Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Інформаційний банер від Рятівної археологічної служби показує, які давні люди жили на місці майбутньої великої кільцевої дороги навколо Києва. В ньому чітко, коротко — про найголовніше. Усе це вдалося дізнатись завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом дороги (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ—Ковель—Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ—Чоп (М-06). Наприклад, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Стоянки датують часом фінального палеоліту. В той час жили племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.

Наші спілчани діляться отриманими знаннями. Керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Тарас Милян коментує: «Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної — це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії». Директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук переконаний: «Будівництво доріг — це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері. Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997—2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії».

Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва ВКАД. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології. Це й було основною метою археологічних розвідок під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва. Вони стартували більше, ніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили 7 нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку Клавдієво—Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Тепер вдалося виявити ще 8 об’єктів археології.

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Ви знаходитесь тут: Новини Археологічні дослідження Палеолітичні стоянки на місці Великої кільцевої дороги