Президенту України
Януковичу В.Ф.
Вельмишановний Вікторе Федоровичу!
Протягом багатьох десятиріч неодноразово порушувалось питання про можливість відтворення споруди Десятинної церкви в Києві, першого в історії Київської Руси-України, кам’яного храму, святині православ’я. Тривалі дослідження щодо істинного вигляду цієї споруди не мали успіху. Жодна з версій не знайшла підтвердження.
За підсумками конкурсу, що проводився в 2011-2012 роках, було визнано недоречність відтворення об’єкту, по якому відсутня жодна достовірна інформація. При цьому професійні архітектори, археологи та мистецтвознавці одностайно вважають спробу будь-якої забудови території «міста Кия» та «міста Володимира» неприпустимим свавільним посяганням на історичні святині.
Закон України «Про охорону культурної спадщини», а також Міжнародна Віденьска конвенція ICOMOS-UNESKO, ратифікована Україною, заперечують відтворення об’єктів культурної спадщини, що не залишили документального та науково підтвердженого вигляду. Таким чином, єдиним заходом щодо безцінних залишків фундаментів Десятинної церкви є їх музеєфікація – мінімальне делікатне втручання для консервації і збереження пам’ятки, приведення в стан, придатний для екскурсійного відвідування.
Але на даний час, розроблено проект, згідно якого над рештками старовинних фундаментів створюється залізобетонна конструкція, що здатна за інженерними розрахунками витримати багатоповерхову споруду. Ця конструкція, що спирається на палі діаметром 800 мм, призведе до руйнування рештків фундаментів, що охороняються.
В 1970—80 х роках на плато Старокиївської гори за проектом Інституту «Київпроект» з науковим супроводом Академії наук УРСР було створено парк-музей «Стародавній Київ» та Пейзажну алею, які надали особливого звучання унікальному природному ландшафту київських гір і урочищ. Екскурсійна демонстрація цієї перлини з артефактами та історичним супроводом є надзвичайним явищем, яке вимагає особливого догляду та пропагування.
Чотиритисячний загін членів Національної спілки архітекторів Украни рішуче проти будь-якого капітального будівництва на цьому унікальному залишку святої землі Київської Руси-України. Це рішення одноголосно прийнято пленумом Національної спілки архітекторів України, що відбувся 25 січня цього року в Києві.
Вельмишановний Вікторе Федоровичу, звертаємось до Вас з великим проханням зупинити усілякі спроби «музеєфікацій», подібних до тієї, що зараз відбувається і загрожує втратою однієї з найцінніших пам’яток культури України.
З великою повагою,
за дорученням правління Національної спілки архітекторів України,
Президент Національної
спілки архітекторів України
В.М. ГУСАКОВ
Лист В.М. Гусакова до В.Ф. Януковича
ЗАЯВА СПІЛКИ АРХЕОЛОГІВ УКРАЇНИ щодо проекту Закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві» (№ 9196)
21 вересня 2011 року Верховною Радою України було зареєстровано проект закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві» (№ 9196). Цим проектом передбачається збудувати за державні кошти (ст. 4; 5) Національний православний комплекс на території пам’ятки археології національного значення — «Місто Володимира — дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви» (ст. 2, п. 1).
У зв’язку з цим Спілка археологів України вповноважена заявити наступне:
На Старокиївську гору як пам’ятку археології національного значення розповсюджуються положення Міжнародних конвенцій і хартій світової спільноти у сфері охорони культурної спадщини. Особливо це стосується Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої) (Ла Валетта, 1992 р.), ратифікованої Законом України № 1369-IV від 10.12.2003 р.).
Так зване «відтворення», передбачене проектом закону, буде прямим порушенням норм світового пам’яткоохоронного законодавства: Міжнародної хартії з консервації й реставрації пам’яток та визначних місць (Венеція, 1964 р.), Хартії з охорони та використання археологічної спадщини (Лозанна, 1990 р.), Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини (Ла Валетта, 1992 р.), Конвенції ЮНЕСКО про захист світової культурної та природної спадщини, що підписані та ратифіковані Україною. Положення цих актів вимагають збереження автентичних пам’яток і прямо забороняють реконструкцію (відтворення або створення копій у гаданих первинних формах) цих пам’яток.
Крім неї проект цього Закону порушує положення Бурскої хартії (1979 р.), Флорентійської хартії (1981 р.), Дрезденської декларації (1982 р.), також Конвенції ЮНЕСКО про захист світового культурної і природної спадщини (1972 р.), Рекомендації ЮНЕСКО, затвердженої у Найробі (1976 р.), Ризької хартії з аутентичності і реконструкції історичних об’єктів у контексті збереження культурної спадщини (2000 р.).
