Наші новини

Дослідження на косі Арабатська стрілка: сліди моделювання на черепі та поховання катакомбної й бабинської культур

Хвіст-добудову до кургану з похованнями доби ранньої бронзи у селі Щасливцеве дослідила цього року Арабатська експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Юрія Болтрика. Дослідження розпочались з вивчення ділянки довкола провалу поховальної катакомби, про який повідомив місцевий мешканець Дмитро Борисенко.

Поховальний комплекс складався з невеликої круглої вхідної ями, із якої вузький лаз вів до великої поховальної камери площею 5,2 кв. м. Подальші дослідження добудови до кургану дозволили відкрити іще п’ять поховань: одне катакомбної культури та чотири — бабинської культури (з них двоє — немовлят). У центральній частині камери випростано, головою на захід, розміщувались залишки кістяка. Небіжчик з центральної камери, вочевидь, був особою високого соціального статусу. Про це свідчить набір предметів, який поклали з тілом: добре відполірований кам’яний молоток з просвердленим отвором та дерев’яним руків’ям, розфарбований червоною фарбою посох (стрекало?) із круглим навершям, 7 наконечників стріл зі світло-жовтого прозорого кременю.

Надзвичайно цікавим є спосіб поховання — зі слідами традиції «моделювання черепів». Голову померлого відокремили від тіла та піддали обряду мацерації, тобто позбавлення черепа м’яких тканин шляхом виварювання чи вимочування у спеціальних розчинах. На черепі померлого виявлено сліди ритуального моделювання обличчя сумішшю глини та вохри.

Дослідження відбуваються за підтримки Віктора Плохушка — голови Щасливцевської сільської ради. У майбутньому планується зберегти історичний ландшафт Арабатської стрілки, відтворивши курганні насипи, а матеріали передати на експонування до Генічеського краєзнавчого музею.

Детальніше за посиланням: iananu.org.ua

Відкриття Південної Середньовічної експедиції ІА НАН України

У липні—серпні 2020 р. ми продовжили розкопки пам’ятки Національного значення — фортеці Тягинь (начальник експедиції д. і. н. С. О. Біляєва). Завдяки топографічній зйомці, здійсненої О. В. Манігдою та О. В. Грабовською, плану отриманому за допомогою квадрокоптера О. В. Чубенко та М. М. Ієвлевим під час експедиційних досліджень 2018 р. маємо можливість проводити польові роботи на ділянках фортеці. Стратегія досліджень останніх років полягала у встановленні характеру укріплень фортеці за її абрисом, в процесі яких були встановлені залишки стін фортеці завдовжки 35 м. Розкопки північно-східного кута фортеці цього року відзначилися надзвичайно важливими та масштабними відкриттями. Вперше знайдено кам’яну вежу прямокутної форми, стіни якої збереглися заввишки до 1,75 м. У її внутрішньому просторі простежено конструктивні деталі другого поверху: ями від трьох потужних стовпів діаметром до 20 см, які підтримували другий поверх. Зберіглася частина настилу з дошок та потужні залізні елементи кріплення, які впали на підлогу. На думку архітектора А. С. Луцика така вежа могла сягати висоти 9 м. Північно-східний парадний бік вежі ззовні був опоясаний різьбленою вставкою з вапняку, прикрашеною декором у сельджуцькому стилі. Такий орнамент зустрічається в оздобленні монументальних споруд Північного Причорномор’я, Криму, Сельджуцької Анатолії. Але як архітектурна пам’ятка, у сполученні конструктивного обличчя та оздоблення, вежа не має аналогів. Зберіглися і залишки штукатурки та побілки на зовнішньому боці стіни вежі. Серед нумізматичних знахідок монета польського короля Владислава Варненчика (1434—1444 рр.), вже вдруге знайдена на фортеці. Слід відмітити, що на вежі не зафіксовано слідів військових дій. Каміння будівельних розвалів навколо неї також не мають наслідків перебування вогню і добре зберегли сліди функціонального призначення. Речові знахідки цього сезону представлені фрагментами кухонного та столового посуду, зокрема мисок та тарілок стилю сграфіті, широко відомого у багатьох районах Європи і Азії, уламками коштовного імпортного посуду зі скла, й поступово формують колекцію престижних речей замку-фортеці одного з найвизначніших Європейських князів кінця 14 — початку 15 ст. Архітектурні залишки законсервовано шаром річкового піску, зверху викладено макет вежі, що є тимчасовим засобом музеєфікації об’єкту. Тепер, разом із частково законсервованою ділянкою східної стіни ми отримали певний оглядовий майданчик, мприятливий для туристичного використання. Цінні архітектурні деталі та знахідки польового списку передані за описом до музею фортеці, який створюється у с. Тягинка.

