Археологія у ЗМІ

Археологія і біологія: на стику наук

Не тільки артефакти. Йдеться про вивчення залишків рослин і тварин, знайдених під час розкопок. Гості: співробітники Інституту археології НАНУ, члени ВГО САУ Сергій Горбаненко та Марина Сєргєєва.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?fbclid=IwAR04VVWhouUAqW5UbPp0HxVM5GHlP9bUbEjHIie-Q9u5rxP_bfMgFYEdLDI&periodItemID=2159901

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2019, 09:37

Музейна археологія: просто про важливе

Хто такі музейні археологи і де їх шукати? Чи «музейна археологія» відрізняється від «звичайної»? «Не скіфським золотом єдиним»: арехологічні скарби українських музеїв і проблеми зберігання колекцій. Кодекс музейної етики від ІКОМ та Кодекс археолога України: як фахова етика пов‘язана з історією і майбутнім нашої країни. Гості студії: Катерина Чуєва, Віра Павлова.

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?fbclid=IwAR0OPqtDGVPzfdbd_xhiIT4vVjKlRTt7P6mYo_ZbjhVvM7MW_cWrQ8Dyus4&periodItemID=2148447

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2019, 09:29

Спільний проект UA: Радіо Культура та ВГО САУ

UA: Радіо Культура та ВГО Спілка археологів України розпочали цикл радіозустрічей з провідними українськими археологами та істориками археології в межах авторського проекту Юлії Чаплінської "Імператив: теми, обов'язкові для осмислення".

Послухати записи ефірів можна тут:

11.02.2019
Археологія і біологія: на стику наук — Не тільки артефакти. Йдеться про вивчення залишків рослин і тварин, знайдених під час розкопок. Гості: співробітники Інституту археології НАНУ Сергій Горбаненко та Марина Сєргєєва.

Музейна археологія: просто про важливе — Археологія в музеї. Гості: Катерина Чуєва, директорка Музею Богдана й Варвари Ханенків, член президії ІСОМ України; Віра Павлова, музейний археолог, провідний фахівець Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ".

Останнє оновлення на Вівторок, 12 лютого 2019, 09:31

Зібраний докупи бездоказовий негатив, а не «інтерв’ю колишньої археологині» — Алла Буйських

18 червня цього року на сайті «Української правди» було опубліковане інтерв’ю кандидата політичних наук О. Андроса з «колишньою археологинею» Г. Заворотною. Відповідаючи на заклик редакції взяти участь у обговоренні цього тексту не можу не скористатися цією нагодою. Саме тому беру на себе відповідальність написати цього публічного листа, який буде розміщено на он-лайн ресурсах Інституту археології НАН України: офіційному сайті та ФБ-сторінці, а також на он-лайн ресурсах Спілки археологів України. Тобто говоритиму не лише від імені колективу Інституту археології НАН
України, а й від усього професійного археологічного загалу нашої країни.

Останнє оновлення на П'ятниця, 29 червня 2018, 15:42 Детальніше...

КНЯЗІВСЬКІ ПЕЧАТКИ З ШАЦЬКОГО ГОРОДИЩА, ЩО В УРОЧИЩІ САД

Давньоруські князівські печатки опинились в колі інтересів істориків ще з кінця ХІХ ст., коли їх зростаюча кількість надала можливість зробити перші спроби узагальнень. З цього часу  атрибуція та класифікація печаток почали відігравати роль цінного історичного джерела. Інші  назви печаток – булли, молівдовули, привісні печатки. Використовувались вони для закріплення важливих документів чи грамот, які часто відсилались на віддалені території. Зображення на буллі сприяли ідентифікації власника, а неможливість прочитання документу до зірвання печатки гарантувало конфіденційність.

Важливими знахідками з Шацького городища є три вислі печатки, опис яких проведений в хронологічній послідовності їх появи.

Перша печатка на лицевій стороні має погрудне зображення святого Андрія, на звороті напис «WT АНДРЕЯ». Стилістично вона близька до печаток Ратібора, що може бути свідченням їх синхронності. Можна припустити, що вона належала комусь з княжих намісників рубежу ХІ—ХІІ століть.

Варто відзначити, що боярин Ратібор був довіреною особою князя Всеволода Андрія Ярославовича, який задля контролю віддалених князівств призначає боярина удільним князем (1079—1081 рр.). Після смерті Всеволода Ратібор вірно служить його сину — Володимиру Мономаху. Що стосується намісника Всеволода Ярославовича з іменем Андрій, то варто зазначити, що в літописах така постать ні разу не згадується. Хто ж є власником неідентифікованої печатки? Можливо, сам князь, хресне ім’я якого Андрій? Ця загадка є досі актуальна для сучасних сфрагістів.

На лицевій стороні другої печатки зображено погруддя архангела Михаїла, а на звороті — напис в три рядки «ДЪНЪСЛОВО». Ця печатка належить полоцькому, новгородському, турівському, а пізніше і великому київському князю Святополку Михайлу Ізяславовичу (1050—1113). Такий тип печатки використовувався після Любецького з’їзду князів 1094 року в місті Любечі, метою якого було домовитися про припинення міжусобиць і об’єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі. Учасниками Любецького з’їзду були великий князь київський — Святополк Ізяславович, переяславський — на той час князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Ігорович, теребовльський князь Василько Ростиславович. На з’їзді князі домовились про припинення міжусобних війн і проголосили засаду вотчинності, на підставі якої кожний князь мав володіти тими землями, що ними володів його батько, і зобов’язувався не зазіхати на володіння інших князів. Таким чином напис «ДЪНЪСЛОВО» використовувався на печатках всіх князів — учасників з’їзду, як нагадування про домовленості.

Останнє оновлення на Понеділок, 16 березня 2015, 20:45 Детальніше...

Сторінка 1 з 3

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Аматор
Російський громадський рух на захист археологічної спадщини.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Германо-слов'янська археологічна експедиція ХНУ ім В.Н. Каразіна
Український пам’яткоохоронний інтернет-ресурс.

Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості Археологія у ЗМІ