Шановні члени й членькині ВГО «Спілка археологів України»!

Сподіваюся, багато з вас помітили, що нещодавно сайт «ліг» практично на п’ять днів. Шановні колеги: ваші своєчасні внески, які щомісячно складають непомітну суму, дають змогу «Спілці» допомагати у виданнях наукової літератури, проведенні профільних конференцій. А також є єдиним джерелом фінансування існування сайту.

Шановні колеги, будь ласка, вчасно сплачуйте внески!

Крім того, нагадуємо вам, що робота «Спілки» — це не безлика діяльність «комсомольско-профспілкової організації», а сукупна діяльність усіх її членів. Проявіть свою професійну активність, яку, в рамках чинного законодавства, «Спілка» обов’язково підтримає.

Від Правління, з повагою, Сергій Горбаненко.

Нові надходження до віртуальної бібліотеки

Монографії
Васильев М.А. Язычество восточных славян накануне крещения Руси: Религиозно-мифологическое взаимодействие с иранским миром. Языческая реформа князя Владимира. — М.: Индрик, 1999. — 328 с.
Иордан. "О происхождении и деяниях гетов". Getica / Вступ. ст., пер., коммент. Е.Ч. Скржинской. — М.: Изд-во восточ. лит., 1960. — 436 с. (Серия "Памятники средневековой истории народов Центральной и Восточной Европы").
История на Българите. Т. 1: От древността до края на XVI век. — София, 2003.
Чореф М.М. История византийской Таврики по данным нумизматики. — Тюмень; Нижневартовско, 2015. — 194 с. (МАИАК. — Suppl. 1).
Pinter Z.-K. Spada şi sabia în Transilvania şi Banat (secolele IX—XIV): Ed. II. — Sibiu, 2007 (Bibliotheca Brukenthal. — VII).
Tafrali O. La cité pontique de Dionysopolis, Kali-Acra, Cavarna, Téké et Ecréné: Exploration archéologique de la côte de la mer Noire entre les caps Kali-Acra et Ecréné faite en 1920. Recherches d’histoire. — Paris, 1927.

Періодика, серії
Збірники наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. — Київ.
Известия Волгоградского государственного педагогического университета (Изв. ВГПУ) (Волгоград, РФ).
Советское славяноведение — Славяноведение. — Москва.
Старинар (Institut archéologique, Belgrade, Serbia).
Acta Terrae Septemcastrensis (Sibiu, Румунія).
Asociaţia Română de Arheologie (ARA) (Румунія).
Byzantina Symmeikta. Brukenthal. Acta musei (Brukenthal, Румунія).
Dosumenta praehistorica (Neolithic studies) (Ljubljana, Словенія).
Haemus journal (Республіка Македонія). — Археологія Балканського півострова.
International Journal of Conservation Science. Opera Instituti Archaeologici Sloveniae (Ljubljana, Словенія). — Продовжувана серія монографій з археології.
Systasis. Singidunum (Arheološki institut SANU, Belgrade, Serbia). 2/2000.
Zavod za varstvo kulturne dediščine Slovenije (ZVKDS) (Ljubljana, Словенія). — Серія монографій "Arheologija na avtocestah Slovenije"

Збірники
Социальная стратификация населения Кавказа в конце античности и начале средневековья: археологические данные. Материалы международной научной конференции. — М.: ИА РАН, 2015. — 92 с.
Формирование раннефеодальных славянских народностей. — М.: Наука, 1981.

Шановні колеги! Вашій увазі пропонується нова значна добірка матеріалів у вільному доступі, якій переважно завдячуємо Віталію Калініченку. Щиру вдячність за допомогу висловлюємо Геннадію Свистуну.

Нові надходження до віртуальної бібліотеки

Монографії

Авдусин Д.А. Курганы, городища, клады: лекция, прочитанная в Политехническом музее. — М.: Знание, 1970. — 47 с.
Башкиров А.С. Памятники булгаро-татарской культуры на Волге. — Казань, 1928. — 117, [1] с.
Войтович Л.В., Домановський А.М., Козак Н.Б., Лильо І.М., Мельник М.М., Сорочан С.Б., Файда О.В. Історія Візантії. Вступ до візантиністики / За ред. С.Б. Сорочана і Л.В. Войтовича. — Львів: Апріорі, 2011. — 880 с.
Горбаненко С.А., Колода В.В. Сільське господарство на слов’яно-хозарському порубіжжі / Інститут археології НАН України. — К., 2013. — 236 с.
Григорович Н.А., Гиндзе Б.К., Яковлев С.Я. Окаменевшие мозги людей ледникового периода: Одинцовские находки д-ра Григоровича. — Вологда, 1927. — 58 с.
Окладников А.П. По Аляске и Алеутским островам. — Новосибирск: Наука, 1976. — 168 с.
Ernée M. Pravěké kulturní souvrství jako archeologický pramen. — Praha, 2008 (Památky archeologické. — Suppl. 20).
Radman I. Militaria Sisciensia, Musei Archaeologici Zagrabiensis Catalogi et Monographiae. — Zagreb, 2005. — Vol. 1.
Вестник ВГУ. Серия: История. Политология. Социология (Воронеж, РФ).
Советская этнография (СЭ). — М., 1931—1991.
Archaeologia historica (Brno, Чехія).
Ostrogothica. — Харків: 2009. — В. 1; 2011. — Н. 1; 2013. — Н. 2.
The European Archaeologist (TEA).
Сборник по археологии Вологодской области. — Вологда, 1961. — 203, [3] с.
Шановні колеги! За вашої підтримки, до віртуальної бібліотеки зазвичай надходить набагато більше літератури. Приєднуйтесь!
Останнє оновлення на Понеділок, 02 листопада 2015, 17:07