Фортеця, яку побудував Великий князь Вітовт наприкінці XIV — на початку XV ст., уособлювала південніший форпост в системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, федеративної держави, яка охоплювала простір від Балтійського до Чорного моря. ЇЇ дослідження відкривають нові реалії розвитку регіону, у якому яскраво перетиналися культурні впливи Заходу та Сходу. Вони дозволяють розкрити фактори, що мали вплив на історичну долю Південного регіону князівства та його української частини, отримати нове бачення історії Литви та України періоду пізнього середньовіччя на основі нерухомих пам’яток та колекцій артефактів.

Д. і. н.,
начальник експедиції С. О. Біляєва

Декоративна вставка із сельджуцьким орнаментом

Залишки вежі

Залишки підлоги між першим та другим поверхом вежі

Наша експедиція

Останнє оновлення на Вівторок, 15 вересня 2020, 13:46

Кабінет Міністрів України врегулював діяльність Кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження

9 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив на своєму засіданні постанову «Про затвердження порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів». Про це розміщено новину на сайті Уряду України.

Таким чином, нарешті врегульовано питання видачі кваліфікаційних документів на археологічні дослідження. Прийняття цього порядку було передбачено ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» ще в 2004 році. З самого початку була ідея, щоб цей орган був незалежним, а тому затвердити цей акт мало не Міністерство культури, а верховний орган виконавчої влади, яким є Кабінет Міністрів. Це, власне, зіграло неоднозначну роль у проходженні проєкту. Спроби його прийняти тривали багато років. Зрештою, честь поставити крапку в цьому питанні випала вже нинішньому керівництву Міністерства культури та інформаційної політики, зокрема, особисто міністрові О. В. Ткаченку, якому, на щастя, не забракло політичної волі та сил для цього.

Спілка археологів України не лишилася осторонь розроблення Порядку. У нашому діалозі з Міністерством ми відстоювали необхідність забезпечення незалежності кваліфікаційної ради, гарантій прозорості її діяльності, державницького підходу в питаннях надання права на археологічні дослідження на противагу тенденціям до приватизації та комерціалізації археологічної сфери. З приємністю констатуємо, що більшість наших доводів були почуті та враховані Міністерством.

Наразі ми очікуємо на публікацію остаточного тексту і як фахова громадська організація збираємось взяти участь у формуванні складу Кваліфікаційної ради.

Останнє оновлення на Понеділок, 14 вересня 2020, 10:08

Продовження досліджень Луцьких підземель

Щойно завершився черговий етап комплексного архітектурно-археологічного дослідження нововідкритих підземель Башти князів Чарторийських та Колегіуму єзуїтів у Луцькому заповіднику.

Наразі досліджено виявлені приміщення першого підземного ярусу Башти та супутнє приміщення підземель Колегіуму.

Вражають знахідки із заповнення підземель, серед яких поки крайня — мініатюрний глечик-заклад, віднайдений під першим рядом мурування у куті між Баштою та Колегіумом.

Розмуровано перестінок, за яким археологів чекали наступні відкриття — комплекс п’яти приміщень першого підземного ярусу Колегіуму та наступна замуровка. Архітектура нововідкритих підземель вражає: прекрасно збережені склепіння, ніші різноманітного призначення, технологічні шахти та переходи роблять об’єкт найбільш значною археологічною знахідкою Волині за період Незалежності України.

Після проведення підготовчих робіт наукове археологічне вивчення нововідкритих підземель неодмінно буде продовжено.

Роботи організовано експедицією Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України під керівництвом Віктора Баюка за допомоги та участі Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Спілки археологів України та Волинського Національного університету імені Лесі Українки на замовлення та за кошти Луцької міської ради.

Останнє оновлення на Вівторок, 08 вересня 2020, 01:42

Про «Городницький скарб»

Кілька днів тому інформаційний простір сколихнуло інформаційне повідомлення Олександра Алфьорова про сенсаційну знахідку скарбу срібників на Житомирщині. На місце знахідки оперативно виїхав Андрій Петраускас — керівник Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України та голова місцевого відділення САУ. Ми попросили його прокоментувати результати обстеження локації.

«Експедиція Інституту археології НАН України в кінці серпня 2020 р. обстежила місце знахідки скарбу срібників, які виявив поблизу смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області мешканець селища С. М. Комаром та атрибутував к. і. н., науковий співробітник Інституту історії НАН України О. А. Алфьоров. На місці обстеження досліджено об’єкт — яму, в якій були виявлено скарб. В заповненні ями та у відвалах було виявлено 6 цілих і фрагментованих срібників. На сьогодні «Городницький скарб» срібників князя Володимира Святого та Святополка Окаянного налічує 38 монет», повідомив Андрій Петраускас.

Фото монет в момент виявлення скарбу

Директорка Новоград-Волинського музею О. М. Жовтюк документує срібники на розкопі


Сторінка 1 з 32

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Волинські старожитності
Сайт дочірнього підприємства «Охоронної археологічної служби України» ІА НАН України.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: Наші новини