м. Ковель протоієрей Володимир Ровінський,  генерал-майор СБУ у відставці, краєзнавець Олександр Булавін, краєзнавець Геннадій Гулько, пошуковці, представники громади села Мощене.

Пошуковий загін «Відродження» ДП «Волинські старожитності» планує і надалі проводити роботи з пошуку та ексгумації визволителів Ковеля. Але наразі його керівник — Вадим Дорофєєнко перебуває у зоні АТО.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

Останнє оновлення на Середа, 13 травня 2015, 14:50

Сторінка 1 з 13

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження