Культурні заходи

Результати роботи відкритого семінару "Археологія на окупованих територіях та у зонах збройних конфліктів"

16. 05. 2019 р. в Археологічному музеї ІА НАНУ в рамках Всеукраїнського фестивалю науки відбувся відкритий семінар "АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ". Семінар був організований ВГО "Спілка археологів України" та Інститутом археології НАН України, інформаційна підтримка — Секція археології і давнього мистецтва ICOM України.

В семінарі брали участь співробітники: Інституту археології НАНУ, Інституту історії України НАНУ, кафедри археології КНУ ім. Шевченка, кафедри археології Національного університету Києво-Могилянська академія, представництва президента України, департаменту культури КМДА, Норвезького інституту в Римі, КУ ім. Гринченка, архіву м. Маріуполь, НДІ Українознавства МОН, Луганської ОДА, Києво-Печерського заповідника, Вишгородського заповідника, Інституту держави та права ім. Корецького НАНУ, Національного музею ім. Шевченка, КНУКіМ, Національного музею ім. Ханенків, Кримського інституту стратегічних досліджень, Київського НДІ судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз, Національного музею історії України, представники ЗМІ: Радіо Свобода "Крим.Реалії", Радіо Культура, ТВ каналу "1+1", "Українського тижня", "Лівого берега", фільмування проводила студія World Fox Film.

На семінарі одноголосно була прийнята наступна резолюція.

Резолюція відкритого семінару
"АРХЕОЛОГІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА У ЗОНАХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ"
(семінар організований ти проведений ВГО "Спілка археологів України" та Інститутом археології НАН України. Київ, 16 травня 2019 р.)

За наслідками заслуховування та обговорення доповідей, члени ВГО "Спілка археологів України", яка об’єднує більшість професійних археологів нашої країни, співробітники Інституту археології НАН України як провідної державної наукової установи у сфері дослідження археологічної спадщини та інші учасники семінару дійшли таких висновків:
- Військова агресія проти України та окупація частини українських територій створює великі загрози для археологічної спадщини України і вже спричинила непоправну шкоду цій спадщині.
- Питання культурної спадщини є одним з ключових у контексті політики України щодо протидії гібридній агресії Росії, повернення та реінтеграції окупованих територій.
- Культурна спадщина України, що перебуває в зоні збройного конфлікту та на окупованих територіях охороняється нормами міжнародного гуманітарного права та законами України. На сторону окупанта покладається низка обов’язків зі збереження підконтрольної йому культурної спадщини України. Україною у процесі відбиття агресії та підвищення своєї обороноздатності не завжди, навіть там, де це не суперечить обставинам воєнної необхідності, вживаються всі необхідні заходи для убезпечення національної археологічної та культурної спадщини.
- Наразі вбачається необхідним вжиття комплексу заходів міжнародно-правового, законодавчого, політико-дипломатичного та організаційного характеру з метою збереження культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях України та в зоні проведення бойових дій, передусім:

1. Україна має приєднатися до таких сучасних міжнародних інструментів охорони культурної спадщини, як Другий протокол (1999 р.) до Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Конвенція УНІДРУА 1995 р. про викрадені або незаконно вивезені культурні цінності та нова Конвенція Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосія, 2017 р.). Основні норми і принципи цих документів, а також супутніх ним рекомендацій мають як за буквою, так і за духом бути імплементовані до законодавства України.
2. Слід усіма можливими способами забезпечити взяття об’єктів культурної спадщини, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на державний та міжнародний облік, а також докладне картографування всіх об’єктів археології на підконтрольній Україні території в зоні, наближеній до проведення військових дій.
3. На виконання зобов’язань, взятих на себе Україною згідно зі ст. 7 Гаазької конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, в Збройних силах України має бути створено спеціальний підрозділ, уповноважений на захист культурних цінностей в зоні проведення Операції об’єднаних сил.
4. Має бути нормативно визначено специфіку роботи та межі відповідальності уповноважених місцевих органів охорони культурної спадщини в частині їх діяльності по захисту культурної спадщини на окупованих територіях та в зонах проведення бойових дій. У випадку відсутності осіб, відповідальних за культурну спадщину певної території чи району, такі особи мають бути окремо призначені.
5. Державній прикордонній службі України слід негайно погодити доступ археологів та організацію рятівних археологічних робіт в зоні повного переобладнання Державного кордону між Україною та Російською Федерацією (проект "Стіна").
6. На державному рівні має забезпечуватись постійний моніторинг ЗМІ та наукових (в т.ч. через Інтернет) публікацій, що можуть містити інформацію стосовно вивозу з окупованих територій України археологічних знахідок та музейних предметів. Такий моніторинг на замовлення органів влади України можуть здійснювати музеї та наукові установи. У випадку виявлення відповідних фактів, ставити питання про їх розслідування, а також повернення чи реституцію незаконно вивезених з України культурних цінностей.
7. Археологічні роботи на окупованих територіях України, не зважаючи на їх відомче підпорядкування та характер розкопок (рятівний або плановий науковий), мають аналогічним чином відстежуватись та розслідуватись правоохоронними органами України. Відповідальним державним органам України слід врахувати попередні помилки, допущені при накладенні санкцій на археологів, що працювали в Криму. Надалі важливо уникати зайвого формалізму та проявляти належну ретельність при здійсненні відповідних заходів.
8. Слід посилити інформаційний супровід захисту культурної спадщини окупованих територій, як через ресурси ЗМІ всередині держави, так і через дипломатичні та інші заходи на міжнародній арені.

