Національний університет «Києво-Могилянська академія» Кафедра археології запрошує всіх охочих взяти участь у Науковій конференції студентів, аспірантів і молодих науковців

«Археологічні студії: здобутки та перспективи — 2016»

У рамках Днів науки у НаУКМА 27 січня 2016 року відбудеться чергова археологічна конференція. Основною метою проведення конференції є розширення наукового інформаційного обміну між досвідченими фахівцями, молодими дослідниками, аспірантами та студентами.

Подробиці >>

до Президента України

Порошенка П.О.

Високоповажний Петре Олексійовичу!

Всеукраїнська громадська організація "Спілка археологів України" глибоко занепокоєна ситуацією, яка склалася з Музеєм історичних коштовностей України у зв‘язку з прийняттям нової структури Національного музею історії України, філіалом якого є МІКУ. З необачних дій нового Генерального директора НМІУ Т.В. Сосновської випливає повне нерозуміння призначення і сутності МІКУ, що  веде  до втрати його  наукової репутації в колі  подібних установ світу.

Незважаючи   на статус філіалу, МІКУ відомий всій науковій та музейній спільноті України, а також у широких міжнародних колах як фактично самостійний та повноцінний музей. Декілька поколінь археологів України доклали багато зусиль до створення та поповнення його колекцій. Власне саме ідея спеціалізованого музею, де б зберігалися історичні скарби, виникла в Інституті археології після розкопок скіфського кургану в Мелітополі у 1954 р. Тоді золоті предмети цього кургану вдалося залишити в  Україні попри вимоги  перевезти їх до Ермітажу. Створення своєї, української "Золотої комори", стало справою честі багатьох науковців та музейників України 1950-60-х років, проявом мужності та гордості за свою рідну землю. Саме таким закладом із своїми спеціфічними функціями та завданнями і постав в 1963 р. Музей історичних коштовностей.

З того часу Інститут археології передав до музею понад 30 000 унікальних знахідок, здобутих його фахівцями. Серед них – вже всесвітньо знані  шедеври зі скіфських курганів Товста та Гайманова Могили, Огуз, Бердянський курган, сарматське золото з Ногайчинського кургану та Соколової могили, винятково важливі знахідки доби Середньовіччя з  Чингульського кургану.

Наголошуємо, що всі ці знахідки передавалися саме до спеціалізованої установи – Музею історичних коштовностей, – що мала свій чітко налагоджений облік, продуману систему збереження та експонування, науковий колектив з відповідним рівнем кваліфікації, знань та відповідальності. Вони ніколи не надавалися до Державного історичного музею (нині НМІУ), бо даний заклад має більш різнопланову структуру, фахівців іншого спрямування. І дирекція НМІУ протягом понад півстоліття це прекрасно розуміла, завжди діючи злагоджено зі своїм філіалом.

Теперішня авральна і не умотивована "перебудова" МІКУ призводить до руйнації колективу професіоналів, порушення багатьох відпрацьованих роками налагоджених функцій. Це неминуче призведе до численних непорозумінь та створить загрозу для збереження унікальних колекцій.  В таких умовах Інститут археології НАН України, більшість співробітників якого є членами Спілки археологів України, може підняти питання про повернення колекцій, що передавалися до МІКУ, або про передачу їх до більш спеціалізованих установ, скажімо – до Національного банку України та його музею.

Просимо Вас розглянути питання про можливість надання Музею історичних коштовностей України ознак юридичної особи та статусу Національного (він того вартий).  Музей, в якому зберігається культурний спадок всіх майбутніх  поколінь України, який є домівкою для славнозвісної пекторалі, музей, який відвідують перші особи іноземних держав, не має бути зведений до рівня пересічного музейного відділу.

Ідея щодо організації літніх польових археологічних шкіл для молодих науковців звісно не є новою. Про подібний задум давно говорили і мріяли дослідники Більського городища, адже саме на таких грандіозних та інформативних пам’ятках і мають пізнавати прадавні сторінки історії студенти вищих навчальних закладів та аспіранти.

І ось у 2015 році, попри всі економічні складнощі, спільними зусиллями Інституту археології НАН України (ідея проекту належить с. н. с. відділу археології раннього залізного віку Д.С. Гречку), ВГО «Спілка археологів України» та історико-культурного заповідника «Більськ» усе ж задум вдалося втілити в життя… Чому саме Більське городище обрано для роботи Школи? Відповідь проста — пам’ятка є надто унікальною та шанованою в науковому світі та вже давно є туристичною й історичною перлиною України.

