19 березня 2019 р. був підписаний Указ президента України № 82/2019 про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Під санкції потрапили, у тому числі, російські археологи і археологи низки інших країн, які проводять розкопки в окупованому Криму або незаконно перетнули кордон України. До списку юридичних осіб потрапили так звані Державний історико-археологічний музей-заповідник «Херсонес Таврійський», Музей-заповідник «Судацька фортеця» та інші. Важливо, що окремим пунктом указу Міністерству закордонних справ України доручено поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про запровадження санкцій і порушити перед ними питання про застосування аналогічних обмежувальних заходів.

ВГО «САУ» вважає за потрібне заявити, що цей Указ, як і рішення РНБО України, давно очікуваний в світлі позиції України та міжнародної спільноти стосовно тимчасово окупованої території Криму, законодавства України та міжнародних правових норм стосовно охорони культурної та археологічної спадщини.

Відповідно до ст. 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України. На території АРК діє українське законодавство, зокрема й засновані на вимогах Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої) та інших міжнародних документів правові норми, якими регулюються підстави та порядок отримання права на проведення археологічних досліджень. Незаконні археологічні розкопки і розвідки та інші земляні роботи на території об’єктів археологічної спадщини мають наслідком кримінальну відповідальність, передбачену ст. 298 Кримінального кодексу України.

Міжнародно-правова кваліфікація дій Росії як держави-окупанта та діяльності її органів і посадових осіб на окупованій території засновується на Гаазькій конвенції 1954 р. про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту. Слід зауважити, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Конвенції вона підлягає застосуванню в усіх випадках окупації всієї чи частини території Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не зустрічає ніякого воєнного спротиву. Згідно зі ст. 5 цієї Конвенції відповідальність за збереження культурних цінностей на окупованій території покладено на країну-окупанта. Аналогічна норма зазначена у ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що покладає відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території на країну-окупанта, а саме на Російську Федерацію.

Важливою є також ст. 32 Рекомендації ЮНЕСКО, що визначає міжнародні принципи, що застосовуються при археологічних розкопках від 5 грудня 1956 р., згідно з якою держави повинні утриматися від проведення археологічних розкопок на окупованій території, а також охороняти випадкові археологічні знахідки. Це положення наразі визнається обов’язковим як норма міжнародного звичаєвого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про санкції» санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Згідно з п. 5.3. статті 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони “Крим” та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Тобто під санкції можуть підпадати навіть ті місцеві кримські археологи, які працювали там постійно раніше і опинились на окупованій території без їх бажання. При цьому не видається коректним визначення таких осіб в Указі як громадян Російської Федерації.

Ще у 2015 р. ВГО «Спілка археологів України» у своєму зверненні до археологів РФ (http://vgosau.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=728:-l-r-&catid=106:zvernennya&Itemid=177) закликала їх не вдаватися до незаконних дій через роботи на території окупованого Криму. Нам відомо, що цей заклик був почутий, хоча й далеко не всіма. Особливо багато «археологічних заробітчан» з’явилося там у складі археологічних експедицій, які було сформовано для розкопок у зоні незаконного будівництва Керченського мосту та його інфраструктури.

Загалом підтримуючи Указ Президента України № 82/2019 від 19 березня 2019 р., ВГО «Спілка археологів України» вважає за потрібне звернути увагу на те, що включення до загального санкційного списку значного числа осіб, діяльність яких пов’язана з археологією, очевидно переслідувало мету відреагувати саме на незаконні розкопки в окупованій АРК, а не на будь-яку іншу потенційно шкідливу для України діяльність цих осіб. Таким чином, логічно було включити до списку насамперед причетних до незаконних розкопок, а не будь-яких археологів щодо яких є підстави застосувати санкції. Наразі ж ми постійно отримуємо запевнення від колег, що до списків випадково потрапили археологи, які не порушували законодавства України, не проводили незаконних розкопок і взагалі багато років не були в Криму. По окремим особам, що присутні в списках зазначається, що на їх ім’я могли бути виписані відкриті листи Міністерства культури РФ для розкопок в Криму, але вони їх особисто не отримували. Також йдеться про осіб, що взяли заочну участь у наукових заходах на території окупованої АРК, наприклад через надіслання тез на конференцію, особисто не приїжджаючи до Криму і не перетинаючи незаконно Державний кордон України. Натомість є нарікання й на те, що до списків не потрапили російські та кримські археологи, відомі широкому загалу своєю антиукраїнською позицією, поєднаною з порушеннями законодавства України.

У подальшому до складання санкційних списків відповідальним за це працівникам державних органів треба бути більш уважними і враховувати всі без винятку обставини. Водночас не можемо не звернути увагу на те, що єдиним засобом громадян інших країн не потрапити в нові санкційні списки є дотримання норм міжнародного права та відповідних актів законодавства України в галузі охорони культурної спадщини.

Проект заяви підготували д. і. н. Я. П. Гершкович та к. ю. н. О. О. Малишев.
Схвалено на засіданні правління ВГО «Спілка археологів України» (Протокол № 4 від 16.04.2019 р.)

Голова правління, доктор історичних наук Я. П. Гершкович
Секретар правління, кандидат історичних наук Л. В. Мироненко