Ніч в музеї 2019 р., Сумський обласний краєзнавчий музей

В акції "Ніч в музеї 2019 р." в Сумському обласному краєзнавчому музеї прийняв активну участь співробітник Відділу археології ранніх слов’ян та рагіональних польових досліджень Інституту археології НАН України, к. і. н., член ВГО "Спілка археологів України", Я. В. Володарець-Урбанович.

Детальніше за посиланням: http://museum.sumy.ua

Робочі моменти з акції

Допомога словом: Полтавське обласне відділення ВГО «САУ» передало на кафедру історії України ПНПУ ім. В. Г. Короленка наукову літературу

22 лютого 2019 року члени Полтавського обласного відділення ВГО «Спілка археологів України» передали на кафедру історії України Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка більше двохсот примірників наукової літератури, що стосується археології і давньої історії України.

За словами заступника голови Спілки Юрія Пуголовка, така ідея виникла з огляду на необхідність підтримки студентів, що обрали спеціальність «Археологія» у полтавському ВИШі. Забезпечення фаховою літературою є однією з важливих умов навчального процесу. Це видання з археології, давньої історії, етнології та краєзнавства. Тому сподіваємося, що вони стануть у нагоді майбутнім археологам.


ФОРМУВАННЯ ПОРТАЛУ «МУЗЕЙНА ПЛАНЕТА». КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

Для реалізації завдань, які стоять перед сьогоднішньою системою освіти України, необхідно враховувати, що сучасний стан культурного буття суспільства визначає механізми соціалізації і ціннісно-орієнтаційні позиції людини. Перехід від освітньої парадигми індустріального суспільства до освітньої парадигми постіндустріального суспільства означає, в першу чергу, розуміння освіти не лише як отримання «готового» знання, накопиченого людством, та уявлення про педагога, як носія готового знання. На зміну приходить розуміння освіти як інтелектуальних надбань людини, як засобу її самореалізації в житті, як засобу побудови особистої кар’єри в якій учень відіграє роль творця знань, а процес творення знань базується на наявних знаннях і досвіді учня. А це змінює і цілі навчання та виховання, і його мотиви, норми, методи і форми, роль педагога. В будь-якому випадку цілі виховання, що ставить перед собою педагог, не можуть бути директивними, на їх основі можуть тільки повніше розкриватися можливості вибору вихованцем і наслідки того або іншого вибору. Право ж вибору завжди залишається за учнем.

Людство стало перед фактом, що знання оновлюються швидше, ніж відбувається зміна поколінь. Тому перед системою освіти, постало завдання: вона повинна осучаснюватися на основі новітніх технологій через впровадження в навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій, а також готувати молоду людину до успішної самореалізації в інформаційному суспільстві. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі відкриває значні резерви підвищення ефективності навчання, підвищує інтерес учнів до роботи i посилює мотивацію навчання, суттєво розширює можливості подання навчальних відомостей за допомогою мультимедійних засобів навчання, відкриває додаткові можливості рефлексії учнями своєї діяльності завдяки тому, що вони можуть виконувати дії з моделлю об’єкта вивчення, і негайно бачити результати своїх дій.