С.А. Скорий та О.Д. Могилов, представники Відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ, плідно працювали над координацією роботи молодих дослідників. Сприяння та конкретну допомогу в організації діяльності Школи надали представники органів місцевого самоврядування: голова Котелевської районної ради В.В. Довгуша та перший заступник Котелевської районної державної адміністрації П.М. Луговий, заступник начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації В.В. Вождаєнко, голова Більської сільськоїради С.В. Залізняк, а також небайдужі меценати й передусім — директор СТОВ «Скіф» О.В. Бовдир. Без цих людей даний проект так би й залишився невтіленою у життя мрією…

Розкопки кургану скіфського часу в ур. Перещепине

Програма роботи Школи була розрахована на період з 15 липня по 15 серпня 2015 року та включала в себе як польові археологічні дослідження, так і теоретичний лекційний блок, присвячений різноманітним проблемам історії та археології раннього залізного віку Європи, питанням антропології, археологічної методології, пам’яткоохоронної діяльності. Лекції в Школі читали знані фахівці: д. і. н., проф. С.А. Скорий, д. і. н., проф. О.Г. Левицкий (Молдова), к. і. н. О.Б. Супруненко, О.Д. Могилов, І.Б. Шрамко, С.А. Задніков, Ю.О. Пуголовок та ін.

До роботи літньої польової археологічної школи долучилися представники 5 вищих учбових закладів України (Дніпропетровський національний університет ім. О.Т. Гончара, Київський національний університет культури і мистецтв, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Кам’янець-Подільський національний університет ім. І.І. Огієнка, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.К. Винниченка). Активну участь у роботі, передусім у теоретичних заняттях, приймали представники Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. До всіх них долучилися молоді аспіранти, представники провідних вітчизняних закладів культури та освіти. Разом їх — більше 55 чоловік.

Головна мета діяльності Школи — опанування тонкощів археологічної науки учасниками, проведення повномасштабних наукових досліджень на території Більського городища, налагодження дієвої співпраці між молодими дослідниками щодо дослідження пам’яток, передусім скіфської доби.

На всіх учасників проекту чекала активна та результативна польова робота. За 3 тижні молоді дослідники разом із досвідченими керівниками дослідили курган (V—IV ст. до н. е.) в урочищі Перещепине. Поховання виявилося повністю пограбованим. Вперше курган зазнав втручання злодіїв за скіфської доби, а вдруге — у XVIII—XIX ст. Тому вдалося лише знайти вінце корчаги, фрагмент залізної булавки та кістки похованого небіжчика.

Виступ С.А. Скорого під час засідання

Учасники школи в межах городища було відкрили й дослыдили курганоподібний насип VI—V ст. до н. е. (урочище «1-ше поле»). Працюючи на даному об’єкті, було знайдено місцеву ліпну кераміку скіфського часу, імпортний грецький посуд (наприклад, уламки амфор з центру виробництва Лесбос), бронзове вістря стріли, намистину, оселок, а також бронзові зливки, що свідчить про розповсюдження бронзоливарної діяльності серед населення давнього протоміста.

На цьому практична робота не зупинилась. Учасники проекту провели розвідки на території городища. Як результат — закладено шурфи на поселеннях — Безодня, Лісовий кут, Поле II бригади, Сад, Царина Могила, обстежено поселення черняхівської культури в урочищі Перещепине, складено плани курганних могильників в околиці Західного укріплення Більського городища.

На учасників школи чекала цікава та різноманітна культурно-розважальна програма: екскурсії Більським городищем, селищем Котельва (з відвідуванням музею С.А. Ковпака, Свято-Троїцької церкви XIX ст.), а також прогулянки унікальними екологічними стежками Ковпаківського лісопарку — пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення. У наступному, 2016 році, плануються екскурсії до Пархомівского історико-художнього музею, Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, садиби Кочубея в Диканьці.

Учасники засідання

Наступний рік обіцяє особливо насичену роботу в рамках проекту «Літня польова археологічна школа». Усе більше ВИШів виявляє зацікавленість у прийнятті участі в роботі Школи. І це дійсно вражає! Більське городище поступово стає науковим центром, до якого линутимуть молоді дослідники-археологи з усіх куточків нашої держави!

Директор ІКЗ «Більськ» І.І. Корост

Серед особових фондів наукового архіву Інституту археології НАН України зберігається фонд видатного вітчизняного археолога Станіслава Никифоровича Братченка (1936–2011) [7].