До уваги громадськості

Палеопатологія

Палеопатологія — наука, яка вивчає захворювання давніх людей та адаптацію людини до зовнішнього середовища через реакцію організмів на соціальні та природні впливи. Палеопатологія є синтезом медицини, антропології, історії та екології.

Спосіб збору матеріалу: ретельний відбір ПОВНИХ, по можливості до найдрібніших фрагментів кісток, скелетів з поховань, знайдених в процесі архeологічних розкопок або розвідок. Критично важлива ретельна фіксація археологічного контексту.

Методи визначення: морфологічні спостереження; рентгенологія; електронна мікроскопія, гістологія; визначення ДНК збудника захворювання; біохімічний аналіз.

Інструменти для морфологічного спостереження: лупа, бінокуляр, мікроскоп, штангенциркуль, фотоапарат.

Результат: діагностика посмертних змін, захворювань та станів на межі норми та патології на кістках та зубах людей з поховань, знайдених в процесі археологічних розкопок.

Методи інтерпретації: диференційний діагноз, порівняльний і статистичний методи.

Інтерпретації: поширення зубних, метаболічних, інфекційних захворювань, травм та морфологічних особливостей скелету на певній території в певну епоху дозволяє визначити родинні зв'язки, рівень пристосованості популяції до природних умов середовища та соціальних стресів, встановити приналежність людини чи групи людей до певного соціального прошарку, реконструювати основні заняття, професії на індивідуальному рівні, та тип господарювання на популяційному рівні.
Вивчення присмертних та посмертних змін на кістках дозволяє визначити причину смерті, особливості поховальних ритуалів а, отже й дає вихід на певні елементи духовної культури взятої групи населення. Дослідження прижиттєвих маніпуляцій з людським тілом (наслідки хірургічного втручання — трепанацій, ампутацій), процесів загоєння травм, хабітуальних змін на зубах й кістках, дає уяву про рівень медичних знань та гігієнічних звичок в певний період часу на взятій території.
Посмертними змінами на скелеті займається тафономія.
Важливими напрямками палеопатології є військова антропологія або антропологія полів битв та остеобіографія.

Дослідники в Україні: Олександра Козак, Ольга Мінейко, Юлія Ушкова.

Приклади праць:
Козак О.Д. Кияни княжої доби. Біоархеологічні студі. — Київ, 2010.
Козак О., Шульц М. Палеопатологія та діагностика цинги (на антропологічних матеріалах з давньоруського Києва) // Археологія. — 2007. — № 4. — С. 60—69.
Kозак О. Захворювання жителів Переяслава ХІ—ХІІ ст. та можливості біо-соціальних реконструкцій // Наукові записки з української історії. — Переяслав-Хмельницький, 2008 — Вип. 20. — С. 104—116.
Козак О.Д. Жителі сотенного містечка Стайки XVII—XVIII ст. (за матеріалами біоархеології) // Історична антропологія та біоархеологія України. — Київ, 2014. — Вип. 1. — С. 116—130.

Олександра КОЗАК

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:37

Дендрохронологія

Дендрохронологія: науковий метод датування, який базується на аналізі річних кілець дерева. В його основі лежить врахування впливу погодно-кліматичних умов на змінність товщини річних кілець дерева.

Спосіб забору матеріалу: забір відповідних фрагментів дерева під час археологічних досліджень: відрізків деревних стовбурів або великих предметів, в якій видні річні кільця.

Отримуваний матеріал: деревина, придатна для дендрохронологічного аналізу.

Методи визначення: вивчення послідовності річних кілець різної ширини у відібраному зразку дерева з наступним зіставленням з існуючою дендрохронологічною шкалою.

Інструменти для визначення: збільшувач зображення (мікроскоп), вимірювальні пристрої (лінійка, штанген-циркуль).

Результати: отримання абсолютних та / або відносних датувань для об’єктів або культурного шару, звідки походить зразок дерева.

Методи інтерпретації: порівняльний аналіз.

Дослідники в Україні: Михайло Сагайдак, Северин Сагайдак.

