Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Випуск 11. Скарби кургану Солоха — крадіжка з «Причорномор’я»

Одним із найвідоміших царських скіфських курганів України є Солоха (розташований у Запорізькій області). Цей курган мав грандіозний насип заввишки 18 м та діаметром 110 м. Саме тут знайдено унікальні зразки греко-скіфської торевтики кінця V — початку IV ст. до н. е. (торевтика — мистецтво рельєфної обробки художніх виробів з металу).

Однак сьогодні ви не побачите ці речі в українських музеях, бо вони прикрашають колекції Державного Ермітажу.

Багатьом відомий золотий гребінь зі сценою бою двох піших воїнів із вершником. Проте мало хто знає, що знайшли його на українських землях, адже у більшості каталогів авторства російських дослідників, місцем його походження вказане «Північне Причорномор’я» або ж «Придніпров’я», без згадок про Україну.

Утім гребінь — не єдина вражаюча знахідка з кургану Солоха. Тут також знайдений унікальний меч у піхвах, окутих золотом, чудова срібна чаша із зображенням сцени фантастичного полювання, унікальне срібне окуття горита із зображенням епічної битви, золота фіала і багато інших неповторних речей.

Відкритий лист та фінансування на розкопки кургану Солоха у 1912—1913 рр. отримав професор Санкт-Петербурзького університету Ніколай Веселовський (1848—1918). Загалом він розкопав безліч скіфських пам’яток, не зважаючи на обґрунтовану критику методики досліджень «сліпими траншеями», висловлену сучасниками дослідника. Окрім Солохи на території України він досліджував курган Огуз (у 1891—1894 рр.), Чмиреву Могилу (у 1909—1910 рр.) тощо.

За правилами надавача відкритого листа (Імператорської археологічної комісії) усі найцікавіші знахідки мали бути представлені на розгляд комісії та особисто імператора, що й вирішували до якого музею їх спрямувати. Звісно, що все найцікавіше, у тому числі і знахідки з кургану Солоха, росіяни залишали у столиці імперії.

Курган Солоха містив два поховання. Центральну могилу кургану Солоха пограбували ще в давнину, однак і у ній збереглися деякі предмети поховального інвентарю.

Впускна (бічна) могила кургану, не порушена грабіжниками, містила поховання «царя» у супроводі трьох осіб та п'ятьох коней. Царське поховання супроводжував надзвичайно багатий набір інвентарю, вже згаданого вище, а також бронзовий шолом, глиняні грецькі амфори, ритон, бронзові литі котли тощо. Цікавими були і знахідки золотих платівок, розташування яких уздовж ніг свідчило, що вони були елементами, нашитими на штани небіжчика.

Дослідження кургану Солоха, на відміну від багатьох інших курганів, опубліковані. У книзі 1987 року «Курган Солоха. Публикация одной коллекции» російська науковиця Анастасія Манцевич намагалася розібратися у суперечливих свідченнях різних дослідників, зокрема Алєксєя Бобринського та Алєксандра Спіцина, які брали участь у розкопках. Однак згадок про те, що курган Солоха розташовувався на території України (Української РСР на час публікації книги), немає і в цій публікації, вказано лише «Північне Причорномор’я» та «землі села Велика Знам’янка (колишній Мелітопольський повіт Таврійської губернії)».

Недбалість розкопок Н. Веселовського засвідчував і знаний український археолог Микола Макаренко (розстріляний совітською владою 1938 р., детальніше про долю М. Макаренка тут: uinp.gov.ua), який оглядав незасипані розкопи, що лишились від кургану Солоха наступного після досліджень 1914 року: «Категорично запевняю, що ані коридор, ані могила (камера) не відповідають прикладеним до звіту малюнкам. Останні зроблені очевидно на око, причому око не вхопило ані форм, ані пропорцій».

Тож напевно, що Н. Веселовського цікавили передусім унікальні речі, якими можна було поповнити імперську скарбницю, а не ретельна фіксація процесу досліджень.

Оксана Ліфантій,
кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України

Основна сторінка проєкту "Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія"

Release 11. Treasures of the Solokha burial mound — theft from the Black Sea Region

One of the most famous royal Scythian burial mounds in Ukraine is Solokha kurgan (located in the Zaporizhzhia region). The eathen mound of Solokha kurgan is 18 m high and 110 m in diameter. It is here that unique examples of Greco-Scythian torevtics of the late 5th — early 4th century BC were found. (Torevtics is the art of relief processing of metal artworks).

Nevertheless, today you will not see these items in Ukrainian museums, because they adorn the collections of the State Hermitage.

A golden comb depicting a battle scene of two foot warriors with a horseman is well known. However, few people know that it was found in Ukrainian lands, because in most catalogues authored by Russian researchers, its place of origin is indicated as the «Northern Black Sea Region» or «Dnipro Region», without mentioning Ukraine.

The comb is not the sole astounding discovery from the Solokha burial mound. A unique gold-sheathed sword, a lovely silver bowl featuring a fantasy hunting scene, unique silver plaques of gorytus depicting an epic battle, a golden phiale and many other unique items were found there.

Nikolai Veselovskyi (1848—1918), a professor at St. Petersburg University, got an open letter and funding for the excavation of the Solokha kurgan in 1912—1913. In general, he excavated many Scythian monuments, regardless of the justified criticism by his contemporaries towards the «blind trenching» research methodology that he applied. In addition to the Solokha burial mound, he explored the Oguz burial mound (in 1891—1894), Chmyreva Mohyla (in 1909—1910), and other kurgans on the territory of Ukraine.

