Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому

Унікальні свідчення перебування давньої людини досліджуються в околицях сучасного Меджибожа, що на Хмельниччині. Виявлено рештки найдавніших в рівнинній Україні стоянок, вік яких становить не менше 900—1200 тис. років тому.

Польовий міжвідомчий семінар, що відбувся 20—25 травня 2017 р., за участі фахівців нашого інституту, а також Інституту географії НАН України, Українського державного геологорозвідувального інституту та Державного історико-культурного заповідника "Межибіж", проводився на базі Ніжньопалеолітичної експедиції Інституту археології НАН України при підтримці Державного історико-культурного заповідника "Межибіж". Під час роботи семінару були обстежені багатошарові місцезнаходження Меджибіж А та Головчинці-1, вивчалися геологічні та геоморфологічні умови залягання виявлених тут архаїчних кам’яних виробів. Новими дослідженнями підтверджено ранньоплейстоценовий вік відкладів, що містять археологічні рештки.

Зокрема, кам’яні знаряддя на місцезнаходженні Головчинці-1 знайдені у викопних ґрунтах широкинського етапу (та безпосередньо давніших фаціях), які формувалися не менш, ніж 900—1200 тис. років тому. Такий давній вік добре узгоджується і з геоморфологічним положенням Головчинського місцезнаходження, розташованого поблизу зовнішньої межі найдавнішої четвертинної тераси Південного Бугу, де рельєф сформувався безпосередньо раніше — у еоплейстоцені або пізньому пліоцені.

Подібний давній вік ймовірно мають найдавніші верстви із археологічними знахідками на місцезнаходженні Меджибіж А. Ландшафти широкинського етапу характеризувалися поширенням лісів. Давні люди відвідували береги водних потоків, поновлюючи тут запаси кам’яної сировини, виробляючи знаряддя та полюючи на тварин. Відкриті тут кам’яні вироби супроводжуються рештками представників вимерлої фауни ссавців із ознаками розділки та споживання давньою людиною.

Місцезнаходження Меджибіж та Головчинці наразі є найдавнішими пам’ятками нижнього палеоліту України на територіях на схід від Карпат. Археологічні рештки наймолодших епізодів заселення датуються тут близько 400 тис., найдавніших — близько 1,2 млн. років тому. Меджибізькі пам'ятки надають унікальні дані для відтворення палеоекологічних рис минулого та умов першого проникнення давньої людини на Східноєвропейську рівнину. Подальше мультидисциплінарне дослідження нижнього палеоліту в околицях Меджибожа і прилеглих територіях басейнів річок Південний Буг та Дністер є пріоритетним напрямком вітчизняного палеолітознавства.

Джерело: сайт Інституту археології НАН України.

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах
Ви знаходитесь тут: Наші новини Археологічні дослідження Заселення рівнинної частини України почалося близько 1 млн років тому