Вийшло друком видання, присвячене  дослідженню османської кав’ярні у Кам’янці-Подільскому. Цей унікальний комплекс було виявлено у 2016 році на Польському ринку. Ця книга — перший том із запланованого видання. В ньому наведено аналіз керамічних знахідок та опис польових досліджень кав'ярні.

Вітаємо автора, голову Хмельницького підрозділу Спілки, Павла Нечитайла та його колег з цим науковим досягненням!

Випуск 7. Вітова могила

У 1888 році український археолог Іван Зарецький дослідив курган Вітова могила, неподалік Опішні, в долині р. Мерла, де виявив багате воїнське поховання рубежу VI—V ст. до н. е. Земляний насип цієї поховальної споруди вирізнявся розмірами на тлі інших курганів в околиці. Поховання супроводжувалося значною кількістю інвентарю, що вказувало на високий соціальний статус похованого.

Випуск 6. Кам’яне мереживо. Вкрадене з Солхату

Історія грабунку кримських пам’яток Ермітажем сягає майже двохсот років: на території півострова працювала безліч археологічних експедицій з Санкт-Петербургу. Одна з найстаріших, що діє й тепер, — Старокримська археологічна експедиція державного Ермітажу. Тож не дивно що більшість знахідок, які походять із Солхату (середньовічне місто XIII—XV ст., що було столицею Кримського Юрту, тепер має назву Старий Крим), вивезені з Криму до Росії за сприяння імперських науковців.

Випуск 5. Справа «скіфського золота» в Амстердамі

Колекція експонатів з «виставки скіфського золота» перебуває в заручниках судової тяганини вже понад 8 років. На відміну від інших історій, про які розповідає кампанія «Археологічна спадщина, вкрадена Росією», ці артефакти поки що не вкрадено. Вони зберігаються у сховищі музею Алларда Пірсона в столиці Нідерландів, доки росія намагається привласнити їх через суд.

Виставку із офіційною назвою «Крим: золото й таємниці Чорного моря» спершу відкрили в Бонні 2013-го, наступного року вона переїхала в Амстердам до музею Алларда Пірсона. Там проєкт тривав з 7 лютого по 31 серпня 2014 року. Неформальну назву — «виставка скіфського золота» — ЗМІ підхопили у 2014-му, хоч насправді не всі предмети — скіфські, й не всі — золоті. До проєкту долучилися 5 інституцій: Національний музей історії України та чотири кримських музеї.