According to the open letter (issued by the Imperial Archaeological Commission), all the most interesting discoveries were to be submitted for consideration to the Commission and the emperor himself, who decided to which museum they should be sent. Of course, the Russians left all the most interesting things, including the finds from the Solokha burial mound, in the capital of the empire.

The Solokha kurgan contained two burials. The central grave of the Solokha burial mound was looted in ancient times but some items of funerary equipment survived in it.

The entrance (side) grave of the mound, which was not disturbed by robbers, contained the burial of the «king» accompanied by three persons and five horses. The royal burial had an extremely rich set of inventory. Besides the above-mentioned artifacts, there were found a bronze helmet, clay Greek amphorae, a rhyton, bronze cast cauldrons, etc. Other interesting finds were gold plates placed along the legs, which means that they were elements sewn onto the trousers of the deceased.

Studies of the Solokha burial mound, unlike many other burial mounds, have been published. In the book «Solokha Kurgan. Publication of a Collection» of 1987, the Russian scientist Anastasia Mantsevich tried to understand the conflicting evidence of various researchers, in particular, Aleksey Bobrynskyi and Aleksandr Spitsyn, who participated in the excavations. However, there is no reference to the fact that the Solokha burial mound was located in the territory of Ukraine (Ukrainian SSR at the time of the publication of this book). Only the «Northern Black Sea Region» and «Velyka Znamyanka village (former Melitopol district of the Tavria province) are mentioned».

The carelessness of Nikolai Veselovsky's excavations was also witnessed by the well-known Ukrainian archaeologist Mykola Makarenko (shot by the Soviet authorities in 1938, more details about the fate of Mykola Makarenko can be found at the following link: uinp.gov.ua). He inspected the unfilled trenches left from the Solokha burial mound after the research in 1914: «I state categorically that neither the corridor nor the grave (chamber) does not correspond to the drawings attached to the report. The latter was obviously made by eye, and the eye did not catch either the forms or the proportions».

Undoubtedly, Nikolay Veselovskyi was primarily interested in unique finds that could be used to replenish the imperial treasury, and not in the careful recording of the research process.

Oksana Lifantiy,
PhD, leading researcher of the Treasury of the National Museum of the History of Ukraine

Main web-page of the project "The archaeological heritage stolen by Russia: information and educational campaign"

Меч у церемоніальних піхвах з кургану Солоха, що поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької області, Україна. Початок IV ст. до н. е. Фото залу Державного Ермітажу, де експонується меч, разом із іншими відомими предметами з кургану

Sword in a ceremonial scabbard from the Solokha burial mound near Velyka Znamyanka village, Zaporizhzhia region, Ukraine. Early 4th century BC. Photo of the exhibition hall of the State Hermitage, where the sword is displayed, along with other famous artifacts from the burial mound


Золотий гребінь із зображенням сцени бою з кургану Солоха, що поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької області, Україна. Кінець V — початок IV ст. до н. е. Зберігається в Державному Ермітажі, Росія

Golden comb depicting a battle scene from the Solokha burial mound near Velyka Znamyanka village, Zaporizhzhia region, Ukraine. Late 5th — early 4th century BC. Stored in the State Hermitage, Russia

Золоті пластинки-аплікації вбрання із ймовірним зображенням скріплення кровної клятви. Знайдені у кургані Солоха, що поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької області, Україна. Початок IV ст. до н. е. Зберігаються в Державному Ермітажі, Росія

Gold plate-appliqués of clothing with a probable image of the making a blood oath. Found in the Solokha burial mound near Velyka Znamyanka village, Zaporizhzhia region, Ukraine. Early 4th century BC. Stored in the State Hermitage, Russia

Золота фіала із рельєфними зображеннями нападу хижаків на копитних тварин. Знайдена в кургані Солоха, що поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької області, Україна. Кінець V — початок IV ст. до н. е. Зберігається в Державному Ермітажі, Росія

Golden phiale with relief images of predators attacking ungulates. Found in the Solokha burial mound, near Velyka Znamyanka village, Zaporizhzhia region, Ukraine. Late 5th — early 4th century BC. Stored in the State Hermitage, Russia

Срібна з позолотою чаша із зображенням міфічного полювання з кургану Солоха, що поблизу с. Велика Знам’янка Запорізької області, Україна. Початок IV ст. до н. е. Зберігається в Державному Ермітажі, Росія

Silver and gilded bowl with the image of a mythical hunt from the Solokha burial mound near Velyka Znamyanka village, Zaporizhzhia region, Ukraine. Early 4th century BC. Stored in the State Hermitage, Russia

10.12.2022

Проєкт здійснено за підтримки Стабілізаційного фонду культури й освіти Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut. goethe.de

The project is funded by the Stabilisation Fund for Culture and Education of the German Federal Foreign Office and the Goethe-Institut. goethe.de

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Історичний вебінар \ Historical Webinar
Канал презентує тематичні доповіді фахових істориків, конференції, огляд книжок та історичних фільмів, що висвітлюють, насамперед, різні періоди історії України, Польщі, РФ, інших держав Центральної та Східної Європи, питання українсько-польських, українсько-білоруських та українсько-російських взаємин.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Відлуння віків
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

Ви знаходитесь тут: Новини Проєкти Археологічна спадщина, вкрадена Росією: інформаційно-просвітницька кампанія