Приклади праць: Сагайдак М.А. Давньокиївський Поділ: Проблеми топографії, стратиграфії, хронології. — К.: Наукова думка, 1991.

Окремим розділом дендрохронології є дендрокліматологія — наука, яка вивчає взаємозв’язок між річними кільцями дерев і метеорологічними величинами. В українській археології зазначений метод не практикується.

Марина СЕРГЄЄВА

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:37

Палеоетноботаніка

Палеоетноботаніка — підрозділ палеоботаніки, що вивчає рослини у взаємодії «людина—рослина» у давнину: культурні рослини і бур’яни-супутники людської діяльності. Як альтернативу використовують також термін «археоботаніка», що вказує на походження матеріалів з археологічних досліджень.

Спосіб забору матеріалу: флотація, огляд кераміки, випадкові знахідки скупчень у ході археологічних досліджень.

Отримуваний матеріал: зернівки і насіння або їх відбитки на кераміці культурних рослин і антропохорів (бур’янів-супутників людської діяльності); диких рослин, що входили до раціону харчування давньої людини й були об’єктом збиральництва.

Методи визначення: за параметрами (розміри і їх співвідношення), морфологічними ознаками.

Інструменти для визначення: збільшувач зображення (лупа, мікроскоп, тощо), вимірювальний пристрій (лінійка, міліметрівка, точна масштабована фото фіксація тощо).

Результати: встановлення по можливості видової приналежності зернівок і насіння культурних і диких рослин-антропохорів.
Методи інтерпретацій: статистичні методи, порівняльний аналіз тощо.

Інтерпретації: встановлення асортименту вирощуваних рослин, комплексу зернового господарства (за культурними рослинами), рівня техніки обробітку ґрунту визначення періодів вирощування (ярові й озимі культури) (за бур’янами і культурними рослинами), засміченості полів — тривалості їх використання, частково аналіз палеоекології [екології у давнину] (за бур’янами) тощо.

Дослідники в Україні: Сергій Горбаненко, Наталія Козловська, Галина Пашкевич.

Приклади праць (доступні в інтернеті):
Пашкевич Г.О. Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. — К., 2006. — 145 с. eknigi.org | michael-engel.io.ua (фото сторінок) | academia.edu | chtyvo.org.ua
Горбаненко С.А., Журавльов О.П., Пашкевич Г.О. Сільське господарство жителів Пастирського городища. — К.: Академперіодика, 2008. — 188 с. academia.edu | chtyvo.org.ua
Горбаненко С.А., Пашкевич Г.О. Землеробство давніх слов’ян (кінець І тис. до н. е. — І тис. н. е.). — К.: Академперіодика, 2010. — 316 с. academia.edu | ua.bookfi.org | bookre.orgchtyvo.org.ua

Сергій ГОРБАНЕНКО

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:38

Природничі методи в археології

1. Біологія
1.1. Антропологія (палеоантропологія)
1.1.1. Етнічна антропологія
1.1.2. Палеопатологія
1.2. Зоологія (археозоологія)
1.2.1. Звірі / ссавці (теріологія, археотеріологія)
1.2.2. Риби (іхтіологія, археоіхтіологія)
1.2.3. Птахи (орнітологія, археорнітологія)
1.2.4. Молюски (малакологія, археомалакологія)
1.3. Ботаніка (палеоботаніка)
1.3.1. Палеоетноботаніка (археоботаніка)
1.3.2. Дендрологія
1.3.2.1. Дендрохронологія
1.3.2.2. Антракологія
1.3.3. Спорово-пилковий аналіз (палінологія)

2. Гео-науки
2.1. ГІС-технології
2.2. Петрографічний
2.2.1. Петрографія
2.3. Палеопедологія
2.3.1. Мікроморфологія
2.3.1. Геоархеологічний підхід

3. Фізико-хімічні методи
3.1. Абсолютне датування
3.1.1. Термолюмінісцентний
3.1.2. Амінокислотний
3.1.3. Радіологічний
3.1.3.1. Радіовуглецевий
3.1.3.2. Калій-аргоновий
3.1.3.3. Трековий
3.1.3.4. Нерівновісноурановий
3.1.3.5. Радіоберилієвий
3.1.3.6. Радіокремнієвий
3.1.3.7. Іоній-урановий
3.1.4. Палеомагнітний
3.2. Спектральний аналіз
3.3. Трасологічний
3.4. Металографічний

Шановні колеги! Список має поповнюватися й уточнюватися. Приєднуйтесь!