Формуючи цілі виховання, необхідно насамперед передбачати створення умов, необхідних для якомога повнішого освоєння молодими людьми досягнень культури і духовних цінностей, накопичених людством; допомогти розкрити внутрішній потенціал молодої людини шляхом самореалізації (самоактуалізації в термінах гуманістичної психології); стимулювання пізнання людиною самої себе, вироблення індивідуального стилю життя і діяльності. В сучасній освіті, що є відкритою системою соціалізації учнівської молоді, реалізується підхід залучення родини до співпраці в розвитку і вихованні дітей та підлітків, базуючись на історичних і культурних традиціях, суспільних та родинних цінностях. І щоб допомогти увійти підростаючій людині в культуру, освоїти її і зробити частиною свого життя шкільна освіта неодмінно має бути доповнена сучасними формами, заснованими на використанні ІКТ. В цих умовах мережне освітнє середовище має виступити як особливе культурне середовище, занурення в яке забезпечить систематизацію і ефективність засвоєння знань, розподіл інформаційних потоків в тематичні русла, де висвітлюються життєві орієнтири та духовно-моральні цінності. На сьогодні суспільно-політична та соціально-економічна ситуація в Україні вимагає створення та поширення єдиної ідеологічної концепції, в основі якої – національна ідея збереження мови, історії та культури, захисту та примноження надбань народу, розвитку громадянської свідомості та відповідальності. Одним із шляхів реалізації цієї концепції є запровадження патріотичного виховання, формування креативної культури та мислення, розвиток творчих та дослідницьких здібностей учнівської молоді – майбутнього нашої нації. Значення музеїв в цьому процесі неможливо переоцінити. Оскільки основними просвітніми функціями музеїв є акумулювання, збереження, популяризація національної та світової історико-культурної спадщини, сьогодні вони перетворюються на інститути національної пам’яті. Втім в українському суспільстві роль музеїв недооцінюється, українці зрідка відвідують музеї, однією з причин є достатньо висока ціна на квитки. Зокрема, згідно з даними УНІАН, більш як чверть жителів великих міст України (28,1%) останній раз відвідували музей один-два роки тому. Майже така сама кількість опитаних (26,4%) останній раз були у музеї три-п`ять років тому. Кожний п`ятий респондент (21,5%) заявив, що відвідував музей більш як п`ять років тому, а кожний десятий (11,2%) – півроку назад, а 8,3% заявили, що ніколи не відвідували музеї. Зали з історичними експонатами відвідують здебільшого науковці чи мистецтвознавці. Постає питання: як залучити людей до відвідувань музеїв? Як зробити візит у музей типовим явищем культурно-освітнього відпочинку? Одним з ефективних шляхів розв’язування поставленої проблеми є формування Порталу «МУЗЕЙНА ПЛАНЕТА». Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дозволяють відвідувати музеї світу засобами Інтернет, що надає людям можливостей знайомитися з надбаннями світової цивілізації не виходячи з дому. Віртуальний музей дозволяє створити зовсім інший образ музею, органічність якого полягає у відповідності форм подання музейних ідей, тем, сюжетів, світосприйняття відвідувача. Однією з характерних рис Музейного Порталу – забезпечення можливості для користувачів звертатися до структурованих інформаційних джерел у будь-який час і в будь-якому місці.

Див. сайт: http://server1.inhost.com.ua/museum/

ЗАПРОШУЄМО НА ТВОРЧУ ЗУСТРІЧ З ГОЛОВНИМ РЕДАКТОРОМ ЖУРНАЛУ «А+С» БОРИСОМ ЄРОФАЛОВИМ

Запрошуємо на творчу зустріч з головним редактором журналу «А+С» Борисом Єрофаловим 7 квітня 2015 р. о 16:00 год.

Місце проведення: читальна зала Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г.Заболотного, Київ, просп. Перемоги, 50 (м. Шулявська)

Борис Єрофалов — архітектурознавець, архітектурний критик, академік Української академії архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, професор Міжнародної академії архітектури.

На зустрічі переважно мова йтиме про два видання, що присвячені Києву. Автором «Архітектурного атласу Києва» є Борис Єрофалов, а в другому виданні — «Kiev otherwhere» — він є упорядником спільно з Андрієм Шалигіним.

Ці дві книжки доповнюють і продовжують одна одну. В «Архітектурному атласі Києва» представлено сто найбільш цікавих, відомих, а іноді й зовсім неочікуваних та екзотичних об’єктів, що поділені на десять епох — від періоду Київської Русі до років Незалежності. Кожна епоха супроводжуються оригінальною мапою відповідного періоду.

В іншому виданні зібрано й представлено графічні й архітектурні матеріали про Київ за дві тисячі років, які сьогодні своїми очима побачити в місті неможливо. У книжці йдеться про: проспективні міркування щодо Києва, якого ніколи не було; просторово-пластичні символи, що залишилися в історичній і культурній пам’яті міста; роздуми про нереалізовані архітектурні проекти.

Згадані видання будуть корисними не лише архітекторам і будівельникам, представникам інших суміжних професій, але й усім, хто закоханий у наше місто — прекрасний і вічний Київ.

Під час проведення презентації маленьких дітей віком до 7 років можна буде залишити під наглядом спеціалістів в ігровій кімнаті.

Контакти:

Тел.: 456-01-72

Адреса веб-сторінки: dnabb.org

Останнє оновлення на Понеділок, 06 квітня 2015, 13:46

Сторінка 1 з 4

Пошук

Інтернет-ресурси

Stratum plus
Архів журналу "Stratum plus".

Русский Фонд Содействия Образованию и Науке
На сайті вміщено велику кількість інформації про нові книжки гуманітарного профілю.

Книги за Македония
Література з історії та етнографії Болгарії й Македонії.

Blue Shield
Робота для охорони культурної спадщини у світі з координації підготовки і реагування на надзвичайні ситуації (сайт англійською мовою).

Архів випусків журналу «Археологія» (з 2008 р.)
На сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

"Библиотека истории"
Велика кількість історичної літератури.

Ви знаходитесь тут: Головна