Cпілка археологів України

  • Increase font size
  • Default font size
  • Decrease font size

Публікації

Иевлев М.М. Очерки античной палеоэкологии Нижнего Побужья и Нижнего Поднепровья

Иевлев М.М. Очерки античной палеоэкологии Нижнего Побужья и Нижнего Поднепровья. — К.: Видавець Олег Філюк, 2014. — 276 с.

Монография посвящена проблеме взаимодействия природы и общества на территории Северного Причерноморья, рассматриваемая на примере Ольвийского государства. Возникнув в VII в. до н.э. оно существует до IV в. н.э.,то есть практически весь период существования античной цивилизации на территории Северного Причерноморья. В монографии определяется роль и степень влияния происходивших природных изменений на хозяйственную деятельность населения, а так же роль антропогенного фактора в изменениях ландшафтов региона. Сделана попытка произвести реконструкцию окружающей среды района Нижнего Побужья и Нижнего Поднепровья на основных этапах развития Ольвийского государства: архаическом, классико-эллинистическом и римском.

Книга рассчитана на археологов, палеогеографов и всех, кто занимается проблемами взаимодействия природы и общества.

e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Кулаков В.И. Реконструкция убора обитателей Янтарного берега в I–V вв. н. э.

Кулаков В.И. Реконструкция убора обитателей Янтарного берега в I—V вв. н. э. — К.: Видавець Олег Філюк, 2013. — 168 с.
Монография посвящена обзору истории и методологии создания графических реконструкций убора (комплекса одежды/снаряжения/украшений) жителей юго-восточной Балтии в римское время. В книге также привлекаются и археологические материалы эпохи викингов. Издание рассчитано на археологов, любителей древностей и участников процесса военно-исторических реконструкций.

Более подробную информацию об издании см.http://www.facebook.com/rusfondukr.

Мартыненко И.Э. Международная и национальные правовые системы охраны историко-культурного наследия...

Мартыненко И.Э. Международная и национальные правовые системы охраны историко-культурного наследия государств-учасниц СНГ: учебное пособие. - Москва, 2012. - 943 с. (.pdf)


Ромашко В.А.. Заключительный этап позднего бронзового века Левобережной Украины

Уважаемые коллеги!

В феврале 2013 г. в киевском издательстве «Скиф» выйдет книга В.А. Ромашко «Заключителный этап позднего бронзового века Левобережной Украины (по материалам богуславско-белозерской культуры)».

В ней обобщены материалы памятников постсрубного времени Левобережной Украины, которая в XIII—X вв. до н. э. была зоной контактов этнокультурных образований западной и восточной зон евразийской общности культур валиковой керамики. Здесь на основе бережновско-маевской срубной культуры во второй половине XIII в. до н. э. формируется новообразование — богуславско-белозерская культура. Рассмотрены вопросы материальной и духовной культуры, хозяйства богуславско-белозерских племен, периодизации, относительной и абсолютной хронологии, что позволило воссоздать историю ираноязычного населения Левобережной Украины последних столетий II — начала I тыс. до н. э.
Книга предназначена для историков, археологов, сотрудников музеев, всех, кого интересует древняя история Украины.
Заключителный этап позднего бронзового века Левобережной Украины (по материалам богуславско-белозерской культуры): монография. — К.: Видавничий Дім «Скіф», 2013.
Вы можете заказать необходимое количество экземпляров книги в издательстве «Скіф» по адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Тел.: 050-076-30-09; 098-538-50-93

 

28.01.2013


Нова книжка про археологію Волині

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов навчальний посібник Михайла Кучинка, Зоряни Кучинко та Олексія Златогорського «Історія культури Волині давнього та середньовічного часу». Книжка є першою спробою подати в науково-популярній формі відомості про розвиток матеріальної та духовної культури населення Волині впродовж тисячоліть. На базі пам'яток археології автори розглянули питання господарської діяльності, суспільного ладу, характеру взаємозв'язків давніх племен краю, їх етнокультурної належності. Нове видання стане в пригоді школярам, краєзнавцям та всім шанувальникам давнини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»

18.02.2013


Книги Л.С.Клейна

У видавництві Донецького університету видані книги Л.С.Клейна:

Перевернутый мир ("Жизнь" в тюрьме), 2009.
Новая Археология (Критический анализ теоретического направления в археологии Запада), 2010.
Формула Монтелиуса (Шведский рационализм в археологии Мальмера), 2011.
Археологическое исследование: Методика кабинетной работы археолога (в двух томах), 2012. (Перше видання такого роду в Росії. Книга розрахована на студентів, аспірантів та археологів-практиків.)

