Звернення до Міністра культури України Є. М. Нищука


Міністру культури України,
Народному артисту України
Є. М. Нищуку
Шановний Євгене Миколайовичу!

ВГО «Спілка археологів України» (САУ), яка об’єднує більшість професійних археологів нашої країни, вкрай занепокоєна тим, що останнім часом з системи Міністерства культури постійно (хоч поступово, і, можливо, з різних причин), але звільняються авторитетні спеціалісти музейної справи та охорони пам’яток. Серед них — пам’яткоохоронці Яків Діхтяр і Лідія Карпенко, музеєзнавці Василь Рожко і Тетяна Грущенко, мистецтвознавець та культуролог Олександр Буценко, археолог Руслан Осадчий. І це далеко не повний перелік.

Наслідками браку професійних кадрів у міністерстві вже став факт обговорення химерного, необґрунтованого проекту музею на Поштовій площі в Києві. Сумно та смішно чути, як ті, хто називає себе «представниками громадськості», а насправді є лише агресивними невігласами, переконують органи влади у тому, що відкрито місце хрещення Русі. Ще гірше усвідомлювати, що за час обговорення цього проекту органи влади нічого не зробили для появи в Україні спеціалістів-реставраторів з древньої деревини та створення сучасного реставраційного центру.

Члени САУ неприємно здивовані тим, що у новому складі Науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини при Мінкультури майже відсутні фахові археологи. У ній навіть немає спеціалістів з археології Києва, що ставить під загрозу знищення або забудови численних археологічних пам’яток столиці. Незрозуміло, чому представник Інституту археології НАНУ та Національного університету «Києво-Могилянська академія», кандидат історичних наук Всеволод Івакін, який до того був членом цієї ради, навіть не отримав офіційного повідомлення про зміну її складу. Таке ставлення до знаного спеціаліста вважаємо принизливим та неприпустимим, особливо враховуючи нещодавнє відкриття ним унікального балтського могильника часів Ярослава Мудрого, що викликало бурхливий резонанс в Європі, але не в Україні. Більш того, інформацію про те, що ця виняткова пам’ятка систематично зазнає втрат від кількох груп «чорних копачів», Мінкультури фактично проігнорувало.

Велике занепокоєння викликає нещодавня ситуація щодо звільнення Максима Левади, Заслуженого працівника культури України. Він добре відомий в країні та за її межами незалежний експерт в галузі археології та охорони культурної спадщини. Великого розголосу мала його стаття про фальшивий золотий перстень, подарований власниками «Платару» Віктору Януковичу під час його інаугурації. Відзначимо також його вирішальну роль у поверненні в Україну «меча вікінга» Х ст., який намагалася прихопити собі Росія. Проте, раптом, за пару місяців, ця людина, перетворилася на прогульника та порушника дисципліни. Дивно, дуже дивно і прикро, особливо з огляду на те, що саме Ви минулого року подали його кандидатуру на присвоєння почесного звання Заслуженого працівника культури України. Фахівця почали звинувачувати у прогулах після того, як він звернувся персонально до Вас по допомогу, а після другого звернення — вже звільнили.

Невже все, про що йшлося вище, є помстою та перемогою бюрократично налаштованої частини Міністерства культури? Вважаємо, що ця ситуація є чудовим подарунком виключно для тих, хто зацікавлений у незаконних розкопках та пограбуванні нашої археологічної спадщини та процвітанню нелегального  ринку археологічних предметів.

ВГО «Спілка археологів України» має конкретні проекти у справі збереження національної спадщини, які, як це робиться в усіх цивілізованих країнах, можна розвивати та впроваджувати лише на державному рівні. В тому числі ми сподіваємось на плідну співпрацю з фахівцями Міністерства культури України.

Правління ВГО «Спілка археологів України»

Останнє оновлення на Четвер, 15 березня 2018, 16:00

Геоархеологічний підхід

Геоархеологічний підхід — вивчення похованого ґрунту під датованим археологічним об’єктом та порівняння із сучасним ґрунтом за його межами.

Спосіб збору матеріалу: стратиграфічне визначення похованого ґрунту, встановлення набору генетичних горизонтів та типу ґрунту.

Результат: відтворення природних умов часу утворення археологічного об’єкту та порівняння їх з сучасними, виключаючи проміжний етап.

Методи інтерпретації: природничо-історичний порівняльний аналіз, що ґрунтується на принципі актуалізму в розвитку природи.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Юрій Дмитрук, Олександр Пархоменко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Сорокіна, Л. Ю., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Давні та сучасні ландшафти Більського городища як середовище існування людини. Український географічний журнал, 3, с. 25—34. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.03.025.

Кушнір, А. С. 2014. Природні обстановки проживання людини на території сучасного Лівобережнодніпровського лісостепу в пізньому плейстоцену — голоцені (за палеопедологічними даними). Український географічний журнал, 4, с. 30—37. http://dx.doi.org/10.15407/ugz2014.04.030.

Анатолій КУШНІР

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:42

Мікроморфологічний аналіз

Мікроморфологічний аналіз — вивчення будови (складу, текстури, агрегатного стану, пористості) і речовинного складу (гумусу, високо- і грубодисперсної частин, новоутворень, включень) ґрунтів.

