Вельмишановний Віктор Федорович!

Інститут археології НАН України отримав проміжний текст Законопроекту «Про культурне надбання», з яким ознайомив археологів України.
Законопроект готується в Адміністрації Президента України групою юристів під керівництвом відомого колекціонера І.О.Воронова. За задумом авторів метою цього законопроекту є приведення правових норм у пам’яткоохоронній діяльності України до норм європейського законодавства.
Треба відзначити, що за останнє десятиліття вдалося встановити норми, які результативно регулюють пам’яткоохоронну сферу в країні. В них врахована національна специфіка охорони та дослідження археологічної спадщини, важлива роль науковців у цьому процесі, норми міжнародного права, чітке розмежування діяльності державних органів охорони культурної спадщини та наукових установ тощо. Законодавчого регулювання вимагає діяльність «чорних археологів» та пов’язаних з ними приватних колекціонерів.
Та замість того, щоб сконцентрувати на цьому увагу, І.О. Воронов вирішив піддати перегляду всі набуті ефективно діючи правові норми пам’яткоохоронної сфери. За зайво деталізованими, вкрай зарегульованими, нереальними для виконання нормами, однак, ми бачимо інтереси приватних колекціонерів (порядок відкриття пам’яток, порядок їх реєстрації державними органами, введення поняття державна експертиза та порядок її проведення тощо).
По суті, представлений законопроект є поєднанням найбільш невдалих на наш погляд норм зарубіжного законодавства у пам’яткоохоронній сфері з недоречними вставками чинних законодавчих та підзаконних актів, навіть тих, що мають вищу юридичну силу (наприклад, введення системи сервітутів при отриманні Дозволу на археологічні дослідження нерухомих об’єктів культурного надбання).
Невдало, з численними протиріччями виписано порядок отримання Дозволів та Кваліфікаційних документів на наукові дослідження. Між тим, цей порядок чітко відрегульований чинним законодавством. Так само нереальним для виконання є запропонований порядок здачі археологічних матеріалів виконавчим органам охорони культурного надбання (чому не музеям?). Цілком втрачено науковий підхід до охорони та дослідження археологічної спадщини, національну специфіку цієї сфери, незрозумілим є статус експерта об’єктів культурного надбання при проведенні експертизи, роль органів охорони культурної спадщини, які виступають в цьому процесі одночасно її замовниками і виконавцями при чому, за кошти державного бюджету??! Чи рахували автори законопроекту, в яку суму обійдеться державі введення у законодавство цієї норми? Проект грішить безліччю суперечностей, забюрократизованістю виписаних нормативних дій державних органів у пам’яткоохоронній сфері.
В цілому, нормами законопроекту повністю руйнується функціонуюча, відпрацьована на практиці, система охорони культурної спадщини. По суті, йдеться про спробу тотального знищення існуючої системи офіційної археологічної науки на догоду корумпованим бюрократам та недобросовісним колекціонерам, про своєрідну зачистку поля для їх діяльності.
Вимагаємо негайно припинити роботу групи І.О. Воронова по розробці цього законопроекту як такого, що є неактуальним і суперечить системі чинного законодавства у пам’яткоохоронній сфері. Крім того, вважаємо неприпустимими подальші хаотичні зміни до пам’яткоохоронного законодавства, які останнім часом є непоодинокими. У зв’язку з цим вважаємо, що реформування такої складної сфери, як охорона культурної спадщини, повинно провадитись після обговорення та затвердження Верховною радою України відповідної концепції, яка б змусила законодавця в подальшому принаймні рахуватися як із понад столітніми вітчизняними традиціями у сфері правового регулювання охорони археологічної спадщини, так і з вимогами міжнародно-правових документів з цього питання.