Звертатися: http://archgroup.donnu.edu.ua

Джерела інформації:
Видавець.
Сайт "Археология России": http://archeologia.ru/Rss/


О.В. Сухобоков. «Земля незнаема»: население бассейна Среднего Псла в Х—ХІІІ вв.

Побачила світ монографія відомого археолога-славіста, дослідника слов’янської та давньоруської історії, доктора історичних наук О.В. Сухобокова «Земля незнаема»: население бассейна Среднего Псла в Х—ХІІІ вв.» (Київ: видавництво ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2012. — 376 с.).
Праця присвячена дослідженню прикордонного регіону Давньоруської держави на схід від р. Сули, який згадується автором «Слова о полку Ігоревім» серед «земель незнаемых».
До наукового обігу вперше в повному обсязі вводяться матеріали археологічного комплексу роменсько-давньоруських пам’яток на Пслі біля с. Кам’яне Лебединського району Сумської області, дослідженого Лівобережною слов’яно-руською експедицією під керівництвом О.В. Сухобокова у 1976—1978 рр.
На прикладі даного комплексу розглянуто процеси освоєння, соціально-економічного і культурного розвитку регіону від сіверянського етапу (Х—початок ХІ ст.) до Батиєвої навали.
Книга ілюстрована картами, кресленнями, малюнками і фотографіями, що дає змогу більш детально і наочно ознайомитись з результатами археологічних досліджень.
Видання розраховане не лише на професійних істориків, археологів, викладачів і студентів історичних факультетів, краєзнавців. Воно стане в нагоді також фахівцям з інших галузей гуманітаристики, музейництва й не залишить байдужим широкий читацький загал.

4.02.2013


С.Н. Братченко. Левенцовская крепость. Памятник культуры бронзового века

Книга С.Н. Братченка «Левенцовская крепость. Памятник культуры бронзового века» вийшла друком у «Видавничому дому "СКІФ"». Докладніше про автора, книгу та пам’ятку див тут:  
http://www.day.kiev.ua/229006
або http://www.day.kiev.ua/229050

18.06.2012

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Новий науковий доробок архівістів Волині