Нові надходження до віртуальної бібліотеки

Журнал "Археологія" відтепер також і на Academia.edu — Journal Archaeology UA
Аладжов Ж. Паметници на прабългарското езичество. — С., 1999.
Алексеев В.П. Происхождение народов Восточной Европы. — М.: Наука, 1969. — 326 с.
Бєляєва С.О., Кубишев А.І. Поселення Дніпровського Лівобережжя Х—ХV ст. — К.: Наук. думка, 1995. — 112 с.
Биджиев Х.Х. Тюрки Северного Кавказа. — Черкесск, 1993.
Ботева-Боянова Д. Проблеми на тракийската история и култура. — С., 2000.
Въжарова Ж. Славяни и прабългари. По данни от некрополите от VІ-ХІ в. на територията на България. — С., 1976.
Габуев Т.А. Аланский всадник. Сокровища князей I—XII веков. Каталог выставки / Автор-составитель. — М., 2005. — 74 с.
Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. — М.: Наука, 1987. — 440 с.
Миков В. Златното съкровище от Вълчитрън. — С., 1958.
Овчаров Д. Византийски и български крепости V—Х в. — С., 1982.
Павлов Пл., Владимиров Г. Златната орда и българите. — С., 2008.
Попов Д. Тракийската богиня Бендида. — С., 1981.
Радушев А., Жеков Г. Каталог на българските средновековни монети ІХ—ХV в. — С., 1999.
Рашев Р. Българската езическа култура VІІ—ІХ в. — С., 2008.
Степанов Ц. Българите и степната империя през Ранното средновековие. Проблемът за другите. — С., 2005.
Черных Е.Н. Горное дело и металлургия в древнейшей Болгарии. — София: БАН Археологический институт, 1978. — 387 с.
Boda I., Szabó C. The bibliography of roman religion in Dacia. — Cluj-Napoca, 2014.
Fasolo M. Tyndaris e il suo territorio. — 2013. — Vol. 1.
Museo Civico di Leno. Le collezioni archeologiche nel contesto del popolamentodella bassa pianura bresciana.
Preservation of the frozen tombs of the Altai mountains an UNESCO essay.
Tesoros del Museo Arqueológico Nacional. Catálogo gratuito de la selección de obras que seleccionó el Museo para hacer un exposición con obras básicas cuando estuvo prácticamente cerrado entre los años 2008 y 2012.
Wocel J.E. Pravěk země české. — Praha, 1868.
АДУ 1994—1996 рр.
Материалы по археологии БССР / Беларуси // Матэрыялы па археологіі Беларусі. — Минск.
2003. — № 8: Ранние славяне Беларусского Поднепровья и Подвинь.
Урало-Поволжская археологическая конференция студентов и молодых ученых: Тез. докл. — Ульяновск, 2014. — XLVI.
Херсонесский сборник (ХСб). — Севастополь. — Вып. XVIII. — 2013—2014.
Институт археологии: Новые полевые исследования / Ред.: Н.А. Макаров. — М.: ИА РАН, 2010. — 116 с.
Матеріальна та духовна культура Південної Русі: Матеріали Міжнар. польового археол. семінару, присвяч. 100-літтю від дня народж. В.Й. Довженка (Чернігів—Шестовиця, 16—19 липня 2009 р.). — Київ; Чернігів, 2012.
Щиро вдячні Марині Сергєєвій, Юрію Ситому, Олександру Шелеханю та всім небайдужим!

У 2015 РОЦІ НА БІЛЬСЬКОМУ ГОРОДИЩІ ДАНО СТАРТ «ПОЛЬОВІЙ АРХЕОЛОГІЧНІЙ ШКОЛІ» МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

Ідея щодо організації літніх польових археологічних шкіл для молодих науковців звісно не є новою. Про подібний задум давно говорили і мріяли дослідники Більського городища, адже саме на таких грандіозних та інформативних пам’ятках і мають пізнавати прадавні сторінки історії студенти вищих навчальних закладів та аспіранти.