Від імені вчених археологів України:

Нова влада України стала на шлях руйнації національної культурної спадщини. Першим кроком у цьому напрямку було спроба надати землі із пам’ятками археології у власність фізичним особам. Згідно з поправками від 09.09.2010 року до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», (ст. 91) «фізичні особи» можуть приватизувати земельні ділянки без попередньої археологічної експертизи. На щастя, інші положення українського законодавства все-таки перешкодили передачу пам’яток археології у власність і їх можливу руйнацію.
Тоді влада пішла далі. У жовтні 2010 року в газеті «Урядовий кур’єр» з’являється публікація прес-конференції першого віце-прем’єр-міністра А. П. Клюєва під промовистим заголовком («Навіщо платити археологам за початок будівництва?») (Віце-прем’єр міністр мав на увазі плату за охоронні розкопки на пам’ятках археології, яка передбачена українським пам’яткоохоронним законодавством). В такий спосіб була зроблена спроба створити негативний імідж археологам і охоронній археології.
Подальші події підтвердили побоювання, як пам’яткоохоронців, так і археологів. У проекті закону «Про регулювання містобудівної діяльності», розробленого під головуванням віце-прем’єр міністра України С.Л. Тігіпка і поданого Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради України на початку грудня 2010 року запропоновано вилучити із законодавства не тільки проведення наукової археологічної експертизи на усіх земельних ділянках, пов’язаних із майбутніми земляними роботами, а унеможливлено контроль за збереженням пам’яток з боку органів охорони культурної спадщини. Органи хорони культурної спадщини, згідно проекту нового закону, будуть залучатися до погоджень проекту лише у випадку, коли під приватизацію будуть потрапляти землі історико-культурного призначення. В умовах відсутності повного кадастру земель і невизначення проектами землеустрою земель історико-культурного призначення органи охорони культурної спадщини ніколи не будуть залучатися до погодження проектів земель, які приватизуються або на яких буде проводитись будівництво. Так, шляхом маніпуляції юридичними нормами, які не відповідають реальності нашого життя, вирішено відсунути пам’яткоохоронців від виконання їх прямих обов’язків і перетворити на статистів, які не будуть мати юридичного права втручатися в процес приватизації пам’яток і їх руйнації. Прийняття таких норм призведе до масштабної руйнації не лише пам’яток археології. Під загрозою руйнування опиниться вся національна культурна спадщина — невід’ємна складова світової культурної спадщини. На перешкоді авторам проекту не став навіть факт ратифікації 10 грудня 2003 року Верховною Радою України «Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини», де в ст. 5 є чітка вказівка на те, що плани облаштування територій мають бути узгоджені і поєднані з відповідними потребами археології.
У зв’язку з цим звертаємося до усіх, хто причетний до охорони та збереження світової культурної спадщини і просимо підтримати пам’яткоохоронців, археологів і громадян України в боротьбі за збереженням пам’яток.

3.12.2010

Нова влада України стала на шлях руйнації національної культурної спадщини. Першим кроком у цьому напрямку було спроба надати землі із пам’ятками археології у власність фізичним особам. Згідно з поправками від 09.09.2010 року до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», (ст. 91) «фізичні особи» можуть приватизувати земельні ділянки без попередньої археологічної експертизи. На щастя, інші положення українського законодавства все-таки перешкодили передачу пам’яток археології у власність і їх можливу руйнацію.
Тоді влада пішла далі. У жовтні 2010 року в газеті «Урядовий кур’єр» з’являється публікація прес-конференції першого віце-прем’єр-міністра А. П. Клюєва під промовистим заголовком («Навіщо платити археологам за початок будівництва?») (Віце-прем’єр міністр мав на увазі плату за охоронні розкопки на пам’ятках археології, яка передбачена українським пам’яткоохоронним законодавством). В такий спосіб була зроблена спроба створити негативний імідж археологам і охоронній археології.
Подальші події підтвердили побоювання, як пам’яткоохоронців, так і археологів. У проекті закону «Про регулювання містобудівної діяльності», розробленого під головуванням віце-прем’єр міністра України С.Л. Тігіпка і поданого Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради України на початку грудня 2010 року запропоновано вилучити із законодавства не тільки проведення наукової археологічної експертизи на усіх земельних ділянках, пов’язаних із майбутніми земляними роботами, а унеможливлено контроль за збереженням пам’яток з боку органів охорони культурної спадщини. Органи хорони культурної спадщини, згідно проекту нового закону, будуть залучатися до погоджень проекту лише у випадку, коли під приватизацію будуть потрапляти землі історико-культурного призначення. В умовах відсутності повного кадастру земель і невизначення проектами землеустрою земель історико-культурного призначення органи охорони культурної спадщини ніколи не будуть залучатися до погодження проектів земель, які приватизуються або на яких буде проводитись будівництво. Так, шляхом маніпуляції юридичними нормами, які не відповідають реальності нашого життя, вирішено відсунути пам’яткоохоронців від виконання їх прямих обов’язків і перетворити на статистів, які не будуть мати юридичного права втручатися в процес приватизації пам’яток і їх руйнації. Прийняття таких норм призведе до масштабної руйнації не лише пам’яток археології. Під загрозою руйнування опиниться вся національна культурна спадщина — невід’ємна складова світової культурної спадщини. На перешкоді авторам проекту не став навіть факт ратифікації 10 грудня 2003 року Верховною Радою України «Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини», де в ст. 5 є чітка вказівка на те, що плани облаштування територій мають бути узгоджені і поєднані з відповідними потребами археології.
У зв’язку з цим звертаємося до усіх, хто причетний до охорони та збереження світової культурної спадщини і просимо підтримати пам’яткоохоронців, археологів і громадян України в боротьбі за збереженням пам’яток.

