ФЛОТАЦІЯ Й ПРОМИВАННЯ: ЩО ЦЕ ТАКЕ, І НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО

Флотація і промивання — такі самі методи археологічних досліджень, як і звичайне ретельне розбирання об’єктів. Такі методи досліджень не нові, однак в Україні постійно використовуються лише на пам’ятках кам’яного віку. Одні з перших робіт із застосуванням промивання в Україні проведено у 1970-х рр. на мезолітичному поселенні Мирне, що в рази збільшило обсяг дрібних седиментів з культурного шару. Нині промивання є одним зі звичних методів дослідження культурного шару пам’яток кам’яного віку.

Проведення флотації і промивання задля отримання палеоетноботанічних матеріалів розпочалося на Близькому Сході ще у 1970-х рр. Це був революційний прийом, що вивів палеоетноботанічні дослідження на якісно новий рівень розвитку. Ці методи понад 40 років стали звичними під час археологічних досліджень на широких теренах, у тому числі майже усієї Європи. В Україні цей метод Г.О. Пашкевич застосовувала з 1980-х рр., і спорадично продовжує дослідження дотепер. В Росії понад 20 років флотацією займається Є.Ю. Лєбєдєва. Обидві дослідниці зосереджують увагу на флотації й пошуку саме палеоетноботанічних матеріалів. Однак, як показує досвід, послідовне застосування флотації й промивання не лише можливе (і несуттєво збільшує час обробітку проби), а й суттєво розширює джерельну базу.

Флотація (буквально — плавання на поверхні води) — процес розділення матеріалу на легку й важку фракції. Після перемішування у воді органічні рештки рослинного походження спливають на поверхню і їх лише треба зібрати.

Промивання — процес розділення матеріалу на розчинну й нерозчинну фракції. Після промивки ґрунту залишається певна кількість нерозчинних матеріалів. До них належать дрібні фрагменти кісток звірів і птахів, кераміки, обмазки тощо; дрібні предмети (напр., намисто). А також іхтіологічний матеріал.

Результати флотації: матеріали для палеоетноботанічних визначень; вуглики — для визначення порід дерев. Перші дають змогу відтворити зернове господарство; другі — дещо доповнюють картину природного середовища, частково можуть відповісти на питання пріоритетності використання деревної сировини. Результати промиванн: найважливіші — іхтіологічний матеріал. Дає змогу оцінити рівень риболовлі, користування харчових можливостей водних ресурсів.

Звідки брати проби. Найрезультативніші проби — з об’єктів; найкраще — з житлових. Існування якого-небудь опалювального пристрою значно підвищує шанси того, що матеріали рослинного походження (зерна, фрагменти дерева) карбонізувалися (частково вигоріли) і так «законсервувалися».

Що для цього потрібно. Звісно, складно переглянути таким чином усе заповнення об’єкту, але навіть вибіркові проби можуть дати статистично повноцінний матеріал. Доволі часто, найскладніше завдання — це суміщення проб ґрунту й води. Найпростіший не затратний варіант — це переміщення незначних кількостей ґрунту силами членів експедиції під час їх повернення до табору. Якщо цими методами буде займатися одна людина, вона може переглядати від 4 відер землі. Отже, скажімо, експедиції з 15 чоловік достатньо принести до табору десь по 3—5 кг ґрунту щодня кожному.

Якщо розкопки проводяться відносно близько до джерела води, такої проблеми взагалі не існує.

Як це «працює». Для флотації необхідно мати лише ємкість для змішування води й ґрунту; пробу слід постійно перемішувати. Усі рештки, що спливуть на поверхню, акуратно збирати (для цього добре мати кілька незначних шматків сітки, краще — з доволі жорстких матеріалів (напр.: антимоскітна сітка); оскільки мокрі рештки погано відлипають від поверхні, їм краще дати висохнути безпосередньо на сітці, тому потрібно кілька шматків). Проба з органічних решток рослинного походження готова для передачі спеціалістам. Надалі її можна перебрати вручну і розділити зерна та вуглики дерев (останні для визначення мають бути не менше 1 см3).

Для промивання пробу ґрунту слід висипати на антимоскітну сітку з коміркою прибл. 1 на 1 мм, яку необхідно помістити до ємкості для змішування з водою (як і у випадку з флотацією, краще мати кілька сіток). Оптимальний розмір сітки — ширина полотна 1,4 м, відрізати приблизно 1 м. Сітки чеського виробництва (мають на краях жовту й блакитну «нитки») несуттєво дорожчі, скажімо, за китайські, але жорсткіші й тому послугують довше. Після цього пробу слід акуратно перемішувати й переминати вручну доти, доки через сітку не вимиється увесь можливий ґрунт. Рештки слід перебрати вручну, відібравши будь-які часточки органічного походження (а також усе, що зацікавить дослідника, або викличе підозру). Проба готова для передачі фахівцям.

Супровідна інформація. Дуже бажано давати усю супровідну інформацію: пам’ятка / адміністративна адреса / географічна прив’язка (відносно ріки) / рік розкопок / назва експедиції / начальник / номенклатура об’єкту / об’єм проби (кількість відер ґрунту) / додаткова інформація, важлива з точки зору дослідника.

NB! Нагадаю, що археологічні дослідження — це метод, за якого досліджувані об’єкти раз і назавжди руйнуються. Тому додаткову інформацію з них можна отримати або зараз, або ж ніколи.

З повагою до колег і з побажанням успіхів у польовому сезоні,
Сергій ГОРБАНЕНКО ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ).

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Археология.РУ
Російський інтернет-ресурс, великий обсяг різнопланової інформації з археології.

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Археологія Дубенщини
Сайт присвячений археології та історії м. Дубна і Дубенського району Рівненської області, а також близьких територій (Віталій Ткач).

Ви знаходитесь тут: Наші новини Публікації ФЛОТАЦІЯ Й ПРОМИВАННЯ: ЩО ЦЕ ТАКЕ, І НАВІЩО ЦЕ ПОТРІБНО