І ось у 2015 році, попри всі економічні складнощі, спільними зусиллями Інституту археології НАН України (ідея проекту належить с. н. с. відділу археології раннього залізного віку Д.С. Гречку), ВГО «Спілка археологів України» та історико-культурного заповідника «Більськ» усе ж задум вдалося втілити в життя… Чому саме Більське городище обрано для роботи Школи? Відповідь проста — пам’ятка є надто унікальною та шанованою в науковому світі та вже давно є туристичною й історичною перлиною України.

С.А. Скорий та О.Д. Могилов, представники Відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ, плідно працювали над координацією роботи молодих дослідників. Сприяння та конкретну допомогу в організації діяльності Школи надали представники органів місцевого самоврядування: голова Котелевської районної ради В.В. Довгуша та перший заступник Котелевської районної державної адміністрації П.М. Луговий, заступник начальника управління культури Полтавської облдержадміністрації В.В. Вождаєнко, голова Більської сільськоїради С.В. Залізняк, а також небайдужі меценати й передусім — директор СТОВ «Скіф» О.В. Бовдир. Без цих людей даний проект так би й залишився невтіленою у життя мрією…

Розкопки кургану скіфського часу в ур. Перещепине

Програма роботи Школи була розрахована на період з 15 липня по 15 серпня 2015 року та включала в себе як польові археологічні дослідження, так і теоретичний лекційний блок, присвячений різноманітним проблемам історії та археології раннього залізного віку Європи, питанням антропології, археологічної методології, пам’яткоохоронної діяльності. Лекції в Школі читали знані фахівці: д. і. н., проф. С.А. Скорий, д. і. н., проф. О.Г. Левицкий (Молдова), к. і. н. О.Б. Супруненко, О.Д. Могилов, І.Б. Шрамко, С.А. Задніков, Ю.О. Пуголовок та ін.

До роботи літньої польової археологічної школи долучилися представники 5 вищих учбових закладів України (Дніпропетровський національний університет ім. О.Т. Гончара, Київський національний університет культури і мистецтв, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка, Кам’янець-Подільський національний університет ім. І.І. Огієнка, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.К. Винниченка). Активну участь у роботі, передусім у теоретичних заняттях, приймали представники Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. До всіх них долучилися молоді аспіранти, представники провідних вітчизняних закладів культури та освіти. Разом їх — більше 55 чоловік.

Головна мета діяльності Школи — опанування тонкощів археологічної науки учасниками, проведення повномасштабних наукових досліджень на території Більського городища, налагодження дієвої співпраці між молодими дослідниками щодо дослідження пам’яток, передусім скіфської доби.

На всіх учасників проекту чекала активна та результативна польова робота. За 3 тижні молоді дослідники разом із досвідченими керівниками дослідили курган (V—IV ст. до н. е.) в урочищі Перещепине. Поховання виявилося повністю пограбованим. Вперше курган зазнав втручання злодіїв за скіфської доби, а вдруге — у XVIII—XIX ст. Тому вдалося лише знайти вінце корчаги, фрагмент залізної булавки та кістки похованого небіжчика.

Виступ С.А. Скорого під час засідання

Учасники школи в межах городища було відкрили й дослыдили курганоподібний насип VI—V ст. до н. е. (урочище «1-ше поле»). Працюючи на даному об’єкті, було знайдено місцеву ліпну кераміку скіфського часу, імпортний грецький посуд (наприклад, уламки амфор з центру виробництва Лесбос), бронзове вістря стріли, намистину, оселок, а також бронзові зливки, що свідчить про розповсюдження бронзоливарної діяльності серед населення давнього протоміста.

На цьому практична робота не зупинилась. Учасники проекту провели розвідки на території городища. Як результат — закладено шурфи на поселеннях — Безодня, Лісовий кут, Поле II бригади, Сад, Царина Могила, обстежено поселення черняхівської культури в урочищі Перещепине, складено плани курганних могильників в околиці Західного укріплення Більського городища.

На учасників школи чекала цікава та різноманітна культурно-розважальна програма: екскурсії Більським городищем, селищем Котельва (з відвідуванням музею С.А. Ковпака, Свято-Троїцької церкви XIX ст.), а також прогулянки унікальними екологічними стежками Ковпаківського лісопарку — пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення. У наступному, 2016 році, плануються екскурсії до Пархомівского історико-художнього музею, Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні, садиби Кочубея в Диканьці.

Учасники засідання

Наступний рік обіцяє особливо насичену роботу в рамках проекту «Літня польова археологічна школа». Усе більше ВИШів виявляє зацікавленість у прийнятті участі в роботі Школи. І це дійсно вражає! Більське городище поступово стає науковим центром, до якого линутимуть молоді дослідники-археологи з усіх куточків нашої держави!

Директор ІКЗ «Більськ» І.І. Корост

Останнє оновлення на Четвер, 15 жовтня 2015, 10:36

Сторінка 8 з 25

Пошук

Контакти

Матеріали на сайт надсилайте на адресу: support@vgosau.kiev.ua
Ми в соцмережах

Інтернет-ресурси

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Ви знаходитесь тут: Головна