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:31

Археологія: просто про складне

Я знаю, що нічого не знаю (scio me nihil scire).
Сократ

Шановні друзі!

Запропонований вашій увазі проект націлений на професійне спілкування передусім. Однак спочатку ми вирішили обмежитися висвітленням методичних питань з акцентом на природничі методи в археології.

Сучасність втілила багато з ідей письменників-фантастів ХХ століття (не вистачає тільки телепортації як повсякденної реальності). Можливості сучасної науки спроможні задовільнити найдопитливіший розум. На шляху корисної інформації до допитливих розумів є лише дві перепони: величезний багатомовний інформаційний потік (пам’ятаєте притчу про Вавілонську вежу?) і вузькість обраної теми. Вузька спеціалізація, хронологічні, географічні межі кожного конкретного дослідження обмежують професійний виднокіл. У кращому випадку дослідник не розкриває тему відповідно до сучасних вимог, у гіршому може й нашкодити. Не можна забувати, що археологічні розкопки — процес незворотній. Тут помилки непоправні.

Тому з’явилася ідея створення інтернет-проекту. Від нього очікуються такі результати: короткі по можливості, але ємкі нариси з описами відповідних методик і результатів їх застосування з наступним обговоренням. Пропонуємо таку структуру проекту:
• Що таке археологія?
• Структура археологічного дослідження.
• Класичні методи в археології.
• Природничі методи в археології.
• Археологічна реконструкція: як це робиться?
• Експериментальна археологія: наука і практика.
• Археологічні «фантазії»: уява плюс, наукоподібність мінус.

Запрошуємо до співробітництва кваліфікованих фахівців. Заздалегідь вдячні за Ваш внесок в загальну корисну Справу.
Отже, друзі, почнемо?

З повагою, Оксана ГОПКАЛО

 

Я знаю, что ничего не знаю (scio me nihil scire).
Сократ

Дорогие друзья!

Предлагаемый вашему вниманию проект нацелен на профессиональное общение, прежде всего. Однако вначале мы решили ограничиться освещением методических вопросов с акцентом на естественнонаучные методы в археологии.

Современность воплотила многие из идей писателей-фантастов ХХ века (не хватает только телепортации как повседневной реальности). Возможности современной науки в состоянии удовлетворить самый пытливый ум. На пути полезной информации к пытливому уму есть только два препятствия: огромный многоязычный информационный поток (помните притчу о Вавилонской башне?) и узость избранной темы. Узкая специализация, хронологические, географические рамки каждого конкретного исследования ограничивают профессиональный кругозор. В лучшем случае исследователь не раскрывает тему в соответствии с современными требованиями, в худшем может навредить. Нельзя забывать, что археологические раскопки — процесс необратимый. Здесь ошибки непоправимы.

Поэтому появилась идея создания интернет-проекта. От него ожидаются следующие результаты: короткие по возможности, но емкие очерки с описаниями соответствующих методик и результатов их применения с последующим обсуждением.

Предлагается следующая структура проекта:
• Что такое археология?
• Структура археологического исследования.
• Классические методы в археологии.
• Естественнонаучные методы в археологии.
• Археологическая реконструкция: как это делается?
• Экспериментальная археология: наука и практика.
• Археологические «фантазии»: воображение плюс, наукообразие минус.

Приглашаем к сотрудничеству квалифицированных специалистов. Заранее благодарны за Ваш вклад в общее полезное Дело.
Итак, друзья, начнем?

С уважением, Оксана ГОПКАЛО

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 травня 2016, 16:40

Сторінка 7 з 12

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах
Ви знаходитесь тут: До уваги громадськості