Уперше на Волині археологічні розкопки ініціювала громада села на чолі з настоятелем церкви Святої Параскеви отцем Онуфрієм, яку підтримав керівник місцевого господарства Віктор Шумський...
Нечасто люди проявляють нині таку високу свідомість, адже роботу археологів треба оплачувати. Понад те, церковна громада забезпечила харчування та тимчасовий прихисток.
І ось уже другий місяць тривають роботи. Навколо Ратнева науковці знайшли чимало пам’яток різного періоду: від кам’яного віку до поховання десятьох червоноармійців часів Другої світової війни. Наразі досліджують багатошарове поселення на березі річки Чорногузки. За переказами там, де нині урочище Городок, колись було містечко.
- На цьому поселенні знайшли кілька різних господарських та житлових об’єктів. Дослідивши рів навколо нього, виявили кераміку милоградської та лужицької культур ранньозалізного віку, — розповідає представник ДП «Волинські старожитності» Віталій Ткач. - Милоградська культура для Волині - щось дивне, бо її пам’ятки зосереджені вздовж річки Горині та в Білорусі. До того ж кераміка дуже схожа на межановицьку. Можливо, це і є об’єкт межановицької культури, яку витіснили носії тшинецької.
Розглядаємо знахідки археологів, серед яких кістки домашніх тварин, кам’яні знаряддя праці, давньоруське кресало. Особливу увагу привертають уламки горщика культури лінійно–стрічкової кераміки. Науковці кажуть, що це була доволі важка кухонна посудина зі стінками завтовшки до 2 сантиметрів, яку нечасто переносили. Її можна реставрувати, і тоді вона стане бажаним експонатом для музею.
У розкопках беруть участь студенти історичного факультету Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, які проходять археологічну практику. Керує ними кандидат історичних наук Сергій Теліженко. Родом із Луганська, він з 2006 року працював у Кримському відділенні Інституту археології. Вивчав неоліт Сходу України, потім Південного берега Криму, а відтак розширив рамки дослідження і на гірський Крим. Після анексії півострова відгукнувся на запрошення директора ДП «Волинські старожитності» і приїхав на Волинь.
- Культура лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК), яку ще називають дунайською, загальноєвропейського значення. Окрім місцевого населення, її створили прийшлі племена з долини Дунаю, з Балканів. Це цікава тема, але не тому, що ми знайшли горщики, кераміку, кремінь. А тим, що досі не досліджено, яке в цих племен було скотарство (носії КЛСК - одні з перших фермерів України), яке зерно вирощували, яка хронологія пам’яток, як на Волині відбувалася неолітизація? - Сергій Теліженко окреслив перспективні питання для досліджень. - Можемо тільки припускати, коли існувала ця культура - 5200 чи 5500 років до нашої ери. Тому було б непогано розв'язати ці питання хоча б на волинському рівні. Це цікаво і європейським дослідникам, бо її пам’ятки тягнуться ледь не до Атлантики.
- Кілька років тому на протилежному березі Чорногузки ми розкопали пам’ятку дніпро–донецької культури. Цікаво, чому тут поселення КЛСК, а буквально за п’ять кілометрів - уже іншої, хоча вони майже одночасові? - долучається до дискусії Олексій Златогорський.
Щоби відповісти на всі запитання, археологам доведеться чимало попрацювати. Проте їхні зусилля неодмінно увінчаються новими відкриттями.
Довідково
Знахідки яких періодів виявили біля Ратнева?
Палеоліт, неоліт (культура лінійно стрічкової кераміки), мідний вік, бронзовий вік (межановицька та тшинецько–комарівська культури), ранньозалізний вік (милоградська та лужицька культури), ранні слов’яни ІХ — середина ХІ століття, давньоруські матеріали ХІ-ХІІ століть.
Сергій Наумук
Газета Волинь-Нова
Фото: Сергія Наумука та Віталія Ткача
1. Віталій Ткач з горщиком перших землеробів.
2. Загальний вид розкопу.
3. Промивання грунту з вогнища КЛСК.
4. Роботи в розкопі.
5. Роботи в розкопі.
6. Роботи в розкопі.
7. Роботи в розкопі. Сергій Теліженко.