Підготовка і видання нових путівників по фондах державних архівів областей є одним із актуальних напрямків їх діяльності протягом останнього десятиліття. Особливість цих видань — надання відомостей про нові надходження архівів за роки незалежності, фонди колишніх партархівів та розсекречені документи.
Нове видання Путівника по фондах Державного архіву Волинської області вийшло за програмою «Архівні зібрання України», серія «Путівники». Водночас воно є довідником із серії видань про склад і зміст документів державного архіву області.
Історія державного архіву Волинської області розпочинається у грудні 1939 року, коли був створений Волинський обласний історичний архів, який підпорядковувався архівному відділу УНКВС по Волинській області. Відтоді архів неодноразово змінював назву та підпорядкування. З 1980 року — Державний архів Волинської області. З 5 жовтня 1988 року — у зв’язку з ліквідацією архівного відділу Волинського облвиконкому, держархів здійснює управління архівною справою в області та є науково-методичним центром. З 1997 року державний архів став структурним підрозділом Волинської облдержадміністрації.
З перших кроків своєї діяльності архів почав комплектуватись документами установ, підприємств та організацій області, його надбанням стали історичні документи, починаючи з 16 століття до сьогодення. Значному розширенню джерельної бази архіву сприяло включення в 1991 році до складу НАФ документів колишнього партархіву Волинського обкому КПУ, надходження з управління Служби безпеки України у Волинській області архівно-кримінальних справ судових органів на реабілітованих громадян та фільтраційних справ на громадян, вивезених на примусові роботи у країни гітлерівської коаліції. Для широкого загалу стали доступними документи, розсекречені протягом 1989—2010 років. Інформація про ці нові поповнення документальної бази держархіву області потребувала доведенню її до користувачів, тому нове видання Путівника було вкрай необхідне і актуальне.
Перше видання путівника «Волинський обласний державний архів в м. Луцьку» побачило світ у 1964 році. 1990 року вийшло друге, доповнене і перероблене видання. В 1997 році опубліковане доповнення до путівника, до якого вперше ввійшли відомості про документи, які поповнили архів за період незалежності.
Особливістю нового видання Путівника 2011 року є те, що він вперше подає інформацію про склад і зміст усіх наявних документів Державного архіву Волинської області. Станом на 1 січня 2011 року в архіві налічувалось 4808 фондів, 1136161 справа за 1511—2001 років, окремі з них за 2002—2010 роки; 161 комплекс, 665 одиниць зберігання науково-технічної документації; 30510 одиниць обліку фотодокументів, 758 одиниць обліку фонодокументів, 17 одиниць обліку відео документів; 5 одиниць обліку кінодокументів. Фонди науково-довідкової бібліотеки архіву нараховували 17770 книг та брошур, 2445 комплектів журналів 21920 (номерів), 4090 підшивок газет.
У передмові до путівника показано актуальність видання, структуру путівника, висвітлено історичний шлях архіву та склад і зміст його фондів.
Зручною для користувачів є систематизація архівних фондів у путівнику, яка здійснена з урахуванням хронологічних рамок історичного періоду, джерел надходження документів, їх матеріальних носіїв. Особливість та історична значимість документів архіву в тому, що вони висвітлюють історію волинської території, яка входила до складу західноукраїнських земель, що в певні історичні періоди перебували в складі різних держав. За історичними ознаками фонди включені до розділів: Фонди періоду Російської імперії (1795—1919); Фонди періоду Польської Республіки (1919—1939); Фонди періоду нацистської окупації (1941—1944); Фонди періоду радянської доби та незалежної України. Окрім того, є ще розділи: Фонди особового походження; колекції; Документи нефондової організації; перелік фондів.
Дане видання складається з семи розділів, які містять описові статті до фондів, що включають історичні довідки, анотації документів, обліково-довідкові та інші дані про фонди та фондоутворювачів. Для прискорення пошуку необхідної інформації, та з метою полегшення користування довідником, упорядниками путівника складено добре продуманий та досить потужний науково-довідковий апарат: іменний та предметно-тематичний покажчики, покажчик географічних назв. Інформаційно цінними для нового видання є окремі додатки: довідка про адміністративно-територіальний поділ Волинської області, видання державного архіву Волинської області та публікації за документами архіву, список скорочень. Не можна не відзначити загальний обсяг опрацьованого і поданого у друкованому вигляді матеріалу — 952 сторінки.
Щоб це об’ємне видання дійшло до свого споживача, довелося немало докласти сил, вміння, наполегливості та знань працівникам архіву — Тетяні Положенцевій, Інні Костенко, Антоніні Гурській, Оксані Новосад, Олені Крамар, Ірині Вронській та Тетяні Ревусі. Їх працьовитість, відповідальне відношення до справи та творчий підхід в роботі заслуговують найтепліших і найщиріших слів вдячності. Надіюсь, що користувачі цього видання, не раз будуть згадувати авторський колектив добрим словом.
Окремі слова подяки хотілося б висловити працівникам видавничого підприємства «Надстир’я» Миколі Богушу, Олені Харчук, Анатолію Оліха за плідну і конструктивну співпрацю.
Авторський колектив доклав максимум зусиль, щоб нове сучасне видання Путівника по фондах державного архіву Волинської області побачило світ і стало повноцінним джерелом про архівні документи волинського краю. Його видання продовжило інформування широкого загалу про документальну базу державного архіву Волині. Цей довідник стане доброю підмогою дослідникам, науковцям, історикам, архівістам, працівникам музеїв, бібліотек, краєзнавцям, студентській та учнівській молоді в архівних пошуках, наукових дослідженнях, вивченні історії рідного краю. А чергове видання цього спеціального довідника про фонди волинського архіву свідчить про його системну роботу по підготовці довідкових видань для інформування громадськості про склад і зміст архівних фондів.