Спосіб збору матеріалу: вивчення зразків ґрунту під мікроскопом у тонких зрізах з непорушеною структурою завтовшки 0,02—0,04 мм.

Інструменти для визначення: поляризаційний мікроскоп.

Результат: визначення мікробудови та ґрунтоутворюючих процесів на мікрорівні, і як наслідок можливість визначити генетичні горизонти з виходом на тип ґрунту.

Методи інтерпретації: мікроморфологічний опис будови та речовинного складу ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Кармазиненко, С. П. 2010. Мікроморфологічні дослідження викопних і сучасних ґрунтів України. Київ: Наукова думка. igu.org.ua.

Матвіїшина, Ж. М., Дорошкевич, С. П., Кушнір, А. С. 2014. Реконструкція ландшафтів часу існування Трипільської культури на основі палеопедологічних досліджень. Вісник Львівського університету. Серія географічна, 48, с. 107—117. publications.lnu.edu.ua.

Анатолій КУШНІР

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:44

Палеопедологія (палеоґрунтознавство)

Палеопедологія (палеоґрунтознавство) — наука про викопні, давні ґрунти, що сформувалися в минулому і з часом фосилізувалися в товщах різних порід.

Спосіб збору матеріалу: визначення стратиграфічного положення та макроморфологічний опис товщ відкладів, що виходять на денну поверхню.

Отримуваний матеріал: зразки ґрунту для подальших лабораторних досліджень.

Лабораторні аналізи: мікроморфологічний, гранулометричний, геохімічний, спектральний, мінералогічний.

Результат: характеристика властивостей ґрунтового покриву певного часового інтервалу, і як наслідок природніх умов часу його утворення. Створення палеопедологічних карт.

Методи інтерпретації: макро- та мікроморфологічний опис ґрунту, визначення вмісту гумусу та карбонатів, вмісту важких металів, мінералів та окремих дрібних частинок ґрунту.

Дослідники в Україні: Жанна Матвіїшина, Наталія Герасименко, Богдан Рідуш, Андрій Богуцький, Сергій Кармазиненко, Сергій Дорошкевич, Анатолій Кушнір.

Приклади праць (доступні в Інтернеті):

Матвіїшина, Ж. М. 2017. Палеоґрунтознавство в інституті географії національної академії наук України. Український географічний журнал, 1, с. 12—18. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.012.

Матвіїшина, Ж. М., Кармазиненко, С. П., Дорошкевич, С. П., Мацібора, О. В., Кушнір, А. С., Передерій, В. І. 2016. Палеогеографічні передумови та чинники змін умов проживання людини на території України у плейстоцені та голоцені. Український географічний журнал, 1, с. 19—30. https://doi.org/10.15407/ugz2017.01.019.

Анатолій КУШНІР

Останнє оновлення на Середа, 13 грудня 2017, 12:49

Звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”

ВГО «Спілка археологів України» підтримує звернення учасників VIII Міжнародної наукової конференції Colloqua Russica “Релігії та вірування Русі X—XVI ст.”. Вкотре з боку органів влади має місце недолуге втручання у наукову сферу, ігнорування загальноприйнятих норм відбудови та реконструкції пам’яток археології та давньої архітектури.

В черговий раз виникла загроза для існування аутентичної пам’ятки національної культурної спадщини України — решток Успенського собору ХІІ ст. в давньому Галичі (с. Крилос Івано-Франківської обл.). Пам’ятка видатна, національного значення за нашим законодавством, відіграла видатну роль в історії нашої країни. Але на зібранні регіональних народних депутатів (!), очільників обласних адміністрацій (!) та місцевого духовенства на цьому святому місці хочуть збудувати черговий «новодєл». Чому народні депутати та голови обладміністрацій не знають (чи не визнають?!) українського та європейського законодавства? Чому представники української церкви хочуть мати новобудову замість справжньої святині? Невже настільки низький в них рівень освіченості і цивілізації, коли ксерокопія вважається рівною справжній іконі ХІІ ст.

Повністю відтворюється ситуація з іншою нашою видатною пам’яткою — рештками Десятинної церкви Х ст. Тоді найближче оточення В. Януковича (Ю. Мірошніченко, С. Арбузов, власники приватної збірки «Платар» тощо) разом з Московським патріархатом, незаконно захопивши ділянку заповідної землі, зажадали будівництво нового храму на Старокиївській горі. Лише боротьба освіченої громадськості та Майдан зупинили це. Чому тепер представники Київського патріархату, народні обранці, високі представники нової влади орієнтуються не на Європейські цінності (як проголошує Президент України П. Порошенко, Верховна Рада та Уряд України), а на дії минулого режиму.

Спілка археологів України цілком поділяє тривогу, викладену у Зверненні (додається) до Президента України П. Порошенка і Голови Верховної Ради України А. Парубія учасників наукової конференції, й закликає всі владні структуру, свідому та освічену спільноту України і всього цивілізованого світу припинити дії, що загрожують видатній пам’ятці нашої національної спадщини.

Пріоритетними мають стати дії по рятуванню існуючих наших святинь, привертати увагу і залучати допомогу з боку міжнародних організацій в сфері охорони світової культурної спадщини.

Останнє оновлення на Четвер, 23 листопада 2017, 00:18

Сторінка 3 з 9

Ви знаходитесь тут: Головна