3.12.2010

125/01-8-289/1-24
від 10.05.2011

Голові ____________________
обласної державної адміністрації

«Роз’яснення з приводу проведення попередніх археологічних досліджень (археологічної експертизи) при землевідводах у зв’язку з вступом в дію Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності»

Шановний _______________________________________!

Інститут археології НАН України відповідно до законодавчих функцій визначених ст. 12 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» інформує:
Прийнятим Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачені зміни, в тому числі, до пам’яткоохоронного законодавства.
Законом, зокрема, скасовується ст. 91 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», яка визначала перелік підстав для проведення наукової археологічної експертизи проектів землеустрою.
Археологічна експертиза продовжує бути обов’язковою складовою дозвільної процедури у випадках, передбачених статтями 6 і 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», які у новій редакції зводяться до випадків погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, (слово «будівельних» в обох статтях вилучено), меліоративних, шляхових, земляних робіт, виконання яких може позначитися на стані пам’яток національного значення або місцевого значення їх територій і зон охорони.
Важливе значення має той факт, що ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» виключає можливість перебування пам’яток археології у приватній власності і передбачає можливість їх примусового викупу. Навіть у разі, якщо до такого викупу справа не дійде, особа, якій відведено ділянку без експертизи, може в подальшому зазнати незручностей, в тому числі фінансових, у зв’язку із можливим виявленням на відповідній ділянці стародавнього культурного шару.
Такій особі, зокрема, згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини», слід буде оплатити вартість повного дослідження виявлених об’єктів. В противному випадку власник або користувач не зможе використовувати свою ділянку за цільовим призначенням.
Крім того, відповідно до ч. 3 цієї ж статті, з метою захисту об’єктів археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, відведення земельних ділянок здійснюється за погодженням відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом.
Таким чином, закон не позбавляє захисту ті об’єкти археології, які на момент погодження невідомі і лише тільки можуть бути виявлені. А виявлення нових об’єктів археології знаходиться майже у виключній компетенції археологічної експертизи.
Враховуючи вищезазначене, проведення наукової археологічної експертизи на стадії відведення земельної ділянки знаходиться у площині реалізації ч. 3 ст. 37, є повністю законним і таким, що відповідає законним інтересам сторін, в тому числі замовника експертизи.
Склад комісій з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації з землеустрою, визначений ст. 186-1 Земельного кодексу України залишається незмінним і до відповідних комісій надалі входитиме представник від місцевого органу охорони культурної спадщини, уповноважений, за необхідності, призначати археологічні експертизи земельних ділянок.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачається обов’язковість створення документації із зонування територій та планування забудови (ст. 18). Зонування території передбачає проведення всіх необхідних досліджень, в тому числі археологічних. В разі проведення таких досліджень і відображення їх результатів у містобудівній документації археологічна експертиза, в подальшому, не буде проводитись. Разом з тим, якщо зонування не проведено в належний спосіб, то єдиним способом визначення наявності або відсутності культурного шару на ділянці є археологічна експертиза.
Принагідно слід зазначити, що новим законом не скасовується відповідальність, в тому числі кримінальна (ст. 298 КК України), за знищення чи пошкодження пам’яток або об’єктів культурної спадщини.

1.06.2011