Володимир Гика
Директор Державного архіву області
14.05.2012


ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ

«Не забыть нам этот день»

Книга представляет собой сборник исторических материалов, посвященных первому дню самой страшной катастрофы прошлого века — Второй мировой войне. В основе книги события, происходившие 1 сентября 1939 года на балтийском побережье Польши, в районе города Гдыня и на Хельской косе. Главной особенностью книги является то, что оборона Хеля, ставшей первой неприступной крепостью для фашистских агрессоров, была еще современниками названа «Балтийским Севастополем».

Этот исторический сборник посвящен самой трагической странице в истории обороны Севастополя в июле 1942 года. 35-я батарея, на которой и происходили те страшные события сегодня является памятником мужества, отваги и скорби. Но в сборник включены воспоминания комбата-35, того самого Алексея Лещенко. Который до последних минут был командиром прославленной 35-й батареи. Ранее, его дневники никогда не публиковались.

5.04.2012


У видавництві «Волинські старожитності» вийшла книжка про «Ойум»

«Ойум» — це легендарна країна, про яку мріяли германські племена. Згідно з їхніми уявленнями вона знаходилась там, де у пізньоримський час виникла і існувала черняхівська культура. Землі, звані прибульцями на своїй мові «Ойум», знаходилися в межах Скіфії, за річкою, в сусідстві з якою стелилися болота і вири. Місцевість на південному березі Балтійського моря, де вони висадилися і розселилися, вони назвали Готіскандза, що означає «готський берег», і можливо, надалі тут виникло місто Гданськ. Археологічні дані свідчать, що в I ст. н. е. на півночі сучасної Польщі з’явилося нове населення. «Ойум» традиційно локалізують на Придніпров’ї, по шляху руху готів з Нижньої Вісли на південь.
Саме «Ойуму» присвячене нове видання «Волинських старожитностей», підготовлене Відділом археології ранніх слов’ян та регіональних досліджень Інституту археології НАН України та  лабораторією археологічних досліджень Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова за фінансової підтримки НДЦ «Рятівна археологічна служба України» (м. Львів) під назвою «Черняхівська культура: матеріали досліджень». Упорядники видання кандидати історичних наук Олег Петраускас та Руслан Шишкін вважають, що «є певна паралель між бажанням давніх людей віднайти казково багату і в той же час майже недосяжну землю та працею сучасних археологів».
Збірка статей розглядалася спочатку як розгорнутий варіант тез доповідей конференції, присвяченій актуальним проблемам черняхівської культури, яка пройшла у Києві 15—17 жовтня 2010 р. Проте під час збирання матеріалів до упорядників звернулися колеги, які з різних причин не змогли прийняти участь в конференції, але мали роботи споріднені із її темою. Таким чином збірка поповнилася працями Д. Козака, С. Горбаненка, Д. Куштана, М. Авраменко, які співпали з тематичним напрямком конференції.
В останні десятиріччя окреслилося кілька традиційних тем у дослідженні черняхівської культури, які викликають посилену зацікавленість серед дослідників — хронологія, реконструкція одягу, аналіз кераміки та деталей одягу, поховальний обряд та ін. У збірнику вміщено статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Росії, Німеччини та Франції. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
3.04.2012


ТРЕТІЙ ВИПУСК УНІКАЛЬНОГО ЩОРІЧНИКА

У Волинському краєзнавчому музеї в Луцьку відбулася презентація наукового видання «Волино-Подільські археологічні студії. Випуск 3». Збірник продовжив видання 1990-х років, що виходили у Львові і на сьогоднішній день вже стали бібліографічною рідкістю. Перший випуск був присвячений Ігорю Свєшнікову, другий — накладом лише 30 примірників — Олегу Ольжичу-Кандибі. Третій випуск студій присвятили видатному українському археологу, історику та музеєзнавцю Юрію Миколайовичу Малєєву (1941—2006). Студії стали спільним виданням ДП «Волинські старожитності» та Волинського краєзнавчого музею і продовжили традиції попередніх випусків, об’єднавши матеріали дослідників-археологів з Волинської (О. Златогорський, М. Вашета, В. Баюк, С. Демедюк, С. Панишко, В. Стемковський, Г. Охріменко, Н. Скляренко, С. Локайчук), Львівської (В. Конопля, В. Оприск, Н. Білас, О. Сілаєв, А. Гавінський), Тернопільської (М. Ягодинська, Л. Строцень, В. Ільчишин, О. Дерех, М. Строцень) та Рівненської областей (Б. Прищепа, В. Ткач, А. Бардецький, Ю. Пшеничний).
У вступному слові «Земля і праця його імення та життя» добрим словом про Юрія Малєєва згадав знаний археолог Сергій Буйських. Під час презентації спогадами про видатного археолога поділилися його колеги та учні — Віталій Конопля, Богдан Прищепа та Сергій Панишко. Анатолій Силюк та Олексій Златогорський на презентації розповіли про структуру збірника, який окрім матеріалів з археологічних досліджень містить публікації розвідок 1988—1993 років на території Волинської та Тернопільської областей. Упорядники збірника — В. Конопля і О. Златогорський та директор Волинського краєзнавчого музею А. Силюк планують зробити студії археологічним щорічником західних областей України і проводити в березні — квітні у Волинському краєзнавчому музеї щорічні зібрання археологів.