Залишки фундаментів Десятинної церкви розташовуються на вул. Володимирська, 2 у Центральному історичному ареалі міста Києва, в архітектурній охоронній зоні, на території пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира», занесеної до Державного реєстру нерухомих пам’яток України постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.09 № 928 (охоронний № 260010-Н) і були визначені заповідною археологічною зоною загальнодержавного значення (Постанова Ради Міністрів УРСР № 711 від 21.07.1965) ще за радянських часів.
Низка постанов Київради підтверджувала статус цієї території. Рішення Київського міськвиконкому № 422 від 19.03.1973 р. «Про створення в м. Києві археологічних заповідних зон та архітектурних заповідників, зон регулювання забудови та охороняємого ландшафту» і Рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 р. № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників та зон охорони пам’яток історії та культури в м. Києві», а також Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 р. «Про внесення змін і доповнень до Рішення від 16.07.79 р. № 920.
Масштабне будівництво на території пам’ятки неминуче призведе до непоправних культурно-історичних втрат. Відбудова масивної споруди нової церкви не відповідає сучасній містобудівній ситуації, внесе дисонанс у середовище яскравої барокової пам’ятки — Андріївської церкви ХVІІІ ст., яка зараз номінується до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Автори законопроекту наголошують на необхідності повернення націоналізованого радянською владою церковного майна. Проте, попри завуальованість питання, законопроект не зазначає, якій саме церкві має бути повернуте майно і що саме розуміється під власністю церкви. У цьому випадку йдеться навіть не про споруду, а про землю, що може створити дуже небезпечний прецедент на території України, коли церковні громади отримають стимул для повернення своїх земельних володінь. Дивує також постановка питання про правонаступництво України щодо відповідальності за відчуження майна, оскільки націоналізація церковного майна проходила ще задовго до утворення СССР.
Текст цього законопроекту неможливо оцінити з погляду правильності наукових історичних засад, оскільки він містить у своїй основній термінології псевдоісторичні та псевдонаукові терміни, із відповідним їх тлумаченням. Неправильно тлумачаться поняття «символ православ’я» («Символ православ’я — церква Богородиці»), «живий символ первородства» («руїни, які ми бачимо сьогодні — не можуть бути живим символом первородства»). Наштовхує на серйозне занепокоєння фраза про «символічний акт єднання духовної і світської влади в інтересах народу».
Цей законопроект справляє враження не юридичного документу, а псевдоісторичного нарису з квазіідеологічною спрямованістю. Поява і подальше виконання такого закону серйозно позначиться на репутації України на світовому рівні як цивілізованої, а не клерикальної, фундаменталістської держави, виникнуть значні перешкоди на шляху євроінтеграції. Втім, можливо, це і є головна мета авторів зареєстрованого проекту.
Впровадження проекту такого закону знищить одну із найвизначніших пам’яток нашої національної спадщини.
Ми виступаємо категорично проти прийняття цього закону і будь-яких дій, спрямованих на будівництво на території Старокиївської гори.
Від імені членів ВГО САУ
Голова правління Д.Н. Козак,
Секретар Е.А. Кравченко
11.10.2011
Валерий Манько. Лисий їжак, схожий на картоплину
Останнє оновлення на Четвер, 11 квітня 2013, 17:32Межі та режими використання території пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира — Дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви» у м. Києві (проект)
Останнє оновлення на Четвер, 11 квітня 2013, 17:27
Проект Закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві» та його обговорення
ПРОЕКТ Закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві», зареєстрований 21.09.2011 р. № 9196 (читати тут)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві» (читати тут)
5.10.2011
ЗАКЛЮЧЕННЯ на проект Закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві», зареєстрований 21.09.2011 р. № 9196 (читати тут)
ЗАКЛЮЧЕННЯ на проект Закону України «Про відродження унікального Символу православ’я — церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві», зареєстрований 21.09.2011 р. № 9196.
За своїм тоном та змістом вказаний проект складає дивне враження, начебто він підготовлений не юристом, а клерікально налаштованими малоосвіченими церковниками. В певних випадках він протирічить нашій Конституції, що визначає Україну як світську державу.
Незрозуміло, що означає «Символ православ’я» як з юридичної так і релігійної точки зору. Яке конкретно змістовне навантаження несе термін «духовно-символічний, православний комплекс»? Це недоречна колоцерковна риторика. Адже це текст закону, а не виступу чи статті. Пояснювальна записка до нього рясніє фактичними помилками. Собор св. Софії не виконує ніяких «аналогічних функцій» — це музей.
Читати повний текст заключення
Г.Ю. Івакін
5.10.2011
Сторінка 59 з 76