Інформаційний банер від Рятівної археологічної служби показує, які давні люди жили на місці майбутньої великої кільцевої дороги навколо Києва. В ньому чітко, коротко — про найголовніше. Усе це вдалося дізнатись завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом дороги (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ—Ковель—Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ—Чоп (М-06). Наприклад, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Стоянки датують часом фінального палеоліту. В той час жили племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.
Археологічні дослідження
Палеолітичні стоянки на місці Великої кільцевої дороги
Побачити палеоліт на власні очі
«Молодий буковинець» цікавиться дуже давніми людьми в с. Дорошівці Чернівецької обл. Археологічна пам’ятка доби палеоліту систематично досліджується і дає результати. Завдяки тривалим розкопкам відомо її датування: 25—22 тисячі років тому.
Плани і здобутки науково-експериментальної експедиції
Експедиція «З варяг у греки» на чолі з Андрієм Петраускасом, головою житомирського осередка САУ, в травні планує закласти основу для нової репліки історичного човна. Попередній експеримент 2019 року мав успіх. Члени експедиції дійшли на лодії давнім річковим шляхом із Коростеня до Вишгорода.
Дослідження давньоруського селища поблизу Квасилова на Рівненщині
Селище давньоруського часу на північній окраїні теперішнього селища Квасилів виникло в ХІІ столітті й функціонувало до середини ХІІІ століття. Найвірогідніше, воно занепало після монгольської навали. Матеріали ХІІ—ХІІІ століть тут вперше виявив Валерій Самолюк 1992 року. Пізніше, 2003 року, Богдан Прищепа та Василь Чекурков зібрали на пам’ятці велику колекцію гончарних горщиків цього ж часу та окремі уламки посуду ХІV—ХV століть.
У жовтні цього року археологи продовжили вивчення місцевості та перевірили наявність культурних шарів. Підсумки робіт дозволяють розширити хронологічні рамки використання пам’ятки. В чотирьох закладених шурфах зафіксовано залишки матеріальної культури значного хронологічного проміжку: від доби міді й аж до пізньосередньовічних матеріалів XVI століття.
Серед найцікавіших знахідок — колекція фрагментів крем’яних знарядь та керамічного посуду різних періодів. Фрагменти нуклеусів із обсидіану можуть свідчити про торгові зв’язки місцевого населення із карпатським регіоном. Також важливою є знахідка фрагмента антропоморфної статуетки («трипільська Венера»).
Попередні археологічні дослідження здійснили співробітники Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом Олексія Войтюка, завідувача відділу давньої історії та археології Рівненський краєзнавчий музей та голови Рівненського підрозділу САУ.
Матеріал надано Олексієм Войтюком
Більше статей...
Сторінка 1 з 18