Довідково

Малєєв Юрій Миколайович (1941—2006) — видатний український археолог, історик, музеєзнавець, доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Народився 2 серпня 1941 р. в Чернігові. Від 1946 р. проживав у м.Заліщики на Тернопільщині, де в 1959 р. закінчив середню школу. Виховувався в сім’ї, де прищеплювали любов і повагу до історії краю. У шкільні роки здійснював багато мандрівок під керівництвом учителя історії О.С. Тура, брав участь у розкопках. Із 1963 р. навчався на історичному факультеті Львівського університету ім. І. Франка. У 1966—1968 рр. продовжував навчання на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка. Після закінчення університету в 1968—1974 рр. працював старшим лаборантом кафедри археології та музеєзнавства. У 1974—1982 рр. працює асистентом, а з 1982 по 1986 рр. старшим викладачем кафедри. З 1969 р. Ю. Малєєв постійно керував Дністровською археологічною експедицією Київського університету. У 1981 р. захистив дисертацію на тему: «Історія племен Західного Поділля та Прикарпаття у кінці бронзової доби — на початку залізної доби» та одержав ступінь кандидата історичних наук. Він був учасником багатьох наукових конференцій, проводив дослідження давньої історії Західного Поділля та Прикарпаття. Багато досліджень провів у Заліщицькому районі. У доробку дослідника 124 наукові роботи. Помер Ю. Малєєв 20 травня 2006 р. в Києві.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
27.02.2012


Старовижівщина в історії України та Волині

У друкарні «Волиньполіграф ТМ» вийшов 40-й випуск збірника «Минуле і сучасне Волині та Полісся», присвячений Старовижівщині. У збірнику висвітлено сторінки історії Старовижівщини у статтях Олександра Дем’янюка, Сергій Карпука, Володимира Гики, архієпископа Варфоломія, Сергія Гулечка та інших. Новими дослідженнями поповнилися історії сіл Паридуби, Чевеля, Буцина, Брунетівки, Галиної Волі, Глух, Грабового, Кримного, Любохин, Лютки, Синового, Смолярів. Є також чимало досліджень про етнографію Старовижівського краю, а саме про ткацтво, обереги та магічні дії, традиції виготовлення весільного хліба, розвиток гончарства, сирний обряд, символіку вікон та інше. Крім того висвітлено загальні питання історичного краєзнавства та волинезнавства, вміщено рецензії на нові видання.
У збірнику надруковано також матеріали працівників ДП «Волинські старожитності», зокрема Олексія Златогорського «Пам’яткоохоронна діяльність «Волинських старожитностей» на території Волинської області у 2009—2010 роках».
У першому півріччі заплановано провести конференцію в смт. Стара Вижівка.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
2.02.2012


Вийшов у світ біобібліографічний покажчик волинського пілігрима-мандрівника

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов біобібліографічний покажчик праць відомого волинського краєзнавця Вальдемара Едвардовича Пясецького, упорядкований Аллою Понагайбою та Оксаною Рибачук. 
До видання включені бібліографічні записи окремо виданих творів, публікацій у збірниках, періодичних виданнях, матеріалів про життя і діяльність дослідника, виступи на радіо й телебаченні. Видання доповнюють допоміжні покажчики та фотододатки: біографічні світлини, світлини давніх мешканців Луцька (з колекції Володимира Гнатюка з Боратина, Барбари Дембовської з Кракова, Ярослава Зеленова з Луцька, Тадеуша Марцінковського з Зеленої Гури, Любові Рожковської з Луцька, родини Сидоруків з Луцька, родового альбому Данути Ролінгер з Луцька, Зенона Пашковського з Ржешова, Тетяни Годзинської з Луцька, Тадеуша Перетятковича з Варшави, внучки Болеслава Паповшека з Лондона, Мірелі Безпальчик з Парижу) та світлини Віктора Чухрая з проекту «Зникаюча краса».
«Від народження, — пише у спогадах Вальдемар Едвардович, — я волинський пілігрим-мандрівник у буквальному значенні цього слова. Мої мандри по волинських містечках і селах, огляд святинь чи залишків минувшини в них розпочалися ще в ранньому дитинстві». Презентація видання відбулася сьогодні у Волинській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки.

Довідково

Вальдемар Пясецький народився 5 січня 1934 року у Дубровиці. Вивчення краю розпочав на початку 1960-х рр. публікаціями, присвяченими творчості волинських архітекторів, художників, іконописців. У 1973 році з’явилася перша розвідка В.Пясецького про місто Луцьк. На сьогоднішній день ми знаємо його як дослідника найважливіших осередків давнього Луцька, його околиць: Верхнього Замку, Окольного та Старого міста, Передмістя, Заглушеччини, Градної Гори, Помостич, Хмельника, Волиці, Яровиці, Гнідави, Красного, Кушкаровки, Дворця, Волички над Глушцем та ін. У доробку краєзнавця і дослідження з минувшини Володимира-Волинського, Любомля, Устилуга, Горохова, Порицька, Перемиля, Боремля, Кисилина, Олики, Локач, Сельця.

Прес-центр ДП «Волинські старожитності»
30.01.2012


Звернення від журналу "Stratum plus"

Уважаемые коллеги!

Новые научные исследования и разработки по археологии и культурной антропологии доступны на сайте международного журнала Stratum plus
www.e-anthropology.com
Неограниченный доступ к электронному архиву журнала дает Вам возможность ознакомиться с авторами из более 30 стран мира.
45 монографий, 900 статей, 19000 страниц – итог деятельности журнала за 13 лет.

Уникальная структура журнала предоставит возможность тематического выбора подборки научных статей исключительно по интересующей Вас научной проблематике.
Журнал выходит шесть раз в год на русском языке в следующем тематическом порядке:

№ 1. Палеолит. Мезолит
№ 2. Энеолит. Неолит. Эпоха Бронзы
№ 3. Ранний Железный Век. Античность
№ 4. Римское время. Эпоха Великого Переселения Народов
№ 5. Средние Века
№ 6. Нумизматика и Эпиграфика

Редакции журнала Stratum plus действуют в четырех городах:
Санкт-Петербург (Россия), Кишинёв (Молдова), Одесса (Украина) и Бухарест (Румыния).
В составе постоянной редколлегии 28 ученых, представляющих 17 научных центров Молдовы, Румынии, Болгарии, России, Украины, Германии, Дании, Франции и США

Stratum plus всегда открыт для новых авторов и публикаций.
E-mail для авторов: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Подписаться или приобрести журнал Вы можете на сайте www.e-anthropology.com
или у наших дистрибьюторов в России, Германии, Великобритании и Польше
E-mail по продажам: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Присоединяйтесь к нам:
http://e-anthropology.academia.edu/stratumplus
http://www.facebook.com/stratumplus

С уважением, журнал STRATUM PLUS

2.11.2011


Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання

«Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання»

Редакційна колегія: Г.Ю. Івакін, Б.В. Магомедов, В.В. Москаленко, О.П. Моця (головний редактор), В.М. Ричко, І.П. Возний, О.П. Толочко.
Рецензенти: д. і. н. Л.П. Михайлина, д. і. н. Р.В. Терпиловський
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту археології НАН України (протокол № 7 від 1.06.2010 р.).

Експеримент (від лат. ехрегіmentum) у сучасній науці — це метод пізнання, за допомогою якого в умовах, які дослідник може контролювати та скеровувати, досліджується певне явище. Вони поділяються на якісні, кількісні та ін. типи. Існують напрямки наукового знання, побудовані на використанні експерименту: експериментальна фонетика, криміналістика та ін. Для прикладних наук, з якими, певною мірою, співвідноситься археологія, характерне використання модельного експерименту, який ставиться на матеріальних моделях.
Експериментальна археологія становить один із напрямків розвитку археології. Традиційно її початок відносять до XVII ст., коли німецький дослідник Андреас Альберт Роде (1682—1724) зробив копію кам'яної сокири, для підтвердження думки про її виготовлення людиною.
Одною з характерних ознак експериментальної археології є використання наукових методичних принципів та наукових методів проведення експериментів, що відрізняє її від прикладного мистецтва і поширеного в наш час створення різного кшталту копій не тільки археологічних предметів, але й об'єктів, процесів, тощо. Під час створення останніх головною метою є вирішення декоративно-прикладних, виробничих, торгівельних та інших завдань, які не мають на меті наукове дослідження археологічних об'єктів. Кількість створюваних на сьогоднішній день копій старовинних виробів (часто виготовлених на високому професійному рівні) постійно збільшується, створюються навіть крупні суспільні творчі колективи, які не тільки моделюють предмети, але й процеси, чи навіть облаштовують комплекси із використанням археологічних прототипів. Відповідно, стає актуальним питання - де проходить межа між науковим експериментом та декоративно-прикладним мистецтвом, що виготовляє предмети «під старовину». Саме таким питанням був присвячений науковий міжнародний семінар «Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання» (Коростень, 6—9 серпня 2009 р.), в рамках якого ефективно поєдналися традиційні академічні доповіді та їх апробація на експериментальному майданчику. Пропоноване видання є збіркою наукових праць учасників Міжнародного науково-практичного семінару (м. Коростень, 6—9 серпня 2009 р.).
До збірки увійшли роботи фахівців експериментальної археології України, Чехії та Англії.
Для археологів, істориків, вчителів та усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

18.04.2011


Козак Д.Н. Етюди давньої історії України

Козак Д.Н. Етюди давньої історії України. — К., 2010. —184 с.

У книзі подається опис восьми найбільш цікавих знахідок автора, здобутих протягом більш ніж 30-річних польових експедиційних досліджень. Ці археологічні пам’ятки відносяться до різних періодів давньої історії України: енеоліту, бронзового віку, ранньозалізного та давньослов’янського періодів. Вони залишені різними етнічними групами: балто-слов’янами, давніми слов’янами — венедами, давніми германцями — готами, але всі вони жили на землях України і пов’язані з глибинними пластами історії українського народу. У книзі містяться численні ілюстрації — схеми, рисунки, фотографії, реконструкції.
Видання розраховане на широке коло людей, які цікавляться давньою історією країни.

12.04.2011


Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму

Кравченко Е.А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму.  — Київ; Луцьк: ІА НАН України, 2011 — 272 с., 196 рис.

До уваги читачів пропонується монографія з археології Криму за доби пізньої бронзи та раннього заліза, що є узагальненням археологічного матеріалу, відомого як кизил-кобинська культура. Розглянуто і проаналізовано матеріальну культуру пам’яток Західного Криму, здійснено хронологічне визначення її комплексів і їх синхронізацію із іншими регіонами. Кизил-кобинська культура подається у контексті загальнопричорноморської культурно-хронологічної схеми. Усебічно розглянуто питання матеріальної культури, належної літописним таврам.
Для істориків, археологів, викладачів вишів і шкіл, студентів, а також усіх, хто цікавиться старожитностями півдня сучасної України.

Вниманию читателей предлагается монография по археологии Крыма эпохи поздней бронзы и раннего железа, являющаяся обобщением археологического материала, известного как кизил-кобинская культура. Рассмотрена и проанализирована материальная культура памятников Западного Крыма, определены хронологически ее комплексы и синхронизированы с другими регионами. Кизил-кобинская культура подана в контексте общепричерноморской культурно-хронологической схемы. Всесторонне рассмотрен вопрос материальной культуры, принадлежащей летописным таврам.
Для историков, археологов, преподавателей вузов и школ, студентов, а также всех, интересующихся древностями юга современной Украины.

11.04.2011


Сергєєва М.С. Косторізна справа у Стародавньому Києві

Сергєєва М.С. «Косторізна справа у Стародавньому Києві».К.: КНТ, 2011. — 256 с.

Це видання є першим монографічним дослідженням київського косторізного ремесла давньоруського періоду. Незважаючи на те, що археологічне вивчення Києва триває вже понад 200 років, київська різьблена кістка дуже рідко привертала увагу дослідників і до сьогодні звернення до цієї теми обмежувалося окремими статтями.
У роботі простежуються основні етапи розвитку косторізного ремесла і основні фактори, яки впливали на його становлення. Багато уваги приділяється питанням організації виробництва й техніки обробки кістки та рогу. Значна частина роботи присвячена продукції київських ремісників-косторізів. Висвітлюється роль Києва як одного з найзначніших центрів формування професійного косторізного ремесла.
Дослідження ґрунтується на узагальненні даних, отриманих внаслідок багаторічного вивчення Києва, проте найбільш важливим є введення до наукового обігу нових матеріалів, отриманих під час археологічних робіт останніх років, у тому числі тих, що походять з власних розкопок авторки на Київському Подолі.
Книга містить багато ілюстрацій.

4.04.2011


ПАМ'ЯТКИ АРХЕОЛОГІЇ ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ

У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов навчальний посібник М.М. Кучинка та О.Є. Златогорського «Пам’ятки археології Луцького району Волинської області». У виданні на базі археологічних пам’яток коротко висвітлені господарство, суспільні відносини, матеріальна і духовна культура давнього та середньовічного населення Луцького району. В книзі узагальнено результати досліджень пам’яток археології регіону В. Антоновичем, К. Мельник, Я. Фітцке, О. Цинкаловським, Д. Козаком, І. Свєшніковим, Ю. Захаруком, М. Пелещишиним, М. Кучинком, С. Панишком, Г. Охріменком, С. Терським, О. Златогорським, В. Коноплею та ін., зроблено акцент на їх охороні. Авторами подано також повний реєстр відомих і нововідкритих пам’яток в населених пунктах району, уточнене їх місцезнаходження, з’ясовано етнокультурну належність та датування.
Книга стане внагоді вчителям, студентській та учнівській молоді, краєзнавцям і всім шанувальникам старовини.

Довідка.

Михайло Кучинко — доктор історичних наук, професор, відмінник освіти України. Завідувач кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Волинського національного університету імені Лесі Українки. Коло наукових інтересів — археологія Західної Волині, Холмщини та Підляшшя княжої доби, проблеми русько-польського порубіжжя ІХ—ХІІІ ст. та етнокультурних процесів на території Побужжя. Автор понад 250  публікацій, в тому числі 14  монографій та навчальних посібників.
Олексій Златогорський — директор ДП «Волинські старожитності» ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, старший викладач кафедри документознавства та музейної справи ВНУ ім. Лесі Українки. Коло наукових інтересів — археологія Волині пізньосередньовічного часу, історія книгодрукування на Волині. Автор близько 100 наукових публікацій, в тому числі 3-х монографій та науково-популярних видань. Керівник археологічних експедицій на Волині у 2008—2010 рр., в тому числі у містах Луцьк, Володимир-Волинський, Любомль, селищах Шацьк, Цумань, селах Боратин, Рованці, Садів, Гірка Полонка, Полонка, Несвіч, Жидичин, Кульчин, Крижівка.

27.12.2010


Археологічні дослідження в Україні 2009

Археологічні дослідження в Україні 2009
У видавництві ДП «Волинські старожитності» вийшов том «Археологічні дослідження в Україні 2009». На 506 сторінках щорічника Інституту археології НАН України розміщені інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій 2009 року. Збірник стане в нагоді науковцям, студентам і всім, хто стежить за розвитком сучасної археологічної науки.

13.12.2010

 

 

 

 

 

 


Сторінка 2 з 3

Пошук

Контакти

spilka.arch.ukraine@gmail.com
Ми в соцмережах

Поточний проєкт Спілки

Сплата членських внесків

Корпоративна карта Приватбанку для сплати внесків 4246 0010 6613 5355
Детальніше

Інтернет-ресурси

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

Сайт "Историческая библиотека"
Великий обсяг літератури з археології в html-форматі.

УКУЛЬТУРА / UCULTURE
Платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників культури. Тут розповідають про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне, разом шукаємо відповідь на питання — як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення.

National Archaeological Record of Romania (RAN)
Великий архів румунської археологічної та історